Авторьскі та суміжні права в Україні формула корисної моделі. Патент на виробництво соусу Аурелій

У разі відсутності правової охорони власник замість додаткового при- бутку мав би збитки. Кошти вкладалися у розробку ОІВ, у постановку про- дукції, що містить ОІВ, на виробництво. Повернення коштів можливе ли- ше після продажу продукції. Якщо недобросовісний конкурент перехопить „ідею“ на стадії готовності для промислового виробництва, то він заоща- дить кошти і його продукція з тим самим ОІВ буде дешевшою, тобто конку- рентоспроможнішою. Охороняти IB засобами, що придатні для охорони майнової власності, неможливо. Випадкова розмова, промислове шпигунство, інформація в Інтернеті, публікація – і „ідея“ стала відомою. Супровід набуття прав на ОІВ та підтримання їх у силі також потре- бують коштів, але ці витрати є виправданими. Інтереси суспільства, пов’язані з використанням IB, полягають у тому, що надані творцям права обмежені у часі (через певний час, визначений охоронними документом – патентом або свідоцтвом, цей охоронний доку- мент втрачає юридичну силу і ОІВ стає суспільним надбанням, тобто ним може скористатися будь-яка фізична чи юридична особа), по території та об’єкту. Права на результати інтелектуальної діяльності не мають екстери- торіальності: тобто права, які визнаються у межах однієї держави, для ін- ших держав не існують, якщо відсутні спеціальні міжнародні угоди, за якими передбачено, що права на IB, які виникли на території однієї держа- ви, охороняються на території іншої держави.

 

 

Об’єкти інтелектуальної власності – частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання. Об’єкти інтелектуальної власності поділяються на три види.

З-поміж об’єктів промислової власності центральне місце належить винаходам. Винахід – це принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства. Корисні моделі відрізняються від інших об'єктів промислової власності тим, що їхнім предметом є тільки конструктивне вирішення пристрою (просторова композиція, взаємне розташування елементів пристрою, його форма). Це означає, що речовини, штами мікроорганізмів, культури клітин рослин і тварин, а також способи не можуть бути визнані корисними моделями. За законами України корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою (не є частиною рівня техніки) і промислово придатною (тобто придатною для відтворення промисловими засобами).

Промисловим зразком називається результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом такої діяльності може бути форма, малюнок, кольори або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим.

За своєю сутністю промисловий зразок – це нове художньо-конструктивне вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних та естетичних властивостей. Не підлягають охороні як промислові зразки: об'єкти архітектури, промислові гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і тому подібних речовин.

Художньо-конструктивне вирішення виробу визнається промисловим зразком і забезпечується правовою охороною за умов його новизни та промислової придатності. Промисловий зразок є новим, якщо сукупність його суттєвих ознак, що визначають естетичні та (або) ергономічні особливості виробу, не стала загальнодоступною у світі до дня фіксації його пріоритету. Промислова придатність означає, що промисловий зразок може бути багаторазово відтворений через виготовлення відповідного виробу.

Деякі вироби не підлягають охороні як промислові зразки. Це галантерейні, швейні, трикотажні вироби, тканини (крім декоративних), взуття та головні убори.

Товарними знаками та знаками обслуговування (в українському законодавстві – знаки для товарів і послуг) вважаються оригінальні позначення або будь-які комбінації позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Торговельна марка забезпечує ідентифікацію товару чи послуги та його виробника на ринку.

Використання таких знаків дозволяє споживачу виділити та швидко знати потрібний йому товар, тобто він сприяє реалізації товарів і має рекламний характер. Тому товарний знак розміщують на самому товарі або його упаковці. Товарний знак використовують також у рекламі, друкованих виданнях, на