Інтенсифікація виробництва молока та шляхи підвищення її економічної ефективності

Як і на звичайних фермах, на тваринницьких комплексах встановлюють норми обслуговування тварин. При їх розрахунку враховують статево-віковий склад худоби та птиці, продуктивність тварин, перелік обов'язків, умови праці виконавців.

На тваринницьких комплексах група робітників звичайно зайнята на певній стадії виробництва, тобто на частковому процесі. Тому і норми праці встановлюють для працівників, зайнятих саме на даній стадії. На ПОСП «Ічнянське» виділяють групи з обслуговування дійного стада, корів пологового відділення, телят профілакторного періоду. Кожну таку групу обслуговують відповідні оператори, що дає можливість спеціалізувати їх працю. Дуже важливо правильно встановити ті чинники, які особливо сильно впливають на величину норми обслуговування, норми закріплення [23].

Для виявлення та систематизації нормоутворюючих факторів, що впливають на норму обслуговування та інші норми витрат праці, проводять паспортизацію умов праці і виробництва. Шляхом паспортизації тваринних ферм вивчають і систематизують такі фактори:

вид тварин

продуктивність

кратність доїння

кратність годівлі

спосіб утримання

спосіб використання основних трудових процесів

тривалість робочого дня

обов’язки працівників

Норму обслуговування поголів’я тварин визначають за формулою:

Нобс= (Тзм- (Тпз+Твід+То. п.)) /Тобс, де

Тзм – час зміни;

Тпз – підготовчо-заключний час;

Твід – час відпочинку;

То. п. – час для особистих потреб;

Тобс – час на обслуговування однієї корови в день

 

 

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Організація оплати праці являє собою систему організаційно-правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку введення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, встановлення норм оплати праці при відхиленні від тарифних умов, форм і строків виплати заробітної плати, порядку обчислення середнього заробітку, індексації зарплати у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін, компенсації зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

В тваринництві оплата праці в переважній більшості проводиться за продукцію. Стосовно ритмічності надходження продукції тваринницької галузі можна поділити на дві групи:

галузі, де продукція надходить рівномірно протягом року

галузі з нерівномірним надходження продукції

незалежно від галузі тваринництва, по кожній з них розцінки для оплати праці проводяться за формулою:

Р= (ТФ*АК) /НВП, де

ТФ – тарифний фонд оплати праці;

АК (1-1, 5) – акордний коефіцієнт;

НВТ – добуток закріпленого за працівником поголів’я на нормативну річну продуктивність.

В тваринництві потрібно враховувати таку особливість, що в окремих галузях отримують по кілька видів продукції. В таких випадках тарифний фонд розподіляється в певному співвідношенні між цими видами продукції. У молочному скотарстві, де крім молока отримують приплід, фонд оплати розподіляють так: 90% – на молоко, 10% – на приплід.

Сезонний характер виробництва, який є характерним для всіх галузей тваринництва, приводить до порушення основного принципу – більше отримує той, хто більше працює. Взимку умови роботи важчі, але оплата менша, влітку – навпаки. Для виправлення становища проводять диференціацію розцінок. На 1 голову приплоду розцінка незмінна, диференціюється лише за 1ц молока. Для цього потрібно знати:

тривалість зимового (7 міс.) і літнього (5 міс.) періоду;

конкретні строки;

фактичне співвідношення (за попередній рік між виробництвом продукції в зимній і літній періоди).

Також проводиться додаткова оплата праці та преміювання. Надбавки до заробітної плати проводяться:

підмінним працівникам 10%;

бригадирам 25%;

працівникам, що обслуговують худобу на відгінних пасовищах 40%.

Проводиться надбавка за безперервний стаж роботи:

2-5 років – 8%;

5-10 років – 10%;

10-15 років – 13%;

більше 15 років – 16%.

Надбавка за стаж роботи нараховується на всю заробітню плату, окрім оплати за дні перебування на лікарняному та компенсації за невикористану відпустку [22].

Ще проводиться преміювання, за показники розроблені в положенні про оплату праці:

за збереження поголів’я тварин;

за реалізацію тварин вищої вгодованості;

за перевищення обсягів виробництва за останні 3-5 років;

за зменшення собівартості виробництва продукції тваринництва.

 

 

Отже, проаналізувавши виробництво молока на прикладі досліджуваного господарства, можна зробити наступні висновки.

Досліджуване підприємство ПОСП «Ічнянське» розташоване у північно-східній частині Ічнянського району Чернігівської області Лівобережної України.

Землі господарства розташовані в зоні українського лісостепу, мають сприятливі природно-кліматичні умови для ведення господарства.

Структура земельних площ з 2010 по 2012 роки зменшилася на 164 га. Середньорічна чисельність працівників господарства