Управління персоналом в органах державної влади

бюрократизму, формального ставлення до потреб людей, безпідставної відмови в наданні субсидій.

Робота військо-облікових столів. Матеріалів цивільної оборони та мобілізаційної роботи.

Стан справ з режимно-секретної роботи

Криміногенна ситуація:

Запобігання випадкам порушення державними службовцями законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією та етики поведінки державних службовців.

Забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і  законних інтересів громадян.

Висновки до розділу 3

Проведений аналіз практики управління персоналом в органах державної влади в сучасній Україні, зокрема, практики управління службовою кар'єрою держслужбовців, показує, що реалізація стратегічного завдання, спрямованого на реформування кадрової роботи з метою підвищення її ефективності та дієздатності, потребує зосередження основних зусиль науковців та практиків на розв'язанні ряду ключових завдань, від позитивних результатів яких залежить забезпечення в цілому стабільного і безперервного розвитку державної служби в Україні.

Критерії та показники якості роботи керівників (самостійність, ініціативність, співпраця з колегами тощо) варто доповнити такими критеріями та показниками: сприяння просуванню службовою кар'єрою здібних і перспективних державних службовців; забезпечення раціонального розподілу роботи серед підлеглих працівників з урахуванням їхніх особистісних та професійних якостей; наявність фактів делегування підлеглим власних функцій та повноважень; наявність фактів підтримки та заохочення ефективної, ініціативної та якісної роботи підлеглих; сприяння зростанню рівня професійної кваліфікації підлеглих.

У контексті світової практики державного управління (поступової трансформації органів влади на засадах підприємництва й менеджменту, коли відносини в апараті базуються не лише на основі відповідальності та контролю, а й на базі запровадження інноваційних технологій в управлінні) потребує подальшого вивчення питання щодо формування нового типу управлінця - менеджера в сфері державного управління; запровадження в органах влади "контрактного менеджменту", який передбачає фінансування конкретних функцій службовця, проведення тестів для перевірки якості його роботи, оплату його праці за кінцевим результатом.

Здійснення адміністративної реформи передбачає радикальну зміну існуючої системи державного управління й запровадження нової управлінської ідеології, нових принципів діяльності, які б відповідали стандартам демократичної правової держави з соціальне орієнтованою ринковою економікою. Утвердження сучасної управлінської ідеології має безпосередньо реалізовуватися людьми, які працюють на державній службі. Це ставить нові задачі по формуванню сучасної кадрової політики органів влади. Реалізація її процесі управління кадрами державної служби посилить роль і значення державних службовців, так як саме від них насамперед залежить ефективне й оперативне реформування державного управління.

Для результативного та оптимального забезпечення реалізації універсальних потреб людей, які працюють в органах державної влади, необхідно, на наш погляд, підвищити заробітну плату, забезпечити реальну можливість постійної періодичності всім категоріям державних службовців брати участь у різноманітних формах та методах підвищення кваліфікації, удосконалити механізм кар'єри на державній службі, а головне - забезпечити належні умови для впровадження в свідомість державних службовців нової управлінської ідеології, яка особистість, громадянина України та інтереси суверенної держави ставить на перше місце.

ВИСНОВКИ 

Жодна країна не може існувати без державного управління. Конкретні форми державності, її механізми залежать від рівня розвитку держави, її історичного шляху, національних особливостей та традицій.

У будь-якій країні система державності органічно пов'язана з суспільним ладом, адже сутність держави визначається  природою соціальне - економічного устрою й змінюється з кардинальним реформуванням самого суспільного ладу.

Ці загальні положення в повній мірі стосуються існуючої дійсності. Україна нині перебуває в трансформаційному періоді, докорінно змінюються базисні засади суспільства. Здійснюється формування суверенної та  незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Важливим чинником формування державності України є створення сучасної ефективної системи державного управління, в зв'язку з цим важливою умовою є необхідність реформування державної служби. Ось чому від кадрів державних службовців, їх професійно і ділової компетентності, нового мислення, і вміння працювати в сучасних умовах, залежить прийняття продуманих, обґрунтованих рішень і здатність реалізовувати їх на практиці.

Протягом багатьох років до вирішення кадрових питань підходили однобоко, а саме в кожному працівникові бачили слухняного виконавця, який реалізує вказівки керівника. Сьогодні характер діяльності державного службовця поступово  змінюється, він є провідником інтересів громадян.

Однак доводиться констатувати, що якісний склад державних службових кадрів набагато нижчий порівняно з необхідним , це викликано проблемами в органах державної влади, невизначеністю особистої долі державних службовців у в'язку з нестабільністю політичної ситуації в країні. Звідси й виникає необхідність, розробки нової кадрової політики, яка виходить із змісту тих завдань, які стоять перед державою. Слід виробити нові принципи і підходи до  вирішення кадрових питань, які б відображали сучасний рівень управлінської науки та вимоги демократичного суспільства.

У нашій державі проходять процеси децентралізації управління, становлення ринку, роздержавлення і приватизація власності, зміцнення самоуправління місцевих, підприємницьких і суспільно-економічних структур. Сьогодні саме життя  вимагає докорінних змін у кадровій політиці, а саме в доборі, розстановці, й управлінні державних службовців.

Проблеми державної служби та кадрового забезпечення органів виконавчої влади належить до найбільш вагомих, таких, що визначають подальшу долю української державності. Тому слід побудувати таку систему кадрового забезпечення органів влади, яка б передбачала б по-перше, високу мотивацію і захищеність державних службовців з метою залучення найкращих людських ресурсів, по-друге, максимально об'єктивний і гласний відбір, прийом та просування кадрів на підставі їх особистих заслуг і досягнень; по-третє, систематичне професійне навчання персоналу, по-четверте, домогтися, стабілізації складу керівників, по-п'яте, утвердження