Розвиток дверних систем в Україні

Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі робочої зони визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м’язове напруження, в більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

 

 

Вуглекислотні вогнегасники, як пожежогасна речовина використовується безколірний вуглекислий газ без запаху і смаку з температурою – 71ºC. Основний вплив на горіння – розбавлення суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем), додатковий – охолодження (твердий діоксид вуглецю).

Вогнегасники вуглекислотні призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загорання. Промисловість випускає вуглекислотні вогнегасники в ручному (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) та транспортному варіантах. Вони приводяться в дію вручну. Через вентиль стиснена рідка вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до – 70ºC. При переході рідкої вуглекислоти в газ її об’єм збільшується в 500 разів. Утворюється снігоподібна вуглекислота, котра при випарюванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря. Корисна довжина струменя вогнегасника приблизно 4м, час дії – 30…60 сек.

Вогнегасник слід тримати за ручку для уникнення обмороження рук; зберігати подалі від тепла для запобігання саморозрядження. Вуглекислотою можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою, а також горючі і тверді речовини. Неможна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.

Вогнегасник має маркування, яке нанесено на корпус. Маркування містить інформацію, що складається з кількох частин:

• вказівки щодо виконання;
• послідовність операцій;
• вказівки щодо користування;
• для якого типу пожеж можна використовувати цей вогнегасник та різні попередження. Наприклад: „Не вживати для гасіння електроустановок під напругою”;
• строк перезарядження та ін.

Ефективність дії вогнегасника залежить від правильних тактичних прийомів користування.

Під час гасіння електроустаткування, що є під напругою, необхідно, щоб відстань від електрообладнання до вогнегасника була не менша ніж один метр. Струмінь вогнегасного порошку (вуглекислоти) слід спрямовувати безпосередньо в полум’я. До початку гасіння знеструмити електроустаткування.

Згідно з ГОСТом 12. 4. 009 – 83 „ СС БТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды” розміщення й обслуговування вогнегасників повинно відповідати таким вимогам:

• уведені в експлуатацію вогнегасники повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;
• пристрої ручного запуску мають бути опломбовані;
• вогнегасники мають розміщуватися з урахуванням зручності користування;
• підходи до місця розміщення мають бути завжди вільні;
• ділянки поверхні, на яких розміщують вогнегасники, необхідно фарбувати в білий колір з червоною окантовкою шириною 20-50 мм;
• вогнегасники мають бути в легкодоступних та помітних місцях, де виключено потрапляння на них сонячних променів та безпосередній вплив опалювальних і нагрівальних приладів;
• навішувати на вертикальні конструкції не вище ніж 1, 5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, на відстані від дверей, достатньо для повного їх відкриття.

 

Виробництво дверей для приміщень в Україні є таким, що склалася історично і традиційною галуззю (за винятком пластикових дверей), проте це не гарантує стабільне зростання в сучасних умовах, коли українські підприємства опинилися під впливом відразу два риск-факторов: зовнішнього і внутрішнього.

Обмеженість виробництва роботою виключно з внутрішнім ринком на протязі як мінімум 10 років до 2011 року не здавалася серйозною загрозою для ринку, оскільки об'єктивно обумовлене зростання будівельної галузі генерував достатній внутрішній попит на продукцію вітчизняного виробництва. Проте відсутність диверсифікації портфеля ринків поставила галузь в пряму залежність від ситуації на суміжних ринках. Провал будівництва, викликаний фінансовою кризою 2011 року, падіння реальних доходів населення і недоступність кредитних ресурсів привели до кратного скорочення внутрішнього попиту на дверях. Раніше ми говорили про те, що попит на дверях в Україні в середньостроковій перспективі повинен збільшитися в 2-3 рази, в порівнянні з піковим показником 2011 року, проте скористатися перспективами зможуть тільки ті компанії, які переживуть падіння 2011-2014 років.

Зовнішньою загрозою українському виробникові дверей стає активізація крупних зарубіжних гравців. Якщо традиційна конкуренція з білоруськими і російськими, а також польськими виробниками звична вітчизняним операторам, то китайська карта може виявитися козирем. Китай вже практично змів внутрішнє українське виробництво дверей в сегменті металевих дверей (за 6 місяців 2013 року в Україні було проведено 6, 9% показника 2011 року). Останні роки показують, що китайські деревообробні підприємства теж бажають вийти на зовнішні ринки, що ставить під загрозу сегмент української спеціалізації – дерев'яні двері.

В цілому по ринку, вітчизняне виробництво до сьогоднішнього дня забезпечує близько 70-80% потреби внутрішнього ринку в дверях для приміщень. Падіння курсу української гривні ослабило позиції імпорту: у першому півріччі 2013 року тільки 23, 7% ринку складав імпорт, в порівнянні з 31, 3% в 2011 році.

Проте для окремих сегментів ситуація не така веселкова. Так, в сегменті дерев'яних дверей