Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розуміння літературних творів як психологічна проблема

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(завдяки висловлюваного ставлення до здійснених змістових перетворень) роблять розуміння більш визначеним. «Припущення» (Пр) виражають ставлення людини, включеної до ситуації творчого пошуку, до ключових моментів розуміння змісту твору, які виступають для неї як незрозумілі, але суб'єктивно ймовірні. «Припущення» можуть бути основою для «затвердження» (Зат.) можливості передбачених людиною змін. «Припущення» та «затвердження» належать до конструктивного виду інтелектуальної рефлексії. Належність описаних функціональних елементів інтелектуально-рефлексивного компонента діалогічного мислення до літературного шару визначається на основі контексту, який спрямовує пошук на розв'язання літературних невідповідностей, а отже на розуміння літературного твору.

Емоційно-оцінний рівень не можна ототожнювати з експресивним. Вони дійсно часто співіснують в одному слові, не будучи при цьому ідентичними, тому що основна функція першого ґрунтується на бажанні мовця виразити себе, іншого – вплинути на адресата. На експресивному рівні здійснюється розуміння всіх тропів, в яких концентрується значення за рахунок контекстуального змісту трохеїчного слова; в першу чергу це добрі відомі стилістичні прийоми метафори та метонімії, синекдохи та оксиморону.
Конативний рівень розуміння літературного твору покриває значення реалій – понять, пов'язаних із суто національною специфікою буття того народу, який користується даною мовою, що відображено в контексті. До розряду реалій підпадають слова, які позначають предмети побуту, страви національної кухні, назви звичаїв, обрядів, також об'єктів, характерних лише для певних умов.
Спираючись на механізми інтуїтивно-почуттєвого відображення В. Д. Пота-пової [1, с 199-205] з метою визначення наявності (відсутності) функціональної системи психологічних механізмів розуміння школярами літературних творів було сформульовано наступні критерії:
Емпатії: характер самостійно обраних для психологічного аналізу творів художньої літератури (романтичні, реалістичні, філософські) ; розпізнавання психічних станів людей, зображених у творах мистецтва (сюжет, портрет, музика, картина, психомистецька ситуація) ; визначення емоційних станів персонажів літературного твору, партнерів по спілкуванню, конгруентність поведінки у нестандартно-стимулюючих ситуаціях чи ситуаціях когнітивного дисонансу; співпереживання героям літературного твору, тобто переживання суб'єктом тих самих емоцій і почуттів, що й інша людина; співчуття героям літературного твору, заснована на мисленнєвих процесах (порівнянні, аналогії та ін.) ; прояв здатності зрозуміти, прийняти думку і роль іншої людини (у тому числі автора та героя твору), передбачати афективну поведінку героя літературного твору в конкретній ситуації, описаній автором.
Апперцепції: залежність сприймання старшокласником подій, які розгортаються в літературному творі, предметів і явищ, в ньому описаних, від попереднього досвіду учня, змісту і спрямованості психічної діяльності та особистісних якостей; вплив життєвого досвіду індивіда на формування гіпотез щодо прочитаного літературного твору.
Децентрації: утримування в свідомості суб'єкта двох суперечливих ідей одночасно і при цьому збереження можливості діяти при аналізі художніх творів, створенні власних оповідань, розв'язанні ситуацій; подолання особистісних егоцентричних проявів; толерантне, неупереджене ставлення до думок і висловлювань партнерів по спілкуванню; перетворення смислу образів, понять, уявлень з урахуванням власної емоційно-когнітивної позиції, точок зору, вчинків,
образу життя інших; зміна поглядів і позицій старшокласника при зіставленні власної точки зору з уявленнями і позиціями інших людей; проведення паритетних діалогів: внутрішнього (уміння апелювати до власної точки зору) і зовнішнього (в літературних творах, в процесі розв'язання проблемних творчих завдань та ситуацій, під час їх обговорення в бесідах, дискусіях, діалогах), наявність психологічної готовності до співдії.
Рефлексії: підпорядкування своєї точки зору думці іншої особистості залежно від вимог моралі, суспільства, культури тощо; рівноцінність позицій всіх суб'єктів спілкування, розуміння наявності багатьох думок інших людей, їх прийняття та глибоке обґрунтування; візуалізація внутрішніх образів уяви, що є результатом внутрішнього мовлення особистості; здійснення взаємозв'язку елементів літературного твору у конструктивну систему; обґрунтування власного ставлення до певної ситуації, її учасників, виявлення особистісних і ситуативних детермінант поведінки суб'єктів ситуації (у тому числі, якщо цими суб'єктами є автор та герої літературного твору).
Проекції: зумовленість сприймання школярем подій та сюжету літературного твору, героїв та автора твору власним потребами, цінностями і особистіс-ними якостями; приписування старшокласникам наявних у них неусвідомле-них думок, переживань і мотивів іншим людям (у тому числі – героям літературного твору та його автору) ; приписування неприйнятних для учня переживань героям чи автору літературного твору та відображення цих переживань у власній свідомості як зовнішнє сприймання навколишньої дійсності; приписування школярем власних усвідомлюваних мотивів поведінки, переживань і рис особистості героям чи автору літературного твору; пристосування сприймання предметів і явищ, про які йдеться в літературному творі, до власних потреб та інтересів; перенесення діалогічних значень однієї культурної спільноти на значення інших спільнот, що спонукає особистість до постановки себе на позицію інших, проведення внутрішнього діалогічного спілкування з своїм другим «Я», активізує роботу мислення людини, зокрема її діалогічних якостей.
Антиципації: передчуття розвитку можливих емоційних станів героїв літературного твору, характеру їх стосунків, розвитку подій чи то у незавершеному, чи у завершеному літературному творі; прогнозування розвитку наслідків прийнятих рішень щодо подій, описаних в літературному творі; виникнення імажи-тивного процесу, пов'язаного з уявою (фантазією) особистості, сутність якого полягає у створенні у свідомості людини образів предметів, суб'єктів і явищ, які вона безпосередньо не сприймала, читаючи літературний твір.
Ейдетизму: здатність старшокласників до запам'ятовування, збереження і відтворення надзвичайно яскравих і деталізованих образів, предметів, явищ і сцен літературного твору після припинення їх сприймання в процесі читання; здатність школярів до емоційної насиченості повідомлення після діалогічного «проговорення» його фактичного змісту.
Ідентифікації: неусвідомлене чи усвідомлене ситуативне уподібнення себе значущому герою літературного твору як зразку на основі сильного емоційного зв'язку з ним; прийняття поглядів, цілей і цінностей автора чи героїв літературного твору та усвідомлення себе учасником подій, які відбуваються; постановка старшокласником себе на місце героя літературного твору з метою розуміння причин його поведінки; ототожнення себе з персонажами художнього твору, завдяки чому відбувається розуміння поведінки героїв всього задуму твору, та його емоційне переживання.
Фасилітації: перетворення потенціальної ситуації розуміння літературного твору у актуальну як для себе, так і для інших, здійснення впливів, спрямованих на активізацію мисленнєвої діяльності з метою розуміння твору, створення творчої, психологічно комфортної атмосфери для партнерів спілкування; сприяння позитивному розв'язанню конфліктної ситуації чи ситуації когні-тивного дисонансу, творчої проблеми чи задачі, які виникають в процесі читання літературних творів; здійснення допомоги (поштовху) у діях, які сприяють розумінню літературних творів, не принижуючи гідність того, кому надається допомога або стимулюється його діяльність; підвищення продуктивності діяльності старшокласників під впливом присутності інших учасників навчальної взаємодії або актуалізація у свідомості учня образу героя літературного твору з метою його адекватного розуміння.
Ми вважаємо, що дана концептуальна модель є ефективним засобом визначення ступеня розуміння школярами літературних творів, а урахування вчителем зарубіжної та української літератури визначеної нами функціональної системи психологічних механізмів розуміння сприятиме адекватному сприйняттю та усвідомленню учнями текстової інформації.
 
ЛІТЕРАТУРА:
  1. Потапова В. Д. Функціональна система психологічних механізмів інтуїтивно-почуттєвого відображення: Монографія. – Донецьк: ООО «Юго-Вос-ток, Лтд», 2005. – 336 с
  2. Семенов И. Н., Степанов СЮ. Системный подход к изучению и организации продуктивного мышления // Исследование проблем творчества // Под редакцией Я. А. Пономарёва. – М., 1983. – С. 27-61.
 
 
Фото Капча