+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Курсова робота
К-во страниц:
49
Язык:
Українська
плавучих засобів. Але наша суднобудівна та судноремонтна галузь виготовляє певну кількість непрофільних виробів не тільки для внутрішнього ринку, а й для продаж) їх за кордон. Газотурбінна техніка і газоперекачувальні агрегати для PAT "Газпром" (наш завод "Зоря"), побутовий електроріжучий інструмент також для Росії ("Фіолент"). військова продукція для Казахстан) (завод імені Петровського) тощо. Зрозуміло, забезпечити завантаженість судноремонтних га суднобудівних заводів, а це головний біль і уряду, непрофільної продукції далебі неможливо. Такого завдання перед виробниками ставити не і роба. Це доважок, від якого не слід відмовлятися, але на який не можна й покладатися. Річ у тім, що, на відміну від основного виробництва суден, котра, як ми бачили. практично усі йдуть па експорт, непрофільна продукція, таким чином для вітчизняного споживача.
Але хоч наші підприємства продукують і експортують десятки типів суден і так само десятки країн світу с імпортерами їх. самі обсяги експорту (80.3 млн. дол. у 1997 ропі. 175,6 млн. у 1998 ропі і 56,7 млн. дол. у 1 половині І999 року) абсолютно не відповідають потенціям галузі. Порівняймо: суднобудівна та судноремонтна індустрія Південної Кореї, яка налічує, гочнісіні корабелень та близько 28 суднобудівних підприємств, спускає на воду близько 200 суден і ремонтує та модернізує у 10 разів більше суден ніж Україна щорічно і майже усі йдуть на експорт. На тлі трьох порівняно невеликих краї Південної Кореї, Польщі і Хорватії - експорт суден судноремонтних робіт нашою державою здається надто скромним. Необхідно у будь-яком) разі розширювати свою зовнішньоекономічну діяльність, для чого першочерговим завданням повинна стати розробка певного плану діяльності підприємства на зовнішньому ринку, певний порядок виходу на міжнародний суднобудування та судноремонту.
1. Кон'юнктура світового ринку суднобудування та експортний потенціал України
1.1 Загальні тенденції розвитку світового ринку судноремонту та суднобудування
Протягом останніх десятиліть формується новий спосіб світового господарства, головною ознакою якого с глобалізація економічних процесів, у тому числі ринків, товарів, конкуренції. Національні ринки перетворюються для багатьох товарів та послуг на єдиний ринок, що необхідно враховувати, маючи на меті довгостроковий економічний успіх. Відповідно до цього. підприємці вимушені розробляти нові стратегії дій у дедалі більш інтенсивній конкуренції світового масштабу.
Суднобудування являє собою наочний приклад однієї з найбільш глобально орієнтованих галузей, з одного боку, попит на окремі типи суден є гомогенними у межах всього світу, з іншого - транспортні виграти для готового судна с низькими. Ці дві риси с характерними для будь якого глобального товару.
Длязабезпечення майбутнього існування українського суднобудування мають бути визначені стратегічні напрями розвитку та розроблені рекомендації щодо того, як саме виробникам суден протистояти зовнішній конкуренції. Вихідним пунктом для розробки стратегій є відповідь на запитання: чи існує взагалі можливість зберегти і розвинути у майбутньому потужній однієї з найбільш експортно орієнтованих галузей країни з урахуванням змін впливових чинників у глобальному зовнішньому середовищі та власних можливостей суднобудівною комплексу України.
Основою аналізу галузевої та товарної кон'юнктури є розгляд загальноекономічної кон'юнктури або стану економіки у певний момент часу.
Якщо економіка розвивається, ю слід розраховувати на розширення торгівлі і, відповідно їїнайголовнішого сегмента морської торгівлі, що, ймовірно, може привести до підвищення попиту на судна. Взявши за основу цей причинний ланцюг, розглянемо розвиток світової економіки, світової торгівлі та світової морської торгівлі протягом останніх років[20].
У 1998 р. зростання світової економіки внаслідок впливу фінансово-економічної на Далекому Сході, а також спаду в економіці Росії та інших країн СНД уповільнилося: темп зростання світового виробництва склав у 1998 р. 1,7% (у 1997 р. цей показник дорівнював 3,3%)- Знизився і теми уростання світової торгівлі: у 1998 р. він становив .інше 4,1% (після 9,5% у 1997 р. га 5,4% у 1996 p.). Уперше з 1983 р. відбувся незначний спад у секторі світової морської торгівлі, про що свідчить зниження її основних показників: обсяги перевезень вантажів скоротилося до 5.1 млн. т., що на 0,7% є меншим від попереднього року, вантажооборот зменшився па 1,1% - до позначки 21.4 млрд. тонно-миль (тм) (див. табл.1.1.), тоді як у 1997 р. темни зростання цих показників становили, відповідно, 5,1% та 2,5%.
Таблиця 1.1
Розвиток світової торгівлі морськими вантажами
** - попередні дані.
Як свідчать наведені у таблиці 1.1, дані, близько третини обсягу світової морської торгівлі припадає на торгівлю нафтою та нафтопродуктами. На відміну від інших груп вантажів, показники збільшилися; також збільшилися (на 1,1%) обсяги перевезення вугілля.
Водночас уперше за 15 років зменшилися (на 1%) морські перевезення у раніше динамічно зростаючій товарній групі інших товарів, де зведено разом продукт хімічної промисловості, скраплений газ, генеральні вантажі, товари, які транспортуються у рефрижераторах і контейнеровозах, транспортні тощо. Зазначимо, що у 1997 р. торгівля цими товарами розвивалася темпами, вищими за середні (4,6%) [21].
Зростання в останні роки масштабів світової економіки і. відповідно, розвиток зовнішньоторговельних відносин стали однією з причин підвищення попиту на торгові судна. Але найзначніший вплив на збільшення замовлень на будування нових суден і ремонту старих справила необхідність у заміні значної частини застарілого тоннажу діючою флоту новим. За даними Lloyd's Register of Shipping, середній вік світового флоту протягом