З виробничої педагогічної практики

Люди, на думку поета, бувають:

а) щасливі і нещасливі; б) добрі і злі; в) вимогливі і жорстокі.

4. Чим багата людина на землі?

а) Озерами, гаями, степами; б) горами, морями, полонинами;

в) лісами, полями, луками.

5. Письменник у своєму зверненні наполягає на тому, щоб кожна людина:

а) поспішала жити і кохати; б) написала хоча б одну поезію.

в) була відповідальною перед суспільством;

6. В. Симоненко застерігає читача, щоб той:

а) боровся з розкрадачами державного майна;

б) не проспав своє життя; в) обрав вірний життєвий шлях.

7. Який рядок поезії повторюється двічі?

а) «І жити спішити треба... «; б) «очі твої – одні»;

в) «бо ти на землі – людина».

8. У своїй поезії В. Симоненко проголошує, що кожна людина повинна мати право на:

а) свободу; б) відпочинок; в) отримання приватного житла.

9. Автор поезії змушує людину замислитися над тим, що їй необхідно:

а) залишити по собі добру пам'ять; б) відстоювати інтереси суспільства;

в) розвиватися і вдосконалюватися.

10. Читач під впливом вірша намагається:

а) надати допомогу всім, хто її потребує; б) розпочати пошуки щастя;

в) переглянути своє ставлення до життя.

11. «Ти знаєш, що ти – людина?» Симоненка виходить до збірки:

а) «Тиша і грім»; б) «Земне тяжіння»; в) «Поезії».

12. Автор у творі зазначає, що завтра на цій землі:

а) «Кохати спішити треба»; б) «Інші ходитимуть люди»;

в) «І жити спішити треба».

VI. Домашнє завдання

Вивчити твір напам ять. 

 

За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при Центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а також волонтерів – членів різних громадських об'єднань (Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», Центр волонтеріату «Добра воля» тощо). Серед волонтерів найчисельнішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. Волонтерами виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг.

Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.

(Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.

Особливість волонтерського руху в Україні полягає у тому, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є учнівська та студентська молодь. Участь молодих людей у волонтерському русі дає їм змогу зробити особистий внесок у розв'язання соціальних проблем, випробувати свої можливості, беручи участь у проектах і програмах соціальної спрямованості. (146 слів)

 

В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи і по-іншому стали називати таких людей – волонтери.

У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.

Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.

Волонтери керуються такими принципами: • визнають право на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої расової приналежності, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;

• поважають гідність і культуру всіх людей; • надають допомогу, безкоштовні послуги особисто або організовано в дусі партнерства і братерства; • визнають рівну важливість особистих і колективних потреб, сприяють їх колективному забезпеченню; (135 слів)

 

Напередодні Дня волонтера група волонтерів, котра базується на території ТОВ “Домінант”, розповіла про свою діяльність.

Журналіст “Нашого слова” Валентина Фещенко, зокрема, і на основі цієї зустрічі, підготувала публікацію, котра і була розміщена в газеті від 5 грудня.

Авторське бачення

Волонтерство є одним з шляхів переходу від трагічного минул (ого до успішного майбуття. Суспільний устрій, оснований на владі “совєтов”, владі народних обранців, себе повністю скомпрометував: коли влада належить обранцям, то вони її використовують на власне збагачення, а не на благо народу. При цьому вони нищать все суспільне: промисловість, національне багатство, армію.

Яка альтернатива владі “совєтов”, владі обранців? Влада народу. Першим кроком стало волонтерство, коли найкращі з найкращих почали рятувати країну власними зусиллями. Який наступний крок? Творення власними зусиллями народу досконалої держави. Але держави не над народом, а під народом, під керівництвом розумного та вольового суспільства.

(111 слів)

 

Волонтерство – це добровільна активна праця громадянина, мотивацією якої є реалізація особистої потреби допомагати іншим. Така праця не винагороджується матеріально.

Волонтер – це добровільний помічник, який розвиває свої здібності, знання, фізичний потенціал і приносить користь іншим, надає допомогу тим, кому вона потрібна.

Волонтер хоспісу – це добровільний помічник, який після відповідної підготовки під керівництвом персоналу допомагає в догляді за важкими хворими та у психологічній підтримці пацієнтів і їх родин.

Волонтер – це людина, що творить милосердя і запалює ним серця інших.

Треба зауважити, що причина рідко буває одна, частіше їх – комплекс.

Якщо однією з причин визначити давню думку, що праця дає зміст життя, то праця в хоспісі дійсно заставляє переосмислити своє власне життя.

Зустріч зі смертю здійснює переоцінку всіх цінностей, дає розуміння того, для чого ти прийшов у цей світ. Чи варта говорити, що дрібниці життя, тимчасові потреби, боротьба за матеріальний достаток, комфорт міщанського благополуччя – все це як ціль і зміст життя відпадає, оскільки перед очами постійне нагадування про смерть і про недовговічність земного буття.

(129 слів)

 

Сучасна ситуація в Україні характеризується соціально-психологічною, економічною нестабільністю, зниженням рівня життя більшості населення, девальвацією моральних норм і цінностей у суспільстві, зростанням злочинності і насильством. Соціально-психологічні проблеми в Україні відобразилися на психологічному самопочутті різних верств населення. Ще більш відчутно визначилося категорія людей, які потребують допомоги. Передусім, це молоді люди без жодного занять, дорослі безробітні, діти, які не отримують потрібної уваги з боку батьків, або не мають батьків, пенсіонери та ін. На сучасному етапі розвитку нашої країни висококваліфікованих психологів та соціальних працівників в Україні не вистачає. Щоб вирішити дану проблему необхідно, по-перше, вивчити реальні потреби різних верств населення; по-друге, визначити, апробувати та розширити методики соціально-психологічної роботи, які допоможуть в реалізації цих проблем; по-третє, потрібна підготовка висококваліфікованих спеціалістів, здатних професійно впроваджувати розроблені концепції і програми соціально-психологічної роботи.

(104 слів)

 

Волонтери не отримують матеріальної допомоги у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим, хто потребує допомоги, відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання. Скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи.

У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ волонтерів України – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим.

Так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів.

Сьогодні послуги волонтерів потрібні для розв'язання проблем у соціально-педагогічній, економічній, культурній сферах. Генеральна Асамблея ООН, приймаючи до уваги, рекомендації Економічної і Соціальної Ради, передані в резолюції 1997 / 44 від 22 липня 1997 року на 52 сесії прийняла:

проголосити 2001 рік “Роком волонтерського руху”;

закликати уряд держав, а також волонтерські організації, громадські, урядові та неурядові організації до співробітництва;

намітити шляхи поліпшення роботи співробітництва та популяризації діяльності; (149 слів)