Розробка методу і технічних засобів забезпечення безпеки людей при пожежах у метрополітені

Аналіз результатів моделювання показав, що максимальна витрата повітря і депресія в ескалаторному ходку спостерігаються після реалізації варіантів 3 і 4, тобто коли на витягування повітря працюють всі агрегати двох найближчих до аварійної ділянки шахт. Однак за варіантом 4 на станцію надходить повітря в два рази більше, ніж за варіантом 3 (табл. 3). Отже, за варіантом 4 забезпечується більш ефективне димовидалення і підвищена стійкість провітрювання.

На основі проведених досліджень розроблено аварійні вентиляційні режими, що перевершують існуючі за основними показниками, а саме:

за витратою повітря в перегінних тунелях і станційних платформах – у 3-6 разів (в окремих випадках і більше) ;

за показником стійкості провітрювання перегінних тунелів – у 10-20 разів;

за керованістю вентиляцією (тобто за скороченням тривалості перехідних процесів) – у 15-30 разів;

за розбавленням шкідливих речовин (продуктів горіння) – у 2, 5-5, 0 разів;

за надійністю (під час відмовленні одного вентиляційного агрегату параметри аварійного режиму залишаються в припустимих межах).

Для формування нових аварійних вентиляційних режимів використовується та ж кількість вентиляційних установок, що і при існуючих. Для регулювання вентиляційних потоків запропоновано використання кількох різновидів перемичок, у тому числі порожніх потягів (рис. 3).

У четвертому розділі наведено результати розробок технічних засобів забезпечення безпеки людей під час ліквідації пожеж у метрополітені.

Важливим фактором забезпечення безпеки людей є мінімізація ЗУП, яку, у свою чергу, можна зменшити, скоротивши час вільного розвитку пожежі.

Якщо не брати до уваги тривалість прибуття пожежного підрозділу до місця пожежі, час вільного розвитку пожежі становить від 8 до 18 хвилин. Це досить тривалий час.

У світовій практиці діяльності пожежної охорони для раннього виявлення пожеж почали застосовувати автоматизовані системи спостереження і контролю протипожежного стану різних об'єктів.

Для моніторингу пожежної безпеки найважливіших об'єктів м. Києва, у тому числі і метрополітену, створено систему централізованого протипожежного радіоспостереження (СЦПР).

Досвід використання системи протягом трьох років свідчить про достатню надійність устаткування, практично відсутні випадки виходу його з ладу при правильному обслуговуванні. Застосування системи дає змогу скоротити час від передачі сигналу тривоги до прибуття підрозділу на об'єкт мінімум у 2 рази.

Крім скорочення часу на одержання інформації про пожежу, важливе значення для мінімізації ЗУП мають автоматичні системи керування, якими забезпечуються диспетчерські центри пожежної охорони міста.

Система оперативно-диспетчерського керування, що базується на геоінформаційній технології, містить у собі створену базу даних для роботи системи з охорони праці «Пожежник – небезпечні фактори пожежі – техніка». Вона містить у собі дані:

- про пожежника: професійний рівень, знання засобів захисту та їх застосування (респіратори, в т. ч. РХ-4П; стволи, що придатні для створення водяного екрану; вогнегасники ВП-10, за допомогою яких можна створювати порошкову завісу) ;

- про умови гасіння пожеж: дані про об'єкт, де можливе виникнення пожежі, дані про наявність електросилових установок, типи і кількість пожежного навантаження, токсичність продуктів згоряння і т. ін. ;

- про техніку: наявність і спорядження, укомплектованість індивідуальними засобами захисту пожежників (респіратори, захисний одяг, електроізольований інструмент, пожежні автомобілі, спецтехніка й т. ін.).

На мінімізацію ЗУП було спрямовано розробку пожежного автомобіля першої допомоги АПП-2. Усі технічні параметри АПП-2 підтверджено результатами випробувань, які проведено розробниками спільно з фахівцями УкрНДІПБ МВС України.

Експлуатація АПП-2 у Київському гарнізоні пожежної охорони протягом трьох років показала, що час доставки особового складу до станцій метрополітену скорочується вдвічі порівняно з традиційними автомобілями. До того ж АПП-2 укомплектований сучасним устаткуванням, що забезпечує підвищення рівня охорони праці пожежників при ліквідації пожеж у метрополітені.

Одним з основних небезпечних факторів, які погіршують умови праці пожежників під час ліквідації пожеж у метрополітені, є задимленість і висока токсичність продуктів згоряння.

Використання ізолюючих протигазів КІП-8 під час гасіння пожежі в Бакинському метрополітені призвело до великої кількості травм легень у пожежників і рятувальників. Тому було проведено серію досліджень ефективності застосування регенеративних респіраторів для захисту органів дихання пожежників при ліквідації пожеж у метрополітені. Зокрема, було проведено модернізацію респіратора РХ-4Е, розробленого НДІ гірничорятувальної справи (м. Донецьк) для шахт. Розроблено технічні вимоги для модернізованого респіратора РХ-4П (табл. 4).

 

Таблиця 4 – Технічні вимоги до респіратора РХ-4П

Показники Вимоги

4-х годинний патрон 2-х годинний патрон

Гарантований час захисної дії, година, не менше:

під час роботи середньої тяжкості і температурі до 25 оС 4 2

під час роботи середньої тяжкості і температурі від 26 оС

до 60 оС 3 1, 5

під час відносного спокою 16 8

Розміщення шлангів верхнє верхнє

Індикатор відробітку ресурсу патрону трьохколірний:

зелений, жовтий, червоний 50 і 75% 50 і 75% 

Запасний балон з повітрям для заповнення дихальних мішків,

не менше 10 раз 10 раз

Маса спорядженого респіратора, кг, не більше 12 11

Габаритні розміри, мм 458х364х170 458х364х170

Температурний діапазон застосування, оС від мінус 10

до 60 від мінус 10

до 60

Повний термін служби, рік, не менше 10 10

 

У грудні 2000 р. під час щорічних навчань