Проектування системи моніторингових досліджень на рівні загальноосвітніх навчальних закладів в умовах змін

На основі моніторингу рівня професійної компетентності педагогів та психолого-педагогічної діяльності розвитку особистості дитини ми виходимо на проектування педагогічної діяльності, що передбачає наукову організацію педагогічної праці та використання освітніх інформаційно-комунікаційних технологій, розроблення індивідуальної траєкторії підготовки особистості педагога до інноваційної діяльності та створення моделі рівня реалізації внутрішньошкільної системи підготовки вчителя до інноваційної діяльності.

На основі моніторингових досліджень ми отримуємо інформацію про розвиток об’єктів педагогічного моніторингу, яка являє собою базу даних для проектування стратегічних завдань методичної роботи у школі, що базується на індивідуально-диференційному підході в умовах модернізації змісту освіти.

На нашу думку, система роботи у даному напрямі сприяє ефективному вирішенню актуальних загально-педагогічних проблем у сучасній школі:

перехід від оцінювання параметрів професійної компетентності педагогів до проектування індивідуальних маршрутів, спрямованих на саморозвиток;

підвищення мотивації самоосвітньої діяльності;

спрямованість системи роботи на розвиток компетентностей учня, його пізнавальної сфери, особистісних якостей;

забезпечення ефективності управлінських рішень: адміністрація школи – учитель – учень.

Моніторинг дозволяє актуалізувати потребу педагогів у професійно-особистісному самовдосконаленні, формувати нові професійні потреби, стимулювати впровадження результатів у систему підвищення кваліфікації на практиці. Системно збудована моніторингова процедура реалізується як у курсовій, так і в міжкурсовій підготовці вчителя, тим самим забезпечує перехід від стихійних механізмів розвитку професійної компетентності педагога до свідомого керованого і самокерованого процесу.

На сучасному етапі розвитку освіти національним пріоритетом є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому, актуальною є проблема їх раціонального використання у навчально-виховному процесі. Досвід показує, що вирішення цієї проблеми можливе через зміну професіограми вчителя та компонентів його професійної компетентності. Тому особливої актуальності набуває проблема організації, проведення моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників та розробки ефективної і гнучкої системи підвищення кваліфікації педагогів у галузі ІКТ, формування ІКТ-компетентності педагогічних працівників нашого навчального закладу, що проводиться під керівництвом С. Д. Турчинської, заступника директора з навчально-виховної роботи. Адже вчителі нового покоління повинні вміти кваліфіковано вибирати та застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту й цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонічного розвитку учнів із урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, оскільки раціональне та грамотне впровадження вчителями ІКТ забезпечить індивідуалізацію процесу навчання, а, отже, дозволить покращити результативність використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

З метою забезпечення стовідсоткового оволодіння вчителями до кінця 2012 р. основами інформаційно-комунікаційних технологій у нашому навчальному закладі було організовано моніторингове дослідження ІКТ-компетентності вчителів, мета якого полягала у визначенні індивідуальної траєкторії саморозвитку, самоосвіти та навчанні педагогічних працівників основам інформаційно-комунікаційних технологій в умовах формування інформаційно-освітнього простору школи та у визначенні напрямків методичної роботи в школі в умовах інформатизації освіти.

У ході проведення моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників, насамперед, було:

окреслено теоретичні основи проведення моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників та навчання їх основам інформаційно-комунікаційних технологій;

розроблено програму моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників та апробовано її в умовах навчального закладу;

визначено рівень сформованості ІКТ-компетентності педагогічних працівників школи.

Реалізація програми моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників мала позитивний ефект. Адміністрація отримала достовірну інформацію про рівень готовності вчителів працювати в умовах єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу, що дало можливість розробити стратегію розвитку школи, визначити пріоритетні напрямки діяльності закладу щодо підвищення ІКТ-компетентності педагогічних працівників.

Цінність моніторингового дослідження полягає у забезпеченні активного прагнення вчителів до самовдосконалення та самореалізації, що призвело до суттєвих змін у підвищенні рівня ІКТ-компетентності через чітко організовану та ефективну систему заходів, спрямованих на її підвищення.

Таким чином, система методичної роботи в нашій школі була доповнена новими ефективними формами роботи, що забезпечило удосконалення та постійний розвиток компетентності педагогічних працівників в області застосування інформаційно-комунікаційних технологій, сприяло реалізації особистісно-зорієнтованого і діяльного підходів, дозволило педагогам сформувати новий рівень викладання, який заснований на цифрових технологіях.

Зокрема, розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів став можливим через такі форми науково-методичної роботи, як:

• систему постійно діючих семінарів з питань вдосконалення навиків роботи на комп'ютері з різними програмами і впровадження ІКТ у навчально-виховний процес;

• індивідуальні консультації за запитом;

• систему проблемних семінарів на основі вивчення освітніх потреб у використанні ІКТ;

• систему майстер-класів, стажувань у педагогів компетентних в ІКТ;

• систему дистанційного навчання;

• організацію та проведення курсів ІКТ-грамотності;

• самоосвітню діяльність педагогічних працівників;

• проведення практичних занять у рамках роботи творчих груп із впровадження ІКТ.

Аналіз результатів моніторингового дослідження ІКТ-компетентності вчителів показав, що:

вчителі мають в основному середній та достатній рівні сформованості ІКТ- компетентностей;

моніторингове дослідження зумовило посилення мотивації вчителів щодо використання ІКТ у навчальному процесі;

мотивація щодо оволодіння ІКТ стимулювала вчителів до самовдосконалення та саморозвитку;

помірне підвищення рівня готовності педагогів працювати в умовах інформаційно-освітнього простору школи, бо лише 30% вчителів пройшли курси ІКТ-грамотності, що дало змогу підвищити власний рівень ІКТ-компетентності та вплинути на зростання загального показника у загальноосвітньому навчальному закладі.

Результати педагогічної діагностики дають змогу стверджувати, що у межах реалізованої системи навчання вчителів ефективно відбувається формування мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів ІКТ- компетентностей. Результати анкетування вчителів вказують на ефективність проведення майстер-класів, семінарів, курсів ІКТ-грамотності, самоосвітньої діяльності щодо дистанційного вивчення курсу «Цифрові технології». Саме такий підхід в організації роботи з педагогічними кадрами забезпечить виконання Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року та реалізацію нового державного стандарту початкової школи.

На сьогоднішній день маємо у школі позитивні напрацювання:

розроблено модель моніторингових досліджень, яка є різнорівневою системою відслідковування якості освіти (як базовий, так і проблемний моніторинг) ;

зібрано інформацію про стан навчально-виховного процесу, виділені проблеми і фактори, які мають позитивно впливати на зміни в організації навчально-виховного процесу;

накопичено інформацію щодо реального рівня навчальних досягнень учнів школи, їх стану здоров’я, рівня вихованості та рейтинг професійної компетентності вчителів, у тому числі, ІКТ-компетентності;

організовано системну роботу, зокрема – корекційну, самоосвіту, посилено мотиваційний аспект.

 

 

Гармаш О. Моніторинговий психологічний супровід навчально-виховного процесу як умова забезпечення розвитку особистості / О. Гармаш [Текст] // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №2-3.

Касьянова О. М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом / О. М. Касьянова. Управлінський супровід моніторингу якості освіти [Текст] / Т. В. Волобуєва. – Х. : Вид. гр. «Основа», 2004. – 96 с.

Рябова З. В. Науковий підхід до створення системи моніторингу в загальноосвітньому навчальному закладі [Текст] / З. В. Рябова // Практика управління закладом освіти. – 2006. – №6.

Обласна програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки (Схвалена розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації 09. 02. 2008 №42 і затверджена рішенням Рівненської обласної ради 29. 02. 2008 №695). – Рівне, 2008.