+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
школи та перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов'язкового відвідування школи, прагне до занять специфічно шкільного змісту, виявляє особистий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура та ін.), має належне уявлення про підготовку до школи, відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки. Важливим також є емоційно-вольовий компонент, який включає готовність до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності, сформованість механізмів регуляції дій і поведінки в цілому, розвиток емоційної стійкості. Соціальний компонент мотивації передбачає наявність у дитини потреби у спілкуванні з іншими дітьми, вміння підкорятися інтересам дитячих груп, здатність виконувати соціальну роль у ситуації шкільного навчання, вміння встановлювати стосунки з ровесниками і дорослими.
Для покращення мотиваційної готовності дітей до навчання в школі можна рекомендувати тренувальні ігрові вправи: «Моторна координація», «Знайди фігуру», «Форми», «Лабіринти», «Копіювання візерунків», «Прості узагальнення», «Розповідь за картинкою», «Чим залатати килимок», бесіда «Школа», «Що змінилося?», «Запам'ятай слова» та інші.
3. Розвиток пам’яті у підлітковому віці
Вся історія психічного розвитку в перехідному віці складається з переходу вищих функцій мислення на більш високий щабель і утворення самостійних процесів вищого нервового синтезу. На цьому етапі психічного розвитку підлітка панує сувора ієрархія: різні функції не розвиваються поряд одна з одною. У процесі розвитку всі ці функції утворюють складну ієрархічну систему, де центральною, або провідною функцією є розвиток мислення, функція утворення і запам’ятовування понять.
Всі інші функції вступають у складний синтез з цим новим утворенням, вони інтелектуалізуються, перебудовуються на основі мислення в поняттях. Власне кажучи, перед ними виникають нові функції, які володіють іншими закономірностями, ніж їх елементарні попередниці, і тільки та обставина, що нижчі функції передали частину своєї діяльності вищим, часто приводить до того, що вищу, логічну, пам'ять зближують з елементарною, механічною пам'яттю і вбачають у першій пряме продовження останньої, розглядаючи обидві як розміщені на одній і тій же генетичній прямій. Аналогічно перехід психічних функцій до вищого рівня приводить до того, що вищу, або довільну увагу зближують з елементарною, мимовільною увагою і розглядають її як пряме продовження останньої.
Нове у вищій психічній діяльності у підлітковому віці полягає в тому, що саме мовне мислення підлітка переходить від комплексного типу до мислення в поняттях, разом з тим докорінно змінюється і характер участі мовного мислення у сприйнятті і запам’ятовуванні підлітка. Для дитини значення слова реалізується як комплекс конкретних предметів, поєднаних фактичним зв'язком, для підлітка ж значення слова реалізується як поняття, тобто як складний образ предмета, який відбиває його зв'язки і відносини з дійсністю, його суть.
Таким чином, наочне мислення підлітка містить у собі абстрактне мислення, мислення в поняттях. Підліток не тільки усвідомлює і осмислює сприйману ним дійсність, але осмислює її у поняттях, тобто для нього в акті наочного сприйняття складним чином синтезується абстрактне і конкретне мислення. Він впорядковує видиму дійсність, не співвідносячи її з раніше запам’ятованими комплексами, а за допомогою вироблених у мисленні понять. Категоріальне сприйняття виникає тільки в перехідному віці. Можна сказати, що і дитина, і підліток однаково співвідносять сприймане з системою зв'язків, прихованою за словом, але сама ця система зв'язків, у яку включається сприймане, глибоко відрізняється у дитини і підлітка як різні комплекси і поняття, простіше кажучи, дитина, сприймаючи, більше згадує, а підліток більше мислить.
Аналогічні зміни виявляє в перехідному віці і власне пам'ять підлітка. Якщо у дитини інтелект – це функція пам'яті, то у підлітка пам'ять – функція інтелекту. Так само як примітивне мислення дитини опирається на пам'ять, пам'ять підлітка опирається на мислення, як у дитини за видимою словесною формою поняття прихований конкретно-образний і практично-діючий зміст, так у підлітка за зовнішньою видимістю образів пам'яті приховуються реальні поняття. Інтелектуалізація мнеми, тобто поступове зближення пам'яті й інтелекту, лежить в основі розвитку пам'яті в цьому віці. Зрозуміло, що яким є прогрес пам'яті, такого ж підйому на вищий щабель досягає при цьому інтелект. Продовжуючи образне порівняння, можна сказати, що підліток, переходячи до запам'ятовування у поняттях, збільшує оперативний обсяг пам’яті, вперше формуючи усвідомлені асоціативні зв’язки.
Однак ріст логічної пам'яті відбувається не тільки кількісно, пам'ять заповнюється не стільки образами конкретних предметів, скільки їх поняттями, зв'язками, відносинами. Відбувається також зростання якісного характеру самої функції запам'ятовування, її механізм докорінно змінюється. Звідси зрозуміло, що і вербалізація пам'яті, запам'ятовування за допомогою мовних записів істотно змінюються від шкільного до перехідного віку.
Основні моменти всіх цих змін можна сформулювати у наступному вигляді: пам'ять підлітка звільняється від ейдетичних наочних образів, вербальна пам'ять, запам'ятовування в поняттях, безпосередньо пов'язані з осмисленням, аналізом і систематизацією матеріалу, висуваються на перший план, причому характер переробки матеріалу при мовному запам'ятовуванні перетерплює такої ж зміни, як і мислення взагалі при переході від образу до поняття. Нарешті, у зв'язку з потужним розвитком внутрішньої мови і остаточним знищенням розриву між внутрішньою і зовнішньою мовою сама вербальна пам'ять підлітка опирається переважно на внутрішню мову, перетворюючись на одну з інтелектуальних функцій. Таким чином виникає відношення, зовсім протилежне тому, яке можна встановити для більш раннього щабля в розвитку пам'яті і