Теоретико-правові основи державного управління

По-третє, це відносини з органами представницької та судової гілок влади, а також з прокуратурою, діяльність якої доповнює діяльність усіх гілок влади. Будучи підвладною, виконавча влада забезпечує життєдіяльність організаційних структур Верховної Ради України, судових і прокурорських органів. У цьому розумінні тут також має місце реалізація управлінських повноважень у встановленому законодавством обсязі.

Отже, виконавча влада — це здатність держави за допомогою управлінської діяльності реалізовувати веління законодавчої влади.

 

 

Розглядаючи співвідношення виконавчої влади й державного управління, слід виходити з того, що категорія «виконавча влада» є політико-правовою, а категорія «державне управління» — організаційно-правовою. Єдине, що їх об'єднує, це виконавча спрямованість.

 Право на існування мають обидві ці державно-правові категорії. Державне управління - реальність, без якої державно-владний механізм працювати практично не може. За своїм призначенням державне управління являє собою “державну діяльність в рамках якої реалізується виконавча влада”. Іншими словами, державне управління практично здійснюється в межах виконавчої влади.

Ці поняття не є тотожними. Державне управління як владна діяльність здійснюється і поза межами виконавчої влади. В процесі, так званого, внутрішньоорганізаційного управління, наприклад в апараті парламенту, суду, прокуратури.

За словами професора В.Б. Авер'янова “виконавча влада і державне управління є своєрідними сторонами, умовно кажучи, - “статикою” і “динамікою” єдиного явища, яке прийнято визначати як управлінську (або адміністративну) сферу діяльності держави. [5]

Як бачимо, між державним управлінням і виконавчою владою існує прямий, нерозривний зв'язок. Зміст державного управління визначають завдання і функції виконавчої влади.

Державне управління безпосередньо, органічно і нерозривно пов'язане з виконавчою владою. Воно є змістом і формою прояву цієї влади.

Поняття “ державне управління ” - більш широке у порівнянні з виконавчою владою. Виконавча влада похідна від державного управління. Вона закликана визначити об'єм та характер державно-владних повноважень, що реалізуються в процесі державно-управлінської діяльності. З іншого боку, державне управління - це і є той вид діяльності, який направлений на практичну реалізацію виконавчої влади. Відповідно всі суб'єкти виконавчої влади одночасно є елементами системи державного управління. Однак далеко не всі елементи державного управління є суб'єктами виконавчої влади.(Наприклад, адміністрація державного підприємства, установи).

 Державна влада в Україні, записано в ст. 6 Основного закону здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. [21]

Державні органи України розбудовані відповідно до вказаного вище принципу. Органи виконавчої влади представляють собою окрему гілку влади. Адміністративна діяльність в деяких нормативно-правових актах прямо названа як функція органів виконавчої влади. 

Як вже зазначалось, виконавча влада є окремою гілкою державної влади в цілому, її складовою частиною, разом з іншими гілками влади вона складає цілісний механізм впливу на суспільні відносини, на поведінку їх учасників.

Виконавча влада представляє собою вплив владного суб’єкта на підвладний об’єкт з метою спрямування його дій, поведінки у передбаченому законодавцем напрямі.Цей вплив є цілеспрямованим на досягнення мети, зазначеної в законі а в окремих випадках –указів президента або актів українського уряду. Наступною особливістю є підзаконний характер діяльності органів, що здійснюють виконавчу владу.

Організуючий зміст виконавчої влади також є її особливістю. При цьому під організацією розуміється створення умов, необхідних для нормальної роботи суспільства в цілому, його окремих елементів, колективів тощо .Виконавча влада призвана відігравати регулюючу роль в організації суспільних відносин. Закон є лише правилом, проекцією належні поведінки, а не сама поведінка. Норми закону крім використання, додержання та виконання реалізуються також із допомогою їх застосування, де органи виконавчої влади мають виконувати відповідні управлінські функції.

Органи виконавчої влади уповноважені законами України надавати адміністративні послуги в різних сферах суспільного життя. Вони здійснюють відповідні організаційні дії, в результаті яких громадяни України та інші учасники правових відносин мають можливості реалізації передбачених в законодавстві прав і свобод.Синтезуючи названі особливості та зважаючи на те, що виконавча влада є складовою державної влади, яка належить народові України, можемо сформулювати це важливе для системи права України поняття.

 Виконавча влада є окремою гілкою державної влади, системний, цілісний, вольовий, організуючий, цілеспрямований вплив спеціально уповноважених на те органів і посадових осіб, а також інших суб’єктів правовідносин, які здійснюють окремі функції управлінського характеру на основі делегованих повноважень, на дії, поведінку учасників правовідносин, з метою їх регулювання та охорони задля досягнення мети, заявленої в Конституції і законодавстві України та надання адміністративних послуг громадянам й іншим суб’єктам правовідносин для реалізації ними своїх прав і свобод.

 В адміністративно-правових джерелах застосовується також термін «адміністративна діяльність». Цей термін використовується при характеристиці діяльності окремих органів виконавчої влади. Спільними рисами виконавчої влади і адміністративної діяльності є виконавчий характер діяльності, адже і виконавча влада і адміністративна діяльність основані на виконанні законів, підзаконність є їх загальним принципом функціонування. Спільними їх ознаками є цілеспрямованість впливу управляючого суб’єкта на об’єкт управління, організуючий характер такого впливу, а також надання адміністративних послуг громадянам. 

Таким чином, адміністративна діяльність і виконавча влада в цих аспектах збігаються і можуть розглядатися як тотожні поняття. Однак адміністративна діяльність органів влади є поняттям в деякому розумінні ширшим від поняття виконавчої влади. Передусім за