Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості розповсюдження вільноіснуючих нематод північно-західної частини Чорного моря

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
29
Язык: 
Українська
Оценка: 

видового складу і кількісних показників нематод по мірі погіршення гідрохімічних умов. Так, у 1980-ті роки, коли екосистема ПЗЧМ ще знаходилася в задовільному стані, в Одеському районі відзначена найбільш висока середня щільність нематод, яка складала 336000 екз. • м-2, а середня біомаса – 1117 мг• м-2. На узмор'ї Дунаю та у Жебриянській бухті середня щільність нематод склала 256000 і 137000 екз. • м-2 відповідно. Середня біомаса в районі узмор'я Дунаю – 1941 мг • м-2, а в Жебриянській бухті – лише 225 мг• м-2.

Вже в 1990-ті роки в порівнянні з 1980-ми відзначається збідніння фауни нематод. У Одеському районі показники щільності зменшилися в 2 рази, а біомаса майже в 3, 5 рази. У районі узмор'я Дунаю щільність скоротилася майже в 3 рази (до 76000 екз. • м-2). Біомаса також зменшилася з 1941, 1 до 46, 7 мг • м-2.
У Жебриянській бухті щільність нематод знизилася приблизно в 4, 5 рази, а біомаса більш, ніж у 10 разів. З досліджуваних районів по якісних і кількісних характеристиках нематод випадає лише Григорівський лиман, його можна співставити з Одеським районом 80-х років.
Рівень індексів Шеннона-Уівера невисокий і варіює в межах 0, 4-1, 08. Найбільш багаті за видовим складом Одеський район, Григорівський лиман, причому, у 1980-ті роки ці індекси були трохи вищі, ніж у даний час. В інших районах спостерігається зменшення значень індексу Шеннона. Криві домінування-різноманітності дають підставу говорити про тенденцію до збідніння видового складу нематод у досліджуваних акваторіях, що підпадають під антропогенне евтрофування (Рис. 3).
У досліджуваних районах спостерігається різне число домінуючих видів, що у сумі складає більше 50% усієї чисельності нематод. У районах з найбільш сприятливими гідрохімічними умовами (Одеський район 1980-х років і Григорівський лиман дотепер) звичайно домінують 3-4 види, а саме: Sabatieria pulchra, Terschellingia pontica, Axonolaimus ponticus, Paracanthonchus caecus. В міру погіршення умов, зменьшується кількість видів-домінантів. Так в Одеському районі, Сухому лимані, Дунайському узмор'ї це два види: S. pulchra, T. pontica, а в Жебриянській бухті – тільки один – S. pulchra, у районі порту Усть-Дунайськ – Monhystera filiformis. Таким чином, із посиленням ступеня евтрофування скорочується кількість домінуючих видів.
Важливими параметрами таксоцену нематод є їх розмірні і вагові характеристики. Довжина тіла вільноіснуючих нематод у ПЗЧМ варіює в діапазоні від 0, 5 мм (M. conica), до 3, 6 мм (Ax. ponticus).
У 80-ті роки від 12 до 29% нематод мали довжину 0, 5-1, 0 мм (1 група). Від 48 до 78% – довжину 1-2 мм (2 група). Види розміром 2-3 мм – від 6 до 12% (3 група) і більше 3 мм – від 0 до 20% (4 група). В сучасних умовах усі ці розмірні характеристики властиві лише для деяких станцій в Одеському районі і Григорівському лимані. Нематоди Сухого лиману, узмор'я Дунаю, Жебриянської бухти представлені, в основному, першими двома групами.
 
ВИСНОВКИ
 
1. Вперше для української частини північно-західного району Чорного моря вивчено особливості просторово-часового розподілу вільноіснуючих нематод, складено їх таксономічний список і проаналізовано вплив основних абіотичних і антропогенних факторів на формування таксоцена нематод.
2. Вивчення біологічного різноманіття вільноіснуючих нематод дозволило визначити для північно-західної частини Чорного моря 90 видів, що відносяться до 6 рядів, 21 родини і 55 родів. Для більшості районів види приводяться вперше.
3. Для інтерстиціалі піщаних пляжів – типового экотона моря, вперше зазначено 41 вид нематод. Найбільш різноманітно представлені ряди Enoplida (19 видів), Monhysterida (13 видів), Chromadorida (8 видів). Видова структура і кількісні показники нематод знаходяться в тісній залежності від гранулометрії. Щільність їхніх поселень зменшується від грубозернистого піску – до дрібнозернистого. У грубозернистому піску переважають по чисельності види: Enoplus littoralis, Oncholaimus compilocercoides. У средньозернистому піску домінують види: Oncholaimus dujardinii, O. brevicaudatus. У дрібнозернистому піску – Monhystera conica, Chromadora nudicapitata, Cobbionema acrocerca і Bathylaimus australis. Кількісні показники нематод змінюються в залежності від сезону року, глибини місцеперебування їх у інтерстиціалі піщаних наносів, віддалення від урізу в бік суші.
4. У субліторалі сезонна динаміка щільності поселень нематод і їхня біомаса знаходяться у відностності до загальних закономірностей сезонного розподілу інших груп мейобентоса з мінімумом розвитку в холодні періоди року (до 527 000 екз. • м-2) і максимумом – у літні (до 1 910 000 екз. • м-2).
5. В літній період нематоди створюють значні скупчення у мулах (у середньому 377 429 ± 83 690 екз. • м-2), мінімальні – на піску з домішкою ракуші (у середньому 650 ± 210 екз. • м-2). У мулах нематоди представлені більш різноманітно (50 видів), переважають види Axonolaimus setosus, Sabatieria pulchra, Paracanthonchus caecus. На замуленої ракуші нематоди представлені 28 видами з домінуванням Ax. setosus, P. caecus, Cylindrotheristus maeoticus, Microlaimus kaurii. У біотопі ракуші найбільш масові види – S. pulchra, P. caecus, Terschellingia antonovi.
6. Розподіл видового складу і кількісних характеристик нематод у північно-західній частині Чорного моря носить мозаїчний характер. Число видів для різних районів коливається від 14 (Сухий лиман) до 70 (Придніпровсько-Бузький район). Максимальна щільність і біомаса нематод відзначені у Григорівському лимані (у середньому 529 771
CAPTCHA на основе изображений