Організація і методика обліку та внутрішньогосподарського контролю розрахунків з оплати праці

Оновлений План рахунків не містить субрахунків, але підприємства можуть самостійно вводити субрахунки, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності, а також використовувати субрахунки, визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків (наказ Міністерства фінансів №291 від 30. 11. 99 р.) [47].

Враховуючи субрахунки, що існували до нововведень можна стверджувати, що на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» мають вестися розрахунки за заробітною платою, з депонентами, розрахунки за іншими виплатами.

На рахунку 66 відображають заробітну плату, нараховану за поточний місяць, не виплачену вчасно, інші виплати працівникам, зокрема розрахунки за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, а саме допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу. Кредитове сальдо рахунку показує залишок заборгованості із заробітної плати [30].

Для управління підприємством та з метою поліпшення організації праці та її оплати, аналізу резервів зниження витрат на оплату праці, підвищення продуктивності та розрахунків з кожним окремим працівником важливе значення має аналітичний облік праці, заробітної плати та розрахунків з персоналом.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівникові, видах виплат і утримань. Сума нарахованих заробітних плат по всіх працівниках дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» за звітний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробітної плати дорівнюватиме обороту по дебету рахунку 66. Кредитове сальдо цього рахунку дорівнюватиме сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, що належить до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Розрахункові або розрахунково-платіжні відомості складають за кожним структурним підрозділом у розрізі категорій персоналу і табельних номерів працівників [25].

Відображення затрат підприємства, зокрема і затрат на оплату праці, можна здійснювати трьома способами:

за допомогою рахунків тільки класу 9 «Витрати діяльності»;

за допомогою рахунків 8 і 9 класів;

малими і неприбутковими підприємствами – тільки за допомогою рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Склад витрат на оплату праці встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 13. 01. 04 р. №5 [47].

Облік обов’язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на рахунку 65 «Розрахунки зі страхування». За кредитом відображається нарахування зборів, за дебетом – перерахування їх отримувачу та нарахування допомоги за рахунок коштів фондів соціального страхування.

Якщо підприємство є суб’єктом малого підприємництва, то нарахування зборів відображається на рахунку 82 «Відрахування на соціальні заходи».

Якщо підприємство використовує рахунки тільки класу 9, то нарахування витрат на оплату праці й обов’язкових зборів відноситиметься до дебету відповідних рахунків:

23 «Виробництво» – оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві товарів (робіт, послуг) і відрахування на неї;

91 «Загальновиробничі витрати» – оплата праці апарату управління і

відрахування на неї;

92 «Адміністративні витрати» – оплата праці продавців, персоналу

відділу збуту, торгових агентів і відрахування на неї;

93 «Витрати на збут» – оплата праці працівників об'єктів соціально-

культурного призначення і відрахування з неї;

949 «Інші витрати операційної діяльності» – інші нарахування

працівникам і відрахування з них.

Найменш трудомістким під час обліку витрат на оплату праці є застосування рахунків класу 8 [72].

Деяку особливість має бухгалтерський облік сум оплати відпусток. З метою рівномірного включення майбутніх витрат до витрат звітного періоду підприємство може прийняти рішення про створення резерву відпусток [67]. Резерв на оплату відпусток має створюватися щомісяця. При цьому величина резерву визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці [31].

Щомісяця певна сума резерву в бухгалтерському обліку включається до складу витрат звітного періоду. В результаті, нараховуючи резерв, підприємство рівномірно включає суми відпускних до витрат звітного періоду і таким чином уникає їх різких коливань. При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам сума відпускних уже не включається до витрат звітного періоду, а нараховується за рахунок коштів сформованого резерву.

Крім обов’язкового резервування сум, підприємства на свій розсуд можуть створювати забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат [58].

Для обліку утримань із заробітної плати використовують рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» [70].

З метою надання інформації користувачам про діяльність підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень проводять внутрішньогосподарський контроль.

Контроль виконує соціальну функцію в процесі управління незалежно від суспільно-політичного устрою, в умовах якого функціонує суб’єкт господарювання, та є об’єктивною необхідністю у врегулюванні соціально-трудових відносин, шляхом