Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів

Тип работы: 
Курсова робота
К-во страниц: 
49
Язык: 
Українська
Оценка: 

style="text-align: justify;">Повітря сухе 655,46 14,57

Вода 1639,54 36,43
Всього 4500,0 100 Всього 4500,0 100
 
Матеріальний баланс 2 ТП
Сировина і матеріали Продукція та втрати
Назва Маса, кг % Назва Маса, кг %
Вапняк сухий 900 20 Клінкер 1200 26,7
Мергель сухий 1125 25 Кисень 2925 65
Вугілля сухе 180 4 Втрати 375 8,3
Повітря сухе 655,46 14,57
Вода 1639,54 36,43
Всього 4500,0 100 Всього 4500,0 100
 
15. Визначаємо витрати мінеральної сировини на одиницю основної продукції:
 
1ТП: (900+1125+180)/1100 = 2 кг/кг ;
2ТП: (900+1125+180)/1200 = 1,84 кг/кг;
 
16.Аналізуємо результати розрахунків і за кількістю відходів та питомою витратою мінеральних ресурсів визначаємо більш раціональний технологічний процес: за кількістю виробничих втрат можна сказати, що доцільніше використовувати другий технологічний процес, з погляду матеріалоємності та кількості виходу основної продукції краще використовувати також другий технологічний процес. 
 
4.2 Визначення економічної ефективності технологічних процесів
 
Завдання №2
Дано: Річна програма машинобудівного підприємства (задана партія продукції) складає 115 шт.; маса одної деталі 5 кг; вартість одного кілограму матеріалів 1,1 грн.; коефіцієнт використання матеріалу в ТП1 складає 0,62 , в другому – 0,72; заробітна плата наладчиків в першому ТП1 8000 грн. , в другому 5000 грн.; вартість спеціальної технологічної оснастки відповідно 9100 грн. та 4100 грн.; норма штучного часу технологічних операцій в ТП1 – 51 год., в ТП2 – 46 год.; кількість технологічних операцій в ТП1 – 10 штук, в ТП2 - 8 штук; тарифна ставка виконання операцій відповідно 2 грн./год. та 3 грн./год.; норма відрахувань на соціальні потреби 33%; накладні витрати поточного характеру для ТП1 – 40%, для ТП2 – 55%, коефіцієнт терміну використання оснастки в першому процесі дорівнює 0,81, в другому – 0,61.
Розв’язання:
1. Розраховуємо масу початкового матеріалу для виготовлення всієї партії деталей: 
 
в ТП1:  кг;
в ТП2:   кг ;
 
2. Визначаємо вартість матеріалу:
 
в ТП1:  грн.;
в ТП2:   грн.
 
3. Розраховуємо заробітну плату основних робітників, задіяних в технологічному процесі:
 
в ТП1: грн.;
в ТП2: грн.
 
4. Визначаємо величину нарахувань на заробітну плату:
 
в ТП1:  грн.;
в ТП2: грн.
 
5. Визначаємо заробітну плату основних робітників з нарахуваннями:
 
в ТП1:  грн.;
в ТП2:  грн.
6. Визначаємо накладні витрати поточного характеру:
 
в ТП1:  грн.;
в ТП2:  грн.
 
7. Розраховуємо поточні витрати на виготовлення заданої партії деталей:
 
в ТП1:  грн.
в ТП2: грн.;
 
8. Розраховуємо одноразові поточні витрати на створення технологічних ліній:
 
для ТП1:  грн.;
для ТП2:  грн.
 
9. Визначаємо розмір критичної партії продукції двох технологічних процесів:
 
 шт.
 
10. Будуємо графік порівняння собівартості виготовлення партій деталей за першим та другим технологічними процесами: 
 
 грн.;
 грн.
 
Графік порівняння собівартості процесів
11. Висновки за результатами розрахунків: 
Аналізуючи результати наших розрахунків ми бачимо, що коли річна програма складається з менше, як 46 деталей, то економічно вигідніше використовувати другий вид технологічного процесу. Коли не підприємстві річна програма становить 46 і більше деталей то доцільніше прийняти другий вид технологічного процесу. Ну і звичайно при програмі випуску 46 деталей за рік на двох видах технологічних процесів затрати будуть однакові, тому можна використати будь-який з цих двох процесів.
12. Визначаємо собівартість одної деталі в заданій партії:
 
ТП1:  грн.;
ТП2:    грн.
 
4.3 Визначення коефіцієнта використання матеріалів
 
Завдання № 3
Визначити коефіцієнт використання матеріалу при виготовленні стакану згідно ескізу з діаметром D=120мм., висотою h=80мм. З металевої стрічки товщиною 2,5 мм і довжиною 2000 мм. Намалювати схему розкладки деталей в стрічці.
Розв’язання:
1.Визначаємо - задана деталь стакан з діаметром D=120мм., висотою h=80мм. З металевої стрічки товщиною 2,5 мм.
2.Виходячи з конфігурації деталі встановлюємо, що не всі елементи розміщені в одній площині, тобто деталь відноситься до групи просторових деталей. Для її виготовлення необхідно здійснити дві операції:
1- виготовлення заготовки у формі круга з діаметром 
2- витягнення стакану
3. Виходячи з конфігурації деталі та технології її штампування намалюємо схему розкладки деталей в стрічці.
Оскільки деталі круглої форми, то перемички між контурами деталей передбачені і визначаються виходячи з товщини матеріалу t=2,5мм. За даними таблиці (b=2,0) наведена розкладка забезпечує видалення відходів і максимальне використання матеріалу.
 
Товщина листа, мм 0,8 1,0 1,2 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5
Ширина кромки (а),мм 1,5 1,6 1,7 1,8 2,1 2,4 2,6 2,9
Ширина перемички (в),мм 1,3 1,35 1,4 1,5 1,8 2,0 2,3 2,5
 
4. Шукаємо D0 , яке необхідно для виготовлення круглої заготовки.
 
D0 = = =229,78 мм.
 
5. Визначаємо крок подачі. Крок подачі дорівнює найбільшому розміру деталі у напрямі подачі. Тобто
 
K= D0+b= 229,78 + 2 = 231,78 мм.
 
6. Оскільки заготовка круглої форми, то ширина кромки дорівнює ширині перемички (b=a=2мм).
7. Визначаємо потрібну ширину стрічки або штаби. Тоді потрібна стрічка або штаба мінімальною шириною 
 
B= D0+2a=229,78+2*2=233,78 мм.
 
8. Визначаємо кількість деталей, яку можна виготовляти із стрічки довжиною L= 2000мм.
 
Na=  
 
9. Обчислюємо площу деталі:
 
F =  
F =  мм.
 
10. Розраховуємо коефіцієнт використання матеріалу:
 
KBL= 
 
11. Висновок: 
Аналізуючи результати наших обчислень КВМ можна зробити слідуючі висновки. Оскільки КВМ становить 71%, виробництво є ефективним.
 
Використана література
 
1. Суберляк О.В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с. - ISBN 978-966-2004-01-4.
2. Суберляк О.В., Баштанник П.І. Технологія виробництва виробів з пластмас і композитів (Частина 1): Навчальний посібник. – К.: ІСДО, 1995. – 164 с.
3. Суберляк О.В., Баштанник П.І. Технологія формування погонажних виробів з пластмас. (Част. 2): Навчальний посібник. – К.: ІСДО, 1996.–84 с.
4. Пахаренко В.А., Яковлєва Р.А., Пахаренко А.В. Переработка полимерных композиционных материалов. К: Воля 2006 - 552с. — ISBN 966-8329-27-9
5. Костин П.П. Физико-механические испытания металлов, сплавов и неметаллических материалов. - М.: Машиностроение, 1990. - 256 с.
6. Бортников В.Г. Основы технологии переработки пластических масс. Л.: Химия, 1983.
7. Основы технологии переработки пластмасс: Учебник для вузов/ С.В. Власов, Л.Б. Кандырин, В.Н. Кулезнев и др. — М.: Химия, 2004. — 600с. — ISBN 5-03-003543-5
8. Липатов Ю.С. Физическая химия наполненных полимеров. М.: Химия, 1977. 304 с.
9. Микульський В.Г. Будівельні матеріали, підручник. М.: АСВ 2000 р. - 536 с.
10. Домокеев А.Г. Будівельні матеріали, підручник для вузів. М.: Вища школа 1989р. - 495 с.
11. Китайгородський І.І. Технологія скла. М.: Изд. літ. з будівництва 1967р. - 564 с.
12. В.А.Гурин, В.П.Востріков. – Рівне: НУВГП, 2004,-24с
CAPTCHA на основе изображений