+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Автореферат
К-во страниц:
33
Язык:
Українська
найбільш оптимальною, оскільки параметри, що вивчались, якісно та кількісно відрізнялись від параметрів попередніх двох груп. Про це свідчать дані остеометрії, морфометрії, аналізу хімічного складу кісток. Розміри кожної трубчастої кістки достовірно більші від контрольних величин. Епіфізарний хрящ кісток піддослідних тварин набув більших розмірів у порівнянні з інтактними щурами, більш чітко виражена зональна будова, збільшується кількість хрящових клітин, особливо в зонах проліферації і дефінітивного хряща. В зоні остеогенезу добре виражені кісткоутворюючі процеси. В діафізах кісток піддослідних тварин чітко виражені гіпертрофічні процеси, які проявляються переваженням площі поперечного перетину, товщини компактної речовини при одночасному звуженні просвіту кістково-мозкової порожнини. Розширюється остеонний шар і звужуються шари зовнішніх і внутрішніх оточуючих пластинок. Кількість остеонів збільшується, їх діаметр також стає більшим, ніж у тварин контрольної групи.
Хімічний склад кісток також змінюється: збільшується кількість кальцію, фосфору, неорганічних речовин, зменшується вміст магнію, води, калію, натрію.
Позитивний вплив даних медикаментозних чинників на фоні дії стресорно-шокогенних факторів характеризується покращенням остеометричних показників, особливо гістоструктури і хімічного складу скелету піддослідних тварин, що вказує на покращення міцності кісток та сповільнення інволютивних процесів.
Зважаючи на отримані в експериментальній частині роботи тенденції щодо негативних впливів стресорно-шокогенних факторів на структуру та хімічний склад довгих кісток, ми вирішили з’ясувати наявність аналогічних тенденцій в клініці, визначивши рентген-денситометричні показники в контрольній (лікування за загальноприйнятими методами) та в основній (в комплекс лікування включена антицитокінотерапія) групах дітей, що знаходились в клініці з приводу переломів довгих кісток.
Оскільки зміни, які відбуваються в довгих кістках хворих при переломах мають дзеркальне відображення в хребцях, то ми вирішили провести їх денситометричне обстеження поперекового відділу хребта по закінченні курсу лікування, тобто при виписуванні із стаціонару. Тому ми вважали за доцільне порівняти рентген-денситометричні показники в залежності від стадії шоку, статі, методів лікування переломів та стаціонарного режиму, як у контрольній, так і в основній групах.
Нами доведено, що серед всіх дев’яти денситометричних показників більш інформативні зміни відображають такі параметри, як:
вміст мінералів в хребці (ВМС), г;
площа хребця (AREA), см2;
ширина хребця (Width), см;
відношення вмісту мінералів до ширини хребця (ВМС/W), г/см.
При порівнянні денситометричних показників основної та контрольної групи у хворих при І та ІІ стадії шоку, які знаходилися на суворому ліжковому режимі, було виявлено, що вміст мінералів у хлопчиків основної групи при шоці І стадії склав (30, 18 ± 0, 34) г, а контрольної – (23, 91 ± 0, 56) г. Різниця – 26, 2%. Цифри цього ж показника при ІІ стадії шоку у хлопчиків відповідно були (32, 42 ± 0, 48) г та (22, 37 ± 0, 23) г. Різниця склала 44, 9% (р < 0, 05). При аналізі цього показника у дівчаток при шоці І стадії він склав в основній групі – (29, 44 ± 0, 38) г, а в контрольный – (22, 19 ± 0, 42) г. Різниця становила – 32, 67%. При ІІ стадії шоку ці показники відповідно були (32, 42 ± 0, 48) г та (22, 37 ± 0, 23) г. Різниця – 44, 9% (p<0, 05). Що стосується цього показника в основній групі хлопчиків при шоці І та ІІ стадії, то вони відповідно були (30, 18 ± 0, 34) г та (32, 42 ± 0, 48) г. Різниця – 7, 42%. У дівчаток цей показник відповідно склав (29, 44 ± 0, 38) г та (37, 14 ± 0, 37) г. Різниця – 26, 15%.
Рис. 1. Порівняльна характеристика показників вмісту мінералів (за даними денситометрії) у хребцях хворих з переломами довгих кісток, які знаходилися на суворому ліжковому режимі при І та ІІ стадіях шоку
При аналізі денситометричних показників основної та контрольної групи у хворих при І та ІІ стадії шоку, які знаходилися на вільному ліжковому режимі, було виявлено, що вміст мінералів у хлопчиків основної групи при шоці І стадії склав (30, 57 ± 0, 51) г, а контрольної – (26, 94 ± 0, 34) г, різниця – 13, 47%. Цифри цього ж показника при ІІ стадії шоку у хлопчиків відповідно були (32, 16 ± 0, 44) г та (27, 34 ± 0, 25) г. Різниця склала 17, 62% (р<0, 05). При аналізі цього показника у дівчаток при шоці І стадії він склав в основній групі – (26, 82 ± 0, 28) г, а в контрольный – (22, 56 ± 0, 23) г. Різниця становила – 18, 87%. При ІІ стадії шоку ці показники відповідно були (30, 42 ± 0, 60) г та (27, 14 ± 0, 24) г, різниця – 12, 09%. Що стосується цього показника в основній групі хлопчиків при шоці І та ІІ стадії, то вони відповідно були (30, 57 ± 0, 51) г та (32, 16 ± 0, 44) г. Різниця – 5, 20%. У дівчаток цей показник відповідно склав (26, 82 ± 0, 28) г та (30, 42 ± 0, 60) г. Різниця – 26, 15%.
Рис. 2. Показники вмісту мінералів (за даними денситометрії) у хребцях хворих з переломами довгих