+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Автореферат
К-во страниц:
27
Язык:
Українська
результаті штучного проморожування при різних режимах, показав різноманітну реакцію сортів на впливи низьких температур. У сортів Ювілейна 75 і Юна загибель рослин спостерігається при зниженні температури до -160С, а зниження температури до -180С стало критичним для цих двох сортів, загибель рослин склала понад 50%. Інші сорти цілком витримували такий режим проморожування. Встановлено, що температура -200С є критичною для сортів Донецька 46 і Донецька 48. У сортів степового екотипу Альбатрос одеський, Одеська 162, Херсонська 86, Находка 4, Находка 7, Херсонська остиста проморожування при температурі -200С призводить до загибелі від 19, 9 до 43, 3% рослин.
Стійкість до вилягання. Досліджувані нами сорти володіють високою стійкістю до вилягання. Менш стійкими в умовах зрошення були сорти Ювілейна 75, Альбатрос одеський, Донецька 46, Донецька 48 (середній бал 4, 2-4, 5).
Стійкість до хвороб. Отримані дані показують, що на ступінь проявлення захворювань значний вплив мають зовнішні умови і захисні властивості сорту. Так, високою стійкістю до основних грибних захворювань володіють сорти Находка 4 (ступінь ураження рослин бурою іржею на богарі 10%, на зрошенні 15%; борошнистою росою відповідно 5% і 10%; септоріозом – 10% і 20%; бал стійкості до кореневих гнилей на богарі 1, 4 на зрошенні 1, 3), Альбатрос одеський (ступінь ураження рослин бурою іржею на богарі 10%, на зрошенні 15%; борошнистою росою відповідно – 5% і 15%; септоріозом – 10% і 15%; бал стійкості до кореневих гнилей на богарі -1, 2 на зрошенні – 1, 1), Одеська 162 (ступінь ураження рослин бурою іржею на богарі 15%, на зрошенні 20%; борошнистою росою відповідно – 5% і 10%; септоріозом – 10% і 20%; бал стійкості до кореневих гнилей на богарі – 0, 8 на зрошенні – 0, 9).
Встановлено, що без поливу сорти в меншій мірі уражувались борошнистою росою, бурою іржею та септеріозом (виняток складають збудники кореневих гнилей).
Вплив умов вирощування на компоненти структури урожаю озимої пшениці. Аналіз впливу строків сівби на формування компонентів продуктивності головного колосу показав, що при ранній сівбі практично всі сорти формують більш довгий колос (9, 0 см на богарі і 9, 4 см на зрошенні в середньому по сортах), але кількість зерен і маса зерна з колосу у них на 3, 2 шт. і 0, 9 г на богарі, та на 3, 6 шт. і 1, 1 г на зрошенні нижчі, ніж при оптимальному (25 вересня). Ці показники при пізній сівбі (5 жовтня) теж значно поступаються оптимальному.
За масою зерна з головного колосу виділялися сорти Находка 4, Альбатрос одеський, Одеська 162, Донецька 48 (1, 46 г, 1, 45 г, 1, 40 г, 1, 30 г відповідно по сортах, в середньому за різних умов вирощування). Установлено також, що найбільш сприятливі умови для формування високої продуктивності (1, 21-1, 44 г) створювались при посіві 25 вересня, зниження продуктивності колосу у варіантах посіву 15 вересня і 5 жовтня порівняно з 25 вересня було приблизно однаковим.
Ступінь вологозабезпеченості має істотний вплив на елементи продуктивності головного колосу. В усіх досліджуваних сортах ці показники були значно вищими (довжина колосу на 0, 3 см, кількість колосків на 0, 8 шт., число зерен на 3, 1 шт і маса 0, 13 г) при вирощуванні в зрошуваних умовах.
Вплив строків сівби і погодних умов осінньої вегетації на урожайність озимої пшениці. Установлений достовірний вплив строків сівби на урожайність озимої пшениці (табл. 1). Наші дослідження співпали з трьома різноманітними за погодними умовами в осінній період вегетації озимої пшениці роками. Аналіз температурних критеріїв свідчить, що високі урожаї озима пшениця формує при точно визначених показниках – це 45-60 днів періоду осінньої вегетації із сумою позитивних температур 460-5750, сумою ефективних температур 220-2600 і середньодобовою температурою 7, 60С-8, 10С. Але в несприятливі роки спектр температурних критеріїв для формування високого рівня врожайності сильно зростає. Ми встановили, що оптимум середньодобових температур на період сівби знаходиться в межах 11, 5-13, 10С.
Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що для зрошуваних умов півдня України безперечно кращим строком сівби необхідно вважати 25 вересня, цей строк сівби забезпечує найбільшу урожайність (прибавка в середньому по досліду 3, 1 ц/га), як за даними за три роки, так і в кожному окремому досліджуваному році. Посів раніше, або після закінчення оптимального строку призводить до зниження урожайності на 5, 6%.
Реакція рослин на строки посіву залежно від умов вирощування, не однакова. У зрошуваних умовах ранній строк сівби у меншій мірі призводить до зниження урожаю, на 3, 7 ц/га, ніж пізній – на 5, 9 ц/га, або на 6, 1% і 9, 2% відповідно. При вирощуванні озимої пшениці без поливу спостерігається зворотна тенденція. Зниження урожайності у більшій мірі зумовлював ранній строк сівби на – 2, 4 ц/га, ніж пізній на 0, 3 ц/га, що відповідно складає 5, 5% і 0, 7%.
Таблиця 1
Вплив метеорологічних факторів на урожайність озимої пшениці при різних строках сівби
Роки Строки
сівби Кількість днів Середньодобова температура, 0С Сума температур Урожайність ц/га
сівба – сходи осінньої вегетації сівба – сходи осінньої