Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820-1865)

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

робота є першим комплексним дослідженням періодики Південного степового регіону, в якому всебічно розкриваються загальні закономірності і особливості зародження, розвитку і функціонування регіональних періодичних і почасових видань;

вперше у вітчизняній історіографії аналізується роль преси південних губерній і областей в суспільному житті регіону;

виявлено місце регіональної періодики в системі загальноросійської преси;

для об'єктивної оцінки преси оброблено великий масив раніше невідомих або недостатньо досліджених в попередні роки архівних матеріалів, опублікованих джерел, критично переосмислені праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, що дозволило по-новому розкрити ступінь участі преси в соціально-політичному і культурному житті регіону;

вперше в роботі сконцентрована увага на особистостях і майстерності провідних публіцистів Південного степового регіону;

всебічно проаналізовано зміст найважливіших публікацій регіональної преси з суспільно значущих проблем і здійснена атрибуція багатьох з них;

в науковий обіг введена велика кількість раніше невідомих документів, матеріалів і фактів;

висновки дослідження матеріалів регіональної преси підтверджені методом контент-аналізу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для подальших досліджень з історії Російської імперії. Матеріали дослідження, висновки і узагальнення, зроблені в дисертації, можуть бути враховані в практиці викладання у вищій школі: при читанні загальних курсів зі всесвітньої історії, історії Росії, України, Молдови, джерелознавства, історії періодики, розробці спецкурсів з цих дисциплін, проведенні семінарських занять, а також підготовці підручників і учбових посібників.

Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження використовуються автором при читанні лекційних курсів з історії Росії, джерелознавства, в роботі наукового студентського семінару “Періодична преса першої половини XIX ст. у соціально-політичному і культурному розвитку Російської імперії”, спецкурсі “Регіональна преса як історичне джерело”. Рукопис роботи обговорювався на засіданні кафедри нової і новітньої історії Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Матеріали дослідження апробовані на 17 міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях:

Першій обласній історико-краєзнавчій науково-практичній конференції, присвяченій 200-річчю Одеси (Одеса, 1989) ; Обласній міжвузівській науково-теоретичній конференції “Т. Г. Шевченко і загальнолюдські ідеали” (Одеса, 1989) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Буржуазні революції XVII-XIX ст. : історія політики, історія ідей” (Одеса, 1991) ; Республіканській науково-теоретичній конференції “Проблеми історії національно-визвольного руху на Україні в період феодалізму та капіталізму” (Київ-Запоріжжя, 1991) ; Другій обласній історико-краєзнавчій науково-практичній конференції, присвяченій 200-річчю заснування Одеси і 25-річчю створення Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (Одеса, 1991) ; Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Проблеми історії національного руху на Україні” (Київ-Миколаїв, 1992) ; Республіканській науково-практичній конференції “Формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, соціального і гуманістичного мислення у студентів” (Київ, 1992) ; Другій регіональній науковій конференції “Літературно-мистецька Одеса в другій половині XIX ст. ” (Одеса, 1992) ; Всеукраїнській науково-методичній конференції “Україна: становлення незалежності” (Одеса, 1993) ; Міжнародній науково-теоретичній конференції “Одесі – 200” (Одеса, 1994) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Культурно-історичні, соціальні та практичні аспекти державотворення в Україні” (Одеса, 1996) ; Міжнародній науково-практичній конференції “Україна і Болгарія: віхи історичної дружби” (Одеса, 1999) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток історичного мислення як засіб формування особистості, її інтелекту та творчих здібностей” (Одеса, 1999) ; Першій міжнародній науковій конференції “Архів. Документ. Історія. Сучасність” (Одеса, 2000) ; Сьомій всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2002) ; Міжнародній науковій конференції “Наукові читання, присвячені 90-річчю з дня народження Вадима Сергійовича Алексєєва-Попова” (Одеса, 2002) ; Міжнародній науковій Кирило-Мефодіївській конференції (Одеса, 2002).

Публікації. Зміст роботи розкритий в індивідуальній монографії, двох колективних монографіях, 30 статтях в наукових збірниках і періодичних виданнях України і Росії, а також в опублікованих тезах 9 міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференцій.

Структура дисертації обумовлена характером дослідження і складається з вступу, п'яти розділів, що включають 16 параграфів і висновки до них, заключних висновків (352 с.), списку використаних джерел. Список використаних джерел і літератури становить 764 найменування, 610 з яких джерела, переважно – 458 архівні матеріали.

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, показаний зв'язок роботи з науковими програмами, визначаються об'єкт і предмет дослідження та його хронологічні і територіальні рамки, формулюються мета і завдання, наукова новизна, практичне значення дослідження і апробація одержаних результатів.

У першому розділі “Історіографія проблеми і джерельна база дослідження” проаналізовано стан і основні напрями наукового вивчення проблеми, охарактеризовано джерельну базу та основні методологічні засади дослідження.

На першому етапі вивчення проблеми, що охоплює XIX – початок