Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості

Встановлено, що експорт та імпорт позичкового і підприємницького капіталів впливають на відтворення зайнятості в країні. Систематизовано види зарубіжних кредитів з точки зору їх впливу на зайнятість. Виявлено, що найменш ефективними в цьому відношенні є товарні кредити.

Одним із шляхів збільшення сукупного попиту на робочу силу є зростання бюджетного дефіциту з його наступним зовнішнім фінансуванням. Саме такий сценарій переважав в Україні в 1994-1997 роках. Однак використання зовнішніх запозичень практично не вплинуло на економічне піднесення в країні та на пожвавлення її ринку праці. Для компенсації високих ризиків за позиками нерезидентів український уряд йшов на підтримку високих ставок за державними цінними паперами, що обмежувало внутрішні інвестиції і зайнятість в країні.

Будь-які зміни в валютній, бюджетно-фінансовій і кредитно-грошовій політиці країн з відкритою економікою, що торкаються міжнародного руху капіталів – це водночас вплив на відтворення попиту на національних ринках праці. Змінюючи законодавство з іноземних інвестицій та ін., держава має можливість регулювати міру відкритості національної економіки і через це регулювання – рівень ефективності зайнятості в країні.

 

 

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми відтворення ефективної зайнятості під впливом сукупності економічних чинників. В процесі дослідження були сформульовані такі теоретичні та науково-практичні висновки:

1. Обгрунтовано поняття ефективної зайнятості в широкому розумінні цієї категорії, як повної зайнятості на макрорівні та ефективної зайнятості на індивідуальному та внутріорганізаційному рівнях. Уточнено семантичне значення понять “формування зайнятості”, “відтворення зайнятості”.

2. Функціонування економічного механізму відтворення зайнятості в суспільстві – складний процес, зумовлений дією об'єктивних економічних законів, функціонуванням системи виробничих відносин. Конкретні форми виробничих відносин визначають: а) характер взаємодії попиту та пропозиції на ринку праці; б) ефективність зайнятості на різних рівнях: окремого індивіда, на підприємствах, у сегментах ринку праці і в економіці в цілому; в) механізм відтворення зайнятості в неокласичних моделях, в адміністративно-командній економіці, в змішаній економіці розвинутих країн, при переході до ринкових відносин.

Економічний механізм відтворення зайнятості – це, по-перше, власне відтворення попиту і пропозиції на ринку праці і, по друге, відтворення економічних чинників, які впливають на зайнятість.

3. Дослідження показало, що економічне регулювання зайнятості здійснюється в процесі впливу сукупності макро- і мікроекономічних чинників на поведінку економічних суб'єктів. У результаті цього впливу на ринку праці складається те чи інше співвідношення пропозиції та попиту. Найбільш характерними станами зайнятості, залежно від її ефективності, можна вважати безробіття і дефіцит кадрів; ефективну і неефективну зайнятість на мікрорівні.

4. Відтворення зайнятості є об'єктом вільноринкового й державного регулювання. Відповідно до неокласичної теорії, якщо розподіл і використання трудових ресурсів регулюються виключно силами ринкових попиту та пропозиції, формується найбільш оптимальна з економічної точки зору зайнятість. Доведено, що державне втручання в механізм регулювання зайнятості в перехідний до ринкових відносин період обумовлено нерівновагою на ринку праці, існуванням екстерналій і рентних відносин. Встановлено, що саме втручання держави в механізм регулювання зайнятості послабляє ринкове регулювання даного процесу.

5. Важливими інституційними формами державного впливу на відтворення зайнятості є бюджетно-фінансова і грошово-кредитна політика. Ключовим елементом механізму фінансування державної політики, спрямованої на підвищення суспільної ефективності зайнятості, є бюджетні обмеження держави. Залежно від характеру останніх фінансування політики зайнятості може здійснюватися за рахунок податкових надходжень, позик, грошової емісії. Обгрунтовано недоцільність використання кейнсіанських пропозицій щодо розширення ефективного попиту на робочу силу в Україні. Експансіоністська фінансова політика в Україні може призвести лише до збільшення попиту на робочу силу в країнах-експортерах, підвищення цін на товари та послуги підприємств-монополістів.

6. Відтворення пропозиції праці залежить від жорсткості бюджетних обмежень домогосподарства і виступає об’єктом впливу таких економічних регуляторів, як ставки оплати, тіньові доходи, прибуткове оподаткування фізичних осіб, ціни на споживчі товари і послуги, трансфертні платежі. Зміна поведінки індивіда під впливом економічних регуляторів виражається в зміні тривалості часу праці, інтенсивності трудової діяльності; підвищенні рівня загальної освіти і професійної кваліфікації; трудової мобільності. Під час переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової пропозиція праці стала набагато більш чутливою до факторів економічного середовища. На основі соціологічних опитувань дисертантом досліджено поведінку громадян України щодо інвестицій в освіту і міграцію.

7. Витрати на створення і підтримку у функціонуючому стані робочих місць є об’єктом впливу багатьох факторів: процентних ставок, ставок оплати, податків, бюджетних видатків, цін на засоби виробництва Виявлено, що ефективність попиту на працю на мікрорівні залежить від жорсткості бюджетних обмежень підприємства. Найбільш ефективний попит на працю з боку підприємства спостерігається в моделі з обмеженим попитом, тобто при відсутності державної фінансової підтримки підприємства, при ринковій ціні грошових фондів, які воно використовує. На основі порівняльного аналізу характеру бюджетних обмежень в умовах адміністративно-командної та перехідної до ринкових відносин економіки встановлено, що м’які бюджетні обмеження при державному фінансуванні економічної діяльності, а також фінансуванні її за рахунок неузаконених боргів є причиною створення неефективних робочих місць, наявності на