Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти

Система відбору здійснюється в декілька етапів. На першому етапі передбачається оприлюднення інформації про конкурс через видання наказу та засоби масової інформації. На другому етапі відбувається аналіз пакету документів учасників конкурсу. На третьому етапі вивчаються професійні здібності та особистісні якості конкурсанта. Четвертий етап передбачає проведення співбесіди конкурсантів з членами відбіркової комісії. У процесі п’ятого етапу відбірковою комісією проводиться обговорення доцільності зарахування конкурсантів до “Школи резерву” на основі таких критеріїв відбору: вік (до 40 років), наявність вищої педагогічної освіти, педагогічного стажу не менше 5 років, рекомендаційних листів, володіння однією з іноземних мов, логіка викладу автобіографічних даних, грамотність заповнення документів, розробленого проекту сучасної школи.

Аналіз результатів констатуючого експерименту підтвердив актуальність і доцільність обраної проблеми. Результати констатуючого експерименту (1178 респондентів) показали, що коефіцієнт професійної готовності до управлінської діяльності (за 10-бальною) за ціннісно-мотиваційним компонентом становить 5, 1; за інформаційно-когнітивним – 5, 3; за особистісно-вольовим – 7, 4; за рефлексивно-операційним компонентом – 5, 0. Ці дані свідчать про те, що освітяни мають поверхове уявлення про особливості управлінської діяльності директора школи, а перспективність у роботі керівника пов’язують, в основному, лише з гуманізацією його комунікативних здібностей; у претендентів на посаду директора слабо розвинені інформаційно-когнітивні та рефлексивно-операційні здібності: майже третина з них володіє низьким рівнем знань та вмінь управлінської діяльності і не проявляє навичок прогностичного мислення, 70% мають середній рівень професійної готовності за цими показниками; у майбутніх керівників відмічено достатній рівень мотивації, високий позитивний рівень комунікабельності; вони адекватно оцінюють власний рівень домагань щодо управлінської діяльності. Водночас, результати констатуючого експерименту показали, що у системі великого міста склалися достатні умови для формування професійної готовності майбутніх директорів навчальних закладів з метою забезпечення киян якісною шкільною освітою; регіональні управління освіти і науки також мають потенційні можливості для здійснення професійної підготовки майбутніх керівників до управлінської діяльності з урахуванням специфіки регіону.

Організаційно-методичними умовами формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти є: визначення та обгрунтування обсягу теоретичних знань і практичних умінь майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу; впровадження педагогічних та інформаційних технологій, активних методів навчання (ситуативні і ділові ігри, брейнштормринг (мозкова атака), метод “синектики” (поєднання різнорідного), психолого-педагогічні тренінги, метод розробки та захисту проекту, моделювання розвитку навчального закладу, “кейс-метод”, вивчення та аналіз управлінської діяльності директора навчального закладу, розробка концепції навчального закладу, метод рейтингової оцінки).

Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти відбувається у два етапи: аналітико-процесуальний та професійно-цільовий. Аналітико-процесуальний етап передбачає відбір потенційно здатних до управлінської діяльності освітян на основі визначених критеріїв відбору та результатів психолого-педагогічного діагностування. Суб’єктом експертної оцінки є відбіркова комісія, до якісного складу якої залучаються фахівці з галузі педагогіки, психології та управління. Професійно-цільовий етап відбувається за експериментальною програмою “Школа резерву” як основною організаційною формою професійної підготовки майбутнього директора до управлінської діяльності. До організаційних форм навчання майбутніх директорів віднесені: семінари, практичне стажування у провідних навчальних закладах міста, залучення до фронтальних перевірок роботи районних відділів освіти, засідань колегій Головного управління освіти і науки, дискусійні “круглі столи”. У дисертації доведено, що використання активних форм і методів навчання сприяє наближенню отриманих знань до реальної управлінської діяльності, оскільки у процесі навчання відбувається імітація справжньої діяльності.

За результатами формуючого педагогічного експерименту, коефіцієнт сформованості професійної готовності майбутніх директорів до управління якістю освіти становив: за ціннісно-мотиваційним компонентом – 7, 6; за інформаційно-когнітивним – 8, 2; за особистісно-вольовим – 8, 3; за рефлексивно-операційним – 7, 8. Ці дані свідчать про динаміку сформованості відповідних якостей у майбутніх керівників шкіл, а саме: у 25% освітян відбувся перехід на наступний рівень за ціннісно-мотиваційним компонентом, у 29% – за інформаційно-когнітивним, у 9% – за особистісно-вольовим, у 28% – за рефлексивно-операційним компонентом. Отже, 100% резервістів змогли перейти з середнього рівня професійної готовності до високого та достатнього рівнів.

Позитивними сторонами впровадження експериментальної педагогічної програми “Школи резерву” її слухачі визнали: стажування в загальноосвітніх закладах міста, районних управліннях освіти, залучення до фронтальних перевірок діяльності навчальних закладів міського рівня (78%) ; розширення теоретичних знань з педагогіки, зокрема, управління освітою (56%) ; поєднання реальної практики з інноваційною роботою (44%) ; вивчення й аналіз досвіду роботи зарубіжних шкіл (33%) ; високий рівень викладання (33%) ; демократичний стиль спілкування, неупередженість і толерантність у процесі навчання освітян (33%) ; використання активних форм і методів навчання, таких як “круглі столи”, дискусії, бесіди, ділові ігри, тренінги, методи аналізу конкретних ситуацій та ін. (22%) ; проведення семінару-практикуму з питань застосування інформаційних технологій в управлінні та діловодстві (22%) ; забезпечення майбутніх керівників науково-методичними посібниками, рекомендаціями та іншими матеріалами (22%) ; особисте знайомство з працівниками ГУОН (11%) ; мотивація до роботи над собою (11%).

Теоретичний аналіз проблеми та результати експериментального дослідження дають підстави для викладу загальних висновків.

 

 

1. Аналіз наукової літератури показав, що проблема управління якістю освіти активізувалася наприкінці ХХ