Імуно-біохімічні аспекти ефективного використання ультрафіолету в клінічній практиці (експериментально-клінічне дослідження)

 

Таблиця 10

Динаміка імунологічних показників і неспецифічного захисту в здорових при геліотерапії в залежності від ТК

M±m

Показник IТК (n=33) IIТК (n=31) 

7-й день 24-й день 7-й день 24-й день

IgA, мг/л 151, 2±12, 5 154, 4±11, 7 157, 2±8, 1 168, 1±14, 5

Р1 * *

Р2, Р3 * *

IgG, мг/л 1127, 5±50, 1 1182, 6±51, 2 1208, 5±65, 5 1343, 7±74, 9

Р1 * <0, 05

Р2, Р3 <0, 05 <0, 05

IgM, мг/л 103, 4±4, 2 110, 7±4, 5 133, 5±7, 3 143, 2±7, 4

Р1 * <0, 05

Р2, Р3 <0, 05 <0, 01

Т-лімфоцити, % 68, 5±2, 1 64, 5±1, 4 64, 1±2, 2 57, 2±1, 9

Р1 <0, 05 <0, 05

Р2, Р3 <0, 05 <0, 01

Т-хелпери, % 35, 7±1, 2 32, 7±1, 1 32, 5±1, 3 31, 6±1, 6

Р1 <0, 05 *

Р2, Р3 <0, 05 *

Т-супресори, % 21, 9±1, 1 26, 5±0, 6 22, 5±0, 9 23, 1±0, 9

Р1 <0, 05 *

Р2, Р3 * <0, 05

В-лімфоцити, % 21, 4±1, 7 19, 1±0, 7 22, 3±1, 3 25, 2±1, 3

Р1 * <0, 05

Р2, Р3 * <0, 01

Лізоцим, кг/л 16, 7±1, 2 16, 4±0, 8 14, 5±1, 1 13, 1±0, 6

Р1 * *

Р2, Р3 <0, 05 <0, 05

Комплемент, % 75, 6±1, 5 76, 4±1, 2 74, 9±1, 2 74, 7±1, 1

Р1 * *

Р2, Р3 * *

Примітка: Р1- показник вірогідності розходження до і після лікування, Р2, Р3 – показники вірогідності розходження параметрів між ТК (до і після геліотерапії відповідно) ; * – вірогідність розходження нижче 95%.

 

Тим часом коефіцієнти варіації ключових імунологічних параметрів ІІ ТК істотно перевищують аналогічні для ІТК, що свідчать про принципову відмінність не стільки абсолютних значень середніх величин, які характеризують систему імунітету, скільки типу статистичного розподілу параметра, більш дифузного для ІІТК.

ІТК характеризується також вірогідним ростом CD8-клітин на тлі загального підйому рівня лімфоцитів. Зростання чисельності Т-супресорів протікає на тлі досить слабкого підйому кількості В-лімфоцитів і (що закономірно) рівнів IgА, IgM, IgG. При цьому у дітей ІТК спостерігається зниження рівня Т-хелперів як у контингенті здорових, так і в досліджених нозологічних групах. Для ІІТК характерна “зворотна” (в імунологічному контексті) картина. Як і в ІТК, має місце загальне зростання лімфоцитів. Однак вірогідно не змінюється чисельність ні Т-хелперів, ні Т-супресорів. При цьому має місце більш виражена В-клітинна реакція і зв'язаний позитивним кореляційним взаємозв'язком ріст ІgА, M, G.

Зв'язок CD8+ із зазначеними критеріями виявляється зворотним, а В-лімфоцитів і рівня імуноглобулінів – прямим. Представлені факти дають можливість з імунологічної точки зору оцінити значимість коефіцієнта К та зв'язати його з типами УФ-фотогенного імунного реагування (ТІР). Вагомість академічного і прикладного значення взаємозв'язку і зумовленість імунного статусу сукупністю антропометричних критеріїв у дітей при геліотерапії в умовах кліматичного курорту уже відзначалася іншими авторами (А. М. Гофельд і співавт., 1998).

Проведений вище аналіз типів і фаз транзиторних імуносупресивних станів свідчить про явну асиметрію участі Th1 і Th2 функціональних субсистем імунітету в реалізації цих станів, що змушує припускати можливу асиметрію фотогенної імуносупресії для різних УФ-фотогенних ТІР. Класична концепція Th1-, Th2-типів імунних реакцій у даний час глибоко деталізована і базується на понятті цитокінового профілю: ІЛ-2, ІФ-γ (для Th1), ІЛ-4, 5, 6, 9, 10, 13 (для Th2). Хоча цитотропні ефекти цих цитокінів добре відомі, в умовах УФО патогенетична картина можливих шляхів диференцировки наївних Т-хелперів істотно ускладнюється.

Так, джерелом ІЛ-10, що репресує Th1 та сприяє розвитку гуморального варіанта імунної відповіді, після УФО можуть служити кератіноцити (M. Hochberg, C. D. Enk, 1999). При УФО шкірні АПК виділяють ІЛ-12, що, крім прямої трансформації Th0 у Th1, активує NK, які продукують ІФ-γ. ІЛ-12 має й альтернативний ефект пригнічення Th1. Цей шлях забезпечується макрофагами, у яких під дією ІФ- істотно зростає продукція 25--гідроксілази – ферменту, що трансформує біологічно неактивний попередник вітаміну D3 (25-гідроксіхолекальціферол) у біологічно активну форму – кальцитріол (S. Romagani, 1995), що різко інгібує Th1. Така регуляція зараз розглядається в ролі одного з ключових механізмів переключення клітинного типу імунної відповіді на гуморальний. Для будь-яких режимів УФО показане пропорційне експозиційній дозі наростання титру вітамінів групи D, що змушує бачити в цьому ефекті УФО важливий компонент його імунотропної дії. Простагландини класу Е, які утворюються в результаті фотогенної пероксидації, з одного боку, скасовують вище описаний тип ингібування Тh1, а з