Облік, контроль та аналіз руху товарів в управлінні запасами підприємства

Иинф – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісяця певних Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ – розмір податку на додану вартість;

Асб – розмір акцизного збору.

Понаднормові втрати й недостачі матеріальних цінностей, включаючи готової продукції, у тому випадку, якщо винуватці не встановлені або якщо в стягненні з винних осіб відмовлене судом, зараховуються на збитки підприємства.

При відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.

Під час ревізії необхідно проводити інвентаризацію підзвітних сум. Для цього з журналом-ордером або іншими бухгалтерськими обліковими регістрами аналітичного обліку необхідно визначити дебіторську заборгованість підзвітних осіб і провести інвентаризацію наявності готівки або бухгалтерських документів про придбання матеріальних цінностей і здачі їх на склад.

Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно переконатися, оприбутковане по бухгалтерському облікові виявлені надлишки або списані, згідно з рішенням керівника господарства, на відповідні рахунки недоліку – за рахунок винних осіб, за рахунок засобів підприємства, що залишаються в розпорядженні підприємства, чи за рахунок природних втрат.

Якщо розв'язок керівника щодо покриття недостач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки варто було б віднести за рахунок винних осіб, а віднесені за рахунок засобів підприємства, то перевіряючий робить відповідні записи в акті.

У випадку встановлення фактів недостачі більших обсягів цінностей матеріали ревізії передаються слідчим органам. Під час ревізії руху матеріальних цінностей випливає, насамперед, по книзі реєстрації доручень перевірити наявність у ній невідміченим документів про одержання за ними матеріальних або інших цінностей. Якщо такі документи є, слід вимагати пред'явлення невикористаних доручень або прибуткових документів на отримані цінності. В організаціях, куди видані доручення, доцільно зробити перевірки про видані товарно-матеріальні цінності.

З метою перевірки вірогідності відбиття по даним бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей аудитор повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей по їхніх видах з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації й зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей. У випадку перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даним інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при вступі не оприбутковувалися.

Якщо матеріально відповідальною особою не велося щоденного обліків руху матеріальних цінностей, то його слід відновити.

У випадку встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обсягах, не передбачених технологічним процесом, аудитор повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей і порушувати питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з положенням про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Програма аудиту товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет» представлено в додатку 3.

 

Основним аспектом перевірки є повнота та правильність відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування покупних товарів. Останні мають оприбутковуватися і обліковуватися на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання. Кореспонденцію рахунків відображення основних операцій обліку товарів за покупними цінами наведено в табл. 4. 1.

У процесі аудиту товарів за продажними цінами необхідно встановити:

‒повноту оприбуткування товарів за первісною вартістю;

‒правильність відображення торгівельної націнки;

‒дотримання порядку розрахунку середнього процента торгівельних націнок;

‒правильність визначення собівартості реалізованих товарів;

‒правильність розрахунку ПДВ та своєчасність перерахунку до бюджету.

Відповідно до П (С) БО 9 «Запаси» оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгівельної націнки товарів. Застосування цього методу допускається (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) для підприємств, що мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього процента торговельної націнки.

Середній процент торговельної націнки обчислюють діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок до продажної вартості, одержаних у звітному місяці товарів, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Під час перевірки правильності визначення собівартості реалізованих товарів аудитор має врахувати, що до складу собівартості реалізованих товарів не входять адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Такі витрати обліковуються протягом звітного періоду на окремих рахунках: 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Суми торговельних націнок згідно з П (С) БО 9 обліковуються на рахунку 28 «Товари» субрахунок 285 «Торговельна націнка». Цей субрахунок є регулюючим до рахунку 28 «Товари». За кредитом субрахунку відображується збільшення суми торговельної націнки, а за дебетом – зменшення (списання). Визначена розрахунковим шляхом сума торговельних націнок, що припадає на реалізовані протягом звітного місяця товари, списується із субрахунку 285.

При цьому роблять такий бухгалтерський запис:

Д-т 285 «Торгова націнка»

К-т 282 «Товари в торгівлі».

Облік фінансових результатів реалізації товарів ведеться на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» рахунку 79 «Фінансові результати».

У дебет субрахунку 791 «Результат основної діяльності» списуються: