Принципи координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти

Виходячи з визначених Університетом менеджменту освіти завдань, головною метою діяльності Науково-методичного центру координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв'язків, структурними підрозділами якого є 4 відділи (відділ новітніх педагогічних технологій, методичний відділ координації закладів ППО та інформаційного супроводу, ресурсний відділ (центр), відділ міжнародного співробітництва), визначено забезпечення науково-методичної підтримки роботи закладів післядипломної педагогічної освіти, узгодження їх діяльності, розвиток регіональних і міжнародних зв'язків у системі післядипломної педагогічної освіти.

На наш погляд, на сучасному етапі метою координації науково-методичної діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти в контексті розгляду її як функції управління слід вважати забезпечення ефективного функціонування системи науково-методичної діяльності ППО шляхом виконання координаційних функцій у сфері дисемінації педагогічного досвіду, циркуляції інформації між різними сегментами освітньої системи, узгодження дій її структурних компонентів; подолання дублювання і паралелізму; створення єдиної всеукраїнської програми науково-дослідницької роботи з питань науково-методичної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти тощо. Значущими в контексті проблеми координації науково-методичної діяльності в освіті є публікації В. В. Гуменюк, Г. В. Єльникової, Л. П. Кедровської, Н. Н. Кошель, А. І. Кузьмінського, В. І. Маслова, Е. М. Мірського, В. В. Олійника, В. І. Пуцова, К. М. Старченка, С. В. Стойко, Є. Р. Чернишової, Т. І. Шамової та багатьох інших.

У контексті нашого дослідження, ми вважаємо, що координацією є взаємодія сторін, коли вони виступають рівноправними учасниками управлінських відносин з метою ефективного погодження та об'єднання зусиль, спрямованих на реалізацію спільної мети, тобто співробітництво. Тому, на наш погляд, координація науково-методичної діяльності включає систему заходів, що забезпечують впорядкованість, безперервність, погодженість у просторі й часі дій закладів післядипломної педагогічної освіти як функціонуючої системи.

Завданнями координації науково-методичної діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти є: раціональне об'єднання науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти на теоретичному, психолого-педагогічному, адміністративному, загальнокультурному рівнях; забезпечення чіткої взаємодії і взаємозв'язку закладів ППО на основі запровадження сучасних новітніх педагогічних, інформаційно-комунікаційних технологій; визначення пріоритетних напрямів спільної науково-методичної діяльності в межах науково-методичного комплексу «Консорціум закладів післядипломної освіти» в контексті збереження і розвитку післядипломної педагогічної освіти як самостійної галузі педагогічної науки; апробація інноваційних моделей координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, проведення дослідно-експериментальної роботи на регіональному та місцевому рівнях; створення єдиного понятійного апарату координації науково-методичної діяльності закладів ППО та ін.

Отже, нами визначено, що основною ідеєю координації науково-методичної роботи закладів ППО є співробітництво з метою досягнення взаємно визначених цілей, які відповідають вимогам суспільства та тих, хто користується освітніми послугами, тобто кооперації з метою взаємоузгодженості діяльності. На основі виокремлених Ю. А. Конаржевським компонентів координації, ми пропонуємо виокремити такі складники змісту координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти:

прогнозування різного роду взаємодій закладів післядипломної педагогічної освіти з метою мотивації активності та ініціативи;

конструювання групових об’єднань закладів ППО з метою успішної кооперації закладів ППО;

спрямування цілей кожного закладу післядипломної педагогічної освіти на досягнення загальної мети, узгодження взаємодії закладів ППО;

демонстрація значущості індивідуальної науково-методичної діяльності закладів ППО у контексті загальної концепції розвитку післядипломної педагогічної освіти;

робота щодо створення зв’язків та взаємодій закладів ППО, їх керівників та працівників різних ланок і розвиток співробітництва на цій основі;

постійне стимулювання колективної творчості закладів ППО, формування дійсних робочих зв’язків;

створення системи зворотнього зв’язку в системі науково-методичної діяльності закладів ППО;

формування трудової зацікавленості, професійної впевненості та самоствердження, створення атмосфери задоволеності кожного учасника координаційних відносин в системі ППО;

поєднання індивідуальності закладів ППО у єдине робоче педагогічне довкілля;

створення умов щодо проявлення ініціативи закладів ППО, концентрації їх зусиль у певному напрямі;

ознайомлення закладів ППО з оцінкою характеру, якості та результативності взаємодії.

Аналіз теорії та практики управління науково-методичною роботою в системі післядипломної педагогічної освіти, наукових досліджень і реалій дозволив нам розглянути питання визначення принципів координації науково-методичної діяльності закладів ППО. Дефініція «принцип» як наукова категорія, що має фундаментальний, теоретично обґрунтований і перевірений практикою характер, відображає стійкі тенденції та закономірності, які притаманні конкретній системі. Ігнорування принципів відбивається на всій системі, знижує якість її функціонування, призводить до деструктивних явищ, деформації і навіть руйнування. При розгляді принципів координації як управлінської функції закладів ППО в системі науково-методичної діяльності ми маємо розглядати всю систему післядипломної освіти як взаємопов’язану спільність цільових, змістових, методичних, організаційних, матеріальних та інших компонентів, які складають єдину взаємозалежну і взаємообумовлену цілісність.

Отже, нами виокремлено такі принципи координації науково-методичної діяльності закладів ППО:

соціально-культурної детермінованості – визначення цільової, змістової, методологічної основи координації з урахуванням головних завдань соціально-культурного розвитку освіти, післядипломної педагогічної освіти як її складової на конкретному етапі історичного розвитку держави;

демократизації та гуманізації – урахування інтересів та потреб усіх учасників координаційного процесу  мотивація, стимуляція, пошук нових форм, методів співпраці, створення умов для формування кращих якостей та здібностей учасників координаційного процесу;

відкритості, що відображає необхідність коригування, змін, конкретизації розроблених проектів і програм підготовки;

цілісності і комплексності, що припускає розгляд системи координації як цілісного утворення, з інтегруючими особливостями окремих елементів;

адекватності системи, що моделюється, кінцевим цілям