Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти

Статистичні: аналіз використання статистичних методів обробки результатів педагогічного експерименту.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося упродовж 1995-2002 рр.

На першому етапі (1995-1997 рр.) вивчалися й осмислювалися теоретичні положення проблеми “якість освіти”, умови відбору та підготовки керівників, що існують у системі загального менеджменту та управління освітою. Здійснювався аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду з питань відбору та підготовки кандидатів на посаду директора школи.

На другому етапі (1997-1998 рр.) розроблялася системна модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти. Розроблено експериментальну програму “Школа резерву”, основні положення якої обговорено на семінарах директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Теоретично обгрунтовано поняттєвий апарат дослідження.

На третьому етапі (1998-2001 рр.) здійснено дослідно-експериментальну перевірку програми “Школа резерву”; дисертантом проведено цикл практичних семінарів для керівників освіти, зокрема, для начальників регіональних управлінь освіти і науки (2000 р.) ; майбутніми директорами захищені творчі проекти з питання якості шкільної освіти. Відпрацьовувалася система аналізу професійної готовності директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів до управління якістю освіти в нових соціально-економічних умовах.

На четвертому етапі (2001-2002 рр.) проведено систематизацію, узагальнення, аналіз та інтерпретацію результатів дослідно-експериментальної роботи. Результати дослідження викладено у рукописі дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідницька робота проводилася на базі Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації. До експериментальної роботи були залучені: Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (нині – Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченка), Управління освіти у місті Києві районних державних адміністрацій, навчальні заклади загальної середньої освіти різних типів і форм власності: гімназії №48, №153, №191 ім. П. Тичини; ЗСШ №318; ліцей “Поділ” №100, ліцей бізнесу (м. Київ).

Всього до процесу дослідження було залучено 1178 респондентів, зокрема, 114 директорів, 186 заступників директорів, 412 вчителів загальноосвітніх навчальних закладів; представники органів державної влади та управління, батьківського та учнівського самоврядування.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи автор брав участь в апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись викладацькою, навчально-методичною та організаційно-управлінською діяльністю в Головному управлінні освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено системну модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти; визначено зміст і структуру професійної готовності директора школи до управління якістю освіти; виявлено критерії відбору та організаційно-методичні умови формування професійної готовності освітян до управлінської діяльності, спрямованої на забезпечення якості освіти; подальшого розвитку набули педагогічні технології у професійній підготовці директора школи до управління якістю освіти.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що теоретично обгрунтовано взаємозв’язок між якістю сучасної шкільної освіти та впровадженням системи відбору й формування професійної готовності директора школи до управлінської діяльності; компоненти та критерії професійної готовності директора школи до управління якістю освіти; уточнено зміст понять “якість освіти” та “управління якістю освіти” в сучасних умовах функціонування середнього загальноосвітнього навчального закладу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено експериментальну програму “Школа резерву” як організаційну форму професійної підготовки майбутнього директора до управлінської діяльності для керівників регіональних управлінь та відділів освіти; критерії відбору освітян до управлінської діяльності по забезпеченню якості освіти для керівників регіональних управлінь та відділів освіти; комплекс науково-методичних матеріалів (науково-методичний щорічник “Педагогічні новації столичної освіти: теорія і практика”, журнал науково-популярних діалогів про освіту “DIXI”, інформаційний часопис “Столична школа”, інформаційний довідник “Трикутник”), спрямованих на підвищення якості шкільної освіти для директорів, заступників директорів, вчителів, класних керівників (кураторів) середніх загальноосвітніх навчальних закладів; ініційовано проекти навчальних підручників “Мій Київ” (5 клас), “Інформатика” (1-4 класи), “Іноземна мова” (2 клас), “Країнознавство” (10-11 класи) для учнів київських шкіл.

Матеріали дослідження можуть бути використані керівниками регіональних управлінь освіти і науки України, в системі післядипломної освіти педагогічних кадрів, директорами середніх загальноосвітніх навчальних закладів різних форм і типів власності.

Результати дослідження впроваджено в Головному управлінні освіти і науки Київської міської державної адміністрації (Довідка №02/996 від 30. 10. 02), Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (Довідка №250 від 04. 11. 02), Управліннях освіти у місті Києві районних державних адміністрацій, гімназії №48 (Довідка №154 від 04. 11. 02), гімназії №153 (Довідка №89 від 04. 11. 02), гімназії №191 ім. П. Тичини (Довідка №203 від 04. 11. 02), ЗСШ №318 (Довідка №062 від 05. 11. 02), ліцеї “Поділ” №100 (Довідка №123 від 04. 11. 02), ліцеї бізнесу (Довідка № 099 від 04. 11. 02).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у здійсненні критичного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду відбору і підготовки керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів; обгрунтуванні системи забезпечення керівниками середніх загальноосвітніх навчальних закладів нової генерації у великому місті; розробці та обгрунтуванні системної моделі формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти, змісту і структури професійної готовності майбутніх керівників до управлінської діяльності, критеріїв сформованості необхідних якостей; розробці і впровадженні системи відбору та підготовки освітян – майбутніх директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів до управління якістю освіти.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена чіткістю вихідних методологічних позицій, дотриманістю вимог до моделювання, застосуванням сучасних теоретичних положень та інноваційних підходів, зіставленням одержаних результатів з еталонними показниками системної моделі, поєднанням кількісного