Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток мотиваційної сфери у молодшому шкільному віці

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

відбуватися на позитивному емоційному фоні. З цієї точки зору великого значення набувають стосунки, які складаються у дитини з однокласниками (фактор, який відіграватиме провідну роль у підлітковому віці). Помічено, що молодші школярі на початку свого шкільного життя почуваються дискомфортно через присутність незнайомих дітей, соромляться один одного, але такий стан у них досить швидко минає. Ближче до кінця згаданого вікового періоду помітні зміни у стосунках між дітьми: виникають міжособистісні зв'язки, формується взаємна вимогливість і оцінка, однак навички міжособистісних стосунків, як правило, розвинуті слабко і будуються, в основному, на емоційній основі.

Встановлено, що основними новоутвореннями молодшого шкільного віку є довільність пам'яті і уваги, внутрішній план дій, рефлексія своєї навчальної діяльності, усвідомлення себе, як суб'єкта навчання, поява нової життєвої позиції – школяра. Становлення цих новоутворень відбувається у процесі навчальної діяльності: молодший школяр, як суб'єкт в ній, сам розвивається і формується, освоюючи нові способи мислення.
Внутрішня мотивація молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату, більшість з них не схильна докладати вольових зусиль для подолання труднощів у навчанні. Дослідження свідчать, що саме структура навчальної діяльності, адекватна цілям навчання, є чинником формування в учнів не тільки операцій і знань, але й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти, тому треба так організувати роботу, щоб зацікавити всіх дітей, створивши умови виховання позитивних рис характеру, бажання та вміння вчитися.
Л. С. Виготський стверджував, що навчання буде малоефективним, якщо воно орієнтоване на вже розвинуті форми психічної діяльності дитини – на сприйняття, пам'ять і форми наочно-образного мислення, властиві попередньому періоду розвитку. Навчання, побудоване таким чином, закріплює вже пройдені етапи розвитку, воно плететься у хвості розвитку і тому не просуває його вперед. Отже, необхідно так організувати дидактичний процес, щоб навчання йшло у зоні найближчого розвитку молодшого школяра. Такою зоною розвитку мислення є перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення (В. В. Давидов, Л. В. Занков, А. К. Маркова, Д. Б. Ельконін та ін.).
Практика підтверджує, що надмірно спрощений, примітивний навчальний матеріал нецікавий для учнів, що приводить до проблем мотивації на його засвоєння.
Одним із важливих моментів, які забезпечують підтримку мотивації навчання, як відзначають майже всі сучасні дослідники, є цілевизначення. У молодшому шкільному віці воно має ряд особливостей:
учень готовий до прийняття цілей, заданих учителем, але не на досить тривалий час, наприклад, відсутність уваги на уроці;
школяр навчається визначати важливість і послідовність цілей як на уроці, так і під час самостійної організації свого часу, однак у нього найчастіше відсутнє вміння порівнювати цілі, які намічалися, зі своїми можливостями, що може призвести до неуспіху в навчальній діяльності і зниження мотивації навчання;
учень вже може самостійно визначити систему проміжних цілей на шляху до мети, поставленої вчителем, але процеси цілевизначення молодшого школяра не завжди встигають за завданнями навчальної діяльності, які ускладнюються.
Таким чином цілевизначення також відноситься до зони найближчого розвитку молодших школярів: дитина сама вчиться ставити перед собою ціль навчальної дії і знаходити засоби для її досягнення, що є одним із новоутворень цього віку.
Особливе значення має дій контролю та оцінки для формування навчальної діяльності молодших школярів і розвитку мотивації їх навчання. Можна сказати, якщо в цей період діти повноцінно оволодівають діями контролю та оцінки, то подальше формування навчальної діяльності відбуватиметься без особливих зусиль.
Дослідження особливостей мотивації навчання молодших школярів дало змогу А. К. Марковій зробити висновок: їх мотивація має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивними характеристиками вважаються:
загальне позитивне ставлення дітей цього віку до школи;
широта їх інтересів (їх цікавить багато явищ життя) ;
допитливість, яка є проявом розумової активності.
Негативні сторони мотивації навчання молодших школярів, які перешкоджають навчанню:
недостатня дієвість мотивівоскільки самі собою вони довго не підтримують навчальну діяльність;
нестійкість – мотиви швидко задовольняються і без підтримки вчителя можуть згаснути і більше не відновитися;
низька усвідомленість, що виявляється у невмінні школярів назвати, що і чому їм подобається в даному предметі;
слабка узагальненість, тобто мотивація охоплює один або кілька навчальних предметів, які об'єднані за зовнішніми ознаками;
орієнтування учнів найчастіше на результат навчання (знання, причому з їх фактичної, ілюстрованої сторони, і лише потім – закономірності), а не способи навчальної діяльності, внаслідок чого іноді до кінця початкової школи не складається інтерес до подолання труднощів у навчальній роботі.
Всі ці особливості обумовлюють поверхневий, у ряді випадків недостатній інтерес до навчання, його іноді називають формальним і безтурботним ставленням до школи. Таким чином, навчання молодших школярів є полімотивованим, тобто дитиною, залежно від ситуації, керують різні мотиви, але серед них є один визначальний.
Розрізняють внутрішні або пізнавальні мотиви навчання, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом, і зовнішні, або соціальні, що виявляються в бажанні займатися суспільне корисною діяльністю, в ставленні до вчителя, як до представника суспільства, авторитет якого є безсумнівним. Внутрішні і зовнішні мотиви навчання складають внутрішню позицію школяра, що є одним із основних показників психологічної готовності до навчання.
Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина ставиться до вступу до
Фото Капча