Розвиток компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу

Розділ 3. Модель розвитку компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу. Розвиток компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу пропонується здійснювати за допомогою певних інструментів, що поєднуються у моделі розвитку компенсаторних можливостей. Різноманітність особливостей діяльності підприємств малого бізнесу і необхідність обов'язкового врахування їх у моделюванні зумовили модифікування моделі шляхом виділення окремих її видів за допомогою розробленого в роботі алгоритму (рис. 1).

Вибір виду моделі розвитку компенсаторних можливостей починається з побудови ресурсної картини підприємства малого бізнесу та оцінки ступеня порушення цілісності контуру ресурсозабезпечення. Наступні кроки алгоритму вибору виду моделі розвитку компенсаторних можливостей здійснюються паралельно:

встановлюється локалізація та визначається величина розривів контуру ресурсозабезпечення та їх локалізація;

кількісно оцінюється з наступним інтерпретуванням рівень ворожості зовнішнього середовища;

встановлюється рівень компенсаторних можливостей підприємства (мінімальний, середній або максимальний) шляхом ідентифікації результатів узагальнення показників, що свідчать про глибину прояву ознак наявності розривів у контурі ресурсозабезпечення підприємства, із наведеним описом рівнів компенсаторних можливостей.

За результатами цих кроків алгоритму, а також побудови ресурсної картини підприємства генеруються та аналізуються варіанти ліквідації розривів контуру ресурсозабезпечення в залежності від наявності або ресурсів, або часу.

Встановлення рівнів компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу – мінімального, середнього та максимального – в роботі здійснено на підставі узагальнення показників, що свідчать про глибину прояву ознак наявності розривів контура ресурсозабезпечення (табл. 3).

Кількісна оцінка ворожості зовнішнього середовища необхідна тому, що швидкість і масштаб розвитку компенсаторних можливостей прямо залежать від стану ворожості, саме який найчастіше і призводить до виникнення розривів контура ресурсозабезпечення. Оцінку стану ворожості зовнішнього середовища пропонується здійснювати за допомогою коефіцієнта ворожості, який є сумою зважених значень окремих коефіцієнтів, що визначають вплив встановлених у ході дослідження чинників зовнішнього середовища: відсутність реальної державної підтримки (Квдп) ; надмірний податковий тиск (Кпт) ; нестабільність цін на ресурси (Кнц) ; криза неплатежів (Кн) ; слабкість інформаційного середовища (Кіс). Порядок розрахунку кожного з коефіцієнтів за допомогою експертних оцінок наведений у роботі. Чим ближче значення коефіцієнта ворожості до одиниці, тим більш несприятливим є стан зовнішнього середовища для розвитку компенсаторних можливостей підприємства малого бізнесу.

Розрахунок коефіцієнта ворожості по підприємствах малого бізнесу різної галузевої приналежності Луганської області показав, що на підприємствах торгівлі значення цього коефіцієнта коливається від 0, 29 до 0, 54; на підприємствах виробничої сфери діапазон значень коефіцієнта варіює від 0, 49 до 0, 63, а на підприємствах сфери послуг він знаходиться в інтервалі 0, 25-0, 51. Із загальної кількості досліджуваних підприємств різної галузевої приналежності лише близько 10% мають коефіцієнт ворожості менше 0, 3. Таким чином, коефіцієнт ворожості досліджуваних підприємств малого бізнесу є досить високим, що є ще одним підтвердженням несприятливості зовнішнього середовища, у якому діють такі підприємства.

Результати використання інструментів розвитку компенсаторних можливостей підприємства малого бізнесу у представленому алгоритмі дають можливість вибрати модель та її вид. Модель розвитку компенсаторних можливостей є неформалізованою, тому вибір наступної послідовності дій підприємства здійснюється на основі ідентифікації результатів використання інструментів розвитку компенсаторних можливостей з описом основних характеристик моделі.

Модель розвитку компенсаторних можливостей підприємства малого бізнесу може бути активною, пасивною або компромісною (табл. 4). Кожній моделі в роботі надано повну характеристику. Підприємства малого бізнесу можуть використовувати будь-який вид активної, пасивної або компромісної моделі розвитку їхніх компенсаторних можливостей у залежності від зробленого вибору на користь прибутковості підприємства або наявності оборотних ресурсів, від наявності ресурсів або часу та ймовірності відновлювання цілісності контуру ресурсозабезпечення.

Вибір між прибутковістю підприємства або наявністю оборотних ресурсів пропонується здійснювати на підставі кореляційно-регресійних моделей, які розроблені для підприємств різних сфер діяльності. Використання цих моделей зумовлено тим, що в результаті дії закону граничної корисності, що убуває, процес одночасного нарощування і прибутку, і оборотного капіталу не може бути безкінечним. Кореляційно-регресійні моделі є нелінійними і тому максимально враховують конфігурацію взаємозалежності прибутковості підприємства від величини оборотного капіталу. При побудові таких моделей враховано, що для підприємств малого бізнесу не характерне тривале випередження в часі росту оборотного капіталу на фоні прибутку, що скорочується.

Ймовірність відновлювання цілісності контуру ресурсозабезпечення підприємства малого бізнесу в роботі пропонується визначати як різницю між одиницею та значенням коефіцієнта ворожості зовнішнього середовища. Обгрунтування цих критеріїв вибору виду моделі докладно представлено у роботі.

Практична апробація запропонованого алгоритму вибору виду моделі розвитку компенсаторних можливостей на декількох підприємствах малого бізнесу Луганської області довела, що обрана модель є дієвим способом управління діяльністю підприємства за умов скрути його становища. За допомогою цієї моделі можна отримати досить повне уявлення про напрямки та інтенсивність розвитку компенсаторних можливостей підприємства малого бізнесу.

 

 

Одержані в ході дослідження результати у сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – розвиток компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу. Рішення цього завдання полягає у побудові моделі розвитку компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу на підставі