Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

розчини та суміші летких речовин (ефірні масла, розчини аміаку, формальдегіду, хлористого водню понад 13%, карболової кислоти, етиловий спирт різної концентрації та інші) ;

лікарська рослинна сировина, яка містить ефірні масла;

лікарські препарати, які містать кристалізаційну воду – кристалогідрати (додаток № 4) ;

лікарські речовини, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, хлорамін Б, гідрокарбонат натрію) ;

лікарські речовини з установленим нормативно-технічною документацією нижнім рівнем вмісту вологи (сульфат магнію, парааміносалицилат натрію, сульфат натрію та інші) ;

4. 9. Особливості зберігання лікарської рослинної сировини

4. 9. 1. Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в сухому, доре вентильованому приміщенні, в чистій сухій, без сторонніх запахів та однородній для кожної партії сировині тарі, в аптеках – скляній, металічній, в ящиках з кришкою, на складах (базах) в паках, мішках паперових багатошарових або тканинних, ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сировини використовуються пачки картонні, пакети поліетиленові, паперові, обгортки паперові, контурні сотові упаковки.

Оптимальні умови для зберігання лікарської рослинної сировини температура (18-20 град. С), вологість повітря – (30-40%).

4. 9. 2. В складських приміщеннях сировина повинна зберігатися на стелажах, які встановлюються на віддалі не менше 15 см від підлоги. Оптималні умови для штабелювання – не більше 2. 5 м – для ягід, насіння, бруньок, не більше 4 м – для листя, квіток, трав, більше 4 м – для інших видів сировини. Штабель повинен бути розміщений від стін на віддалі не менше 25 см, проміжки між штабелями не менше 80 см.

4. 9. 3. На кожному штабелі повинна бути етикетка розміром (20*10) см з вказівкою назви сировини, підприємства-відправника, року і місяця заготівлі, номера партії, дати недходження для рослин, що містять серцеві глікозиди, дані про біологічну активність.

4. 9. 4. Лікарські рослини містять комплекс різноманітних природних речовин. Кількісна перевага деяких з них в рослині передбачає особливі умови зберігання лікарської рослинної сировини. Перелік сировини, класифікованої за групами, зберігання та в залежності від характеру і властивостей діючих речовин, наведений в додатку № 9.

4. 9. 5. Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні масла, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.

4. 9. 6. Деякі гігроскопічні трави, листя та плоди необхідно зберігати в скляній або металевій тарі герметично закупореній і, при необхідності, залитій парафіном (наприклад, листя наперстянки та інші).

4. 9. 7. При зберіганні лікарської рослинної сировини, що вміщує поживні речовини, для запобігання псуванню її амбарними шкідниками, рекомендуться розташовувати в місцях зберігання флакон з хлороформом, в корок якого вставлено трубочку для звітрювання парів хлороформу. Хлороформ додають у міру його звітрювання.

4. 9. 8. Готові лікарські рослинні збори зберігають в аптеках та на аптечних складах (базах), дотримуючись загальних правил.

4. 9. 9. Особливу увагу при зберіганні слід приділяти лікарській рослинній сировині, яка містить серцеві глікозили для якої Державною фармакопеєю встановлено більш суворі терміни зберігання та повторного переконтролю на вміст біологічної активності.

4. 9. 10. Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.

4. 9. 11. Лікарська рослинна сировина підлягає періодичному контролю згідно вимогами Державної фармакопеї.

Трава, корені, корневища, насіння, плоди, які втратили нормальне забарвлення, запах та необхідну кількість діючих речовин, а також уражені пліснявою, попсовані амбарними шкідниками в залежності від рівню ураження або бракують, або після переробки використовують.

 

 

 

Вплив комах, павукоподібних та інших

Лікарська сировина є середовищем існування різних живих організмів. Воно ж, у більшості випадків, служить їм їжею. Найбільш небезпечними для нього при зберіганні, є всілякі кліщі, жуки, личинки метеликів, в тому числі і молі, а також гризуни. Кліщі – дрібні павукоподібні, іноді погано або зовсім непомітні неозброєним оком. У сприятливих умовах надзвичайно швидко розмножуються, даючи протягом сезону кілька (часом до десятка) поколінь потомства.

Такими умовами є вологість вище 14-15% і температура навколишнього середовища 18- 25 ° C. При більш низькій температурі і меншій вологості розвиток кліщів призупиняється, або зовсім припиняється. При температурі нижче 7 ° C вони впадають «в сплячку», а при температурі вище 30- 35 ° C більшість з них гине. За рахунок швидкого розвитку популяції, незважаючи на свої малі розміри, кліщі можуть дуже серйозно зашкодити лікарську сировину, частково перетворюючи її в порошок, частково забруднюючи випорожненнями. Крім того, продукти їх життєдіяльності і залишки загиблих кліщів можуть бути причиною алергічних реакцій. Жуки різних видів зустрічаються в місцях зберігання лікарської сировини майже повсюдно.

Найбільш небезпечними з них є амбарний довгоносик, що вражає насіння і зернові, точильник хлібний. Вони прогризають коріння і залишають в них павутину, личинок і екскременти, а також деякі види хрущака, що поїдає все підряд. Личинки метеликів і молі також можуть завдати лікарському сировини серйозні пошкодження. Найбільш небезпечні з них ягідна моль і зернова міль. Особливо часто личинки пошкоджують плоди. Прогризаючи лікарські