Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток мовлення дітей раннього віку життя

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Мовленнєвий розвиток у дітей раннього шкільного віку
2. Малі фольклорні форми і авторські твори для розвитку мовлення дітей раннього віку
 
Мова – це багатство і краса народу. мова – це спілкування, а мовлення – “мова в дії”.
К. Ю. Ушинський писав: “Усне мовлення грунтується на мисленні: отже, наставник рідної мови повинен дати дітям вправи, що збуджують думку й викликають виявлення цієї думки в слові”. А Софія Русова зазначила, що найбільший інтерес до мови у дітей спостерігається від року до трьох, а отже, в ранньому віці.
 
1. Мовленнєвий розвиток у дітей раннього шкільного віку
 
Розвиток мовлення у ранньому віці відбувається у два етапи: підготовчий, домовленнєвий, коли дитина набуває навичок володіння своїм голосовим апаратом, і власне мовленнєвий.
Дитина в 1-3 місяці затихає, зосереджується, коли з нею розмовляє дорослий. Перші домовленнєві реакції, гуління, перші диференційовані звуки (“а-а-а”, “г-у”, “б-у”) виникають як мимовільні імпульсивні реакції дитини. Після трьох місяців, коли дитина в доброму настрої, вона постійно гулить. В чотири місяці дитина може наслідувати ритм звуків, які промовляє дорослий. У шість місяців вона починає лепетати: подовгу промовляє різні склади, згодом повторює склади з різними інтонаціями (8-9 місяців). Промовляння звуків – приємне заняття для дитини, часто супроводжується її ритмічними рухами.
Поступово, приблизно із середини першого року життя, створюються умови розуміння дитиною мовлення. Дорослі супроводжують свої дії під час спілкування з дитиною їх поясненням, називанням предметів довкілля. Наприкінці першого року життя у дітей виникають асоціації між почутим словом і дією дорослого, предметом, що показується ним. перші прояви розуміння слів дорослого полягають  в орієнтовній реакції дитини на названий предмет, вона повертає голову в його бік, переводить погляд на нього. Однак це ще не є осмисленням змісту слова, а лишереакцією на інтонацію дорослого. Так, дитина під час ласкавого до неї звернення усміхається, проте, якщо з нею розмовляють різко – може заплакати. У 8-9 місяців дитина не тільки повертається в бік названого предмета, а й у відповідь на запитання “де?” шукає і знаходить його серед інших предметів.
У 12 місяців дитина може виконувати досить складні дії на прохання дорослого: покласти іграшку в коробку, дістати з неї. Разом з тим розуміння слів багато в чому носить ситуативний характер, злито з конкретною ситуацією, конкретним предметом (годинник – це тільки той годинник, що висить на стіні в кімнаті).
Наприкінці першого року життя в дітей виникає і зворотна мовленнєва реакція. На запитання дорослого “Де мама?” малюк повертає голову в її бік і радісно сповіщає “Ма-ма”.
У 12 місяців дитина звичайно говорить 4-15 слів (“мама”, “тато”, “баба”, “дай”, “на” тощо), розуміє удвічі більше. Перші слова, які промовляє малюк, мають ситуативний характер, зрозумілі тільки близьким людям, тому таке мовлення називають “автономним”.
Розуміння мови дорослого на початку другого року життя залежить від ситуації, в якій спілкуються дорослий і малюк, але на кінець цього періоду воно все менше залежить від контексту, а орієнтується на зміст сказаного дорослим. Цьому також сприяє формування фонематичного слуху. На цьому етапі швидкими темпами збільшується пасивний словник, кількість слів, які розуміє дитина. Вона легко встановлює зв’язок між предметами, діями та їх словесними позначеннями, узагальнює предмети за суттєвими ознаками. Мовлення дорослого стає інфтрукцією до дії, дитина виконує за словом дорослого прості дії з предметами (“закрий”, “відкрий”, “поклади”) до 1 року трьох місяців, а потім і більш складні (“Візьми ложку і сядь за стіл”, “Візьми серветку і витри рот”). Легко наслідує звукосполучення, які чує від інших. Характерними для дитини є ігри-монологи (наслідування мовлення дорослих у формі лепету). Дитина повторює за дорослим закінчення слів і легкі слова. У активному словнику запас слів близько 30-40. Слова набувають узагальнюючого характеру (словом “кішка” позначає будь-яку кішку: живу, іграшкову, м’яку, велику, маленьку, гарну, руду, на картинці). У словнику багато слів дитячого мовлення (“ляля”, “коко”, “гам-гам”, “бі-бі”, “тік-так”), переважають іменники та дієслова. Звертається із запитанням “Що це?”, “Де?”.
Спочатку слова досить недосконалі у фонетичному відношенні та означають досить широкий спектр значень.
Необхідність бути зрозумілим дорослому примушує дитину говорити правильно. Інша рушійна сила розвитку мовлення – бажання пізнати світ, а це немодливо без спілкування з дорослим.
У другій половині другого року життя формується активне мовлення дитини, активізується мовленнєва діяльність, дитина багато розмовляє. У мовленні з’являються дво-трислівні речення, а наприкінці року – чотирислівні і навіть більше. Швидко зростає запас активного словника: в 1 рік 8 місяців – 100 слів, 1 рік 9 місяців – 175 слів, 1 рік 10 місяців – 225 слів, 2 роки– 300 слів. слова дитячого мовлення змінюються правильними (“кис-кис” – киця, “гав-гав” – песик і т. д.). З’являють прикметники, займенники; узагальнення за суттєвими ознаками.
На третьому році життя дитина розуміє зв’язне мовлення дорослих, смисловий зміст потішок, забавлянок, віршів, казок, оповідань з використанням наочності. У віці 2-2,5 роки розуміє майбутній і минулий час дієслів, якщо вони безпосередньо були у досвіді дитини. Слово дорослого стає регулятором поведінки дитини, вона діє за словесною інструкцією дорослих, виконує
Фото Капча