Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Хмельницької області

 

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т

 

 

Речовини, що забруднюють навколишнє природне середовище, залежно від свого походження, концентрації та часу дії на організм можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія незначних концентрацій забруднюючих речовин може викликати нудоту, кашель, запаморочення. 

Потрапляння великих концентрацій забруднюючих речовин до організму людини призводить до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть до летальних випадків. 

Реакція організму на забруднення залежить від індивідуальних особливостей таких як вік, стать, попередні перенесені захворювання, температура та вологість повітря та ін. 

Шкідливі речовини, що містяться в атмосферному повітрі, потрапляють в організм людини через шкіру або дихальні шляхи. Разом з органами дихання забруднюючі речовини вражають органи зору і нюху. 

На протязі 2011 року санепідемслужбою досліджено 2428 проб атмосферного повітря, з яких перевищення ГДК забруднюючих речовин виявлено у 24 пробах, що становить 0, 99%. Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: оксид азоту – 1, 47%, пил – 2, 1%, формальдегід – 7, 97%, фенол – 11, 2%. 

Антисанітарний стан населених пунктів, сільськогосподарські роботи, порушення правил утилізації твердих та рідких відходів життєдіяльності можуть призвести до забруднення ґрунтів. 

Біологічні чинники, які містяться у ґрунті, можуть його забруднювати та викликати захворювання у людей та тварин. Культури, які на ньому вирощують, можуть бути забруднені мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, що є джерелом захворювання на сальмонельоз, дизентерію, грибкові захворювання та ін. 

До захворювань шлунково-кишкового тракту та нервової системи може призвести наявність у ґрунті токсичних та хімічних речовин. 

Санепідемслужбою у 2011 році проведено дослідження ґрунту на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, а саме: 

 – на хімічні показники – з 408 відібраних проб не відповідало нормативам 14 проб (3, 4%) ; 

 – на пестициди – досліджено 351 пробу, з них всі відповідали нормативам; 

 – на солі важких металів – досліджено 57 проб, з них не відповідають нормативам 14 проб (24, 5%) ; 

 – на бактеріологічні показники – досліджено 763 проби, з них не відповідають нормативам 1 проба (0, 13%) ; 

 – на гельмінти – досліджено 10469 проб, з них не відповідають нормативам 157 проб (1, 5%). 

Хмельницьким обласним Державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції в 2011 році в рамках агроекологічного моніторингу земель сільськогосподарського призначення було проведено еколого-агрохімічне обстеження на території 5 районів області: Новоушицького, Полонского, Славутського, Старокостянтинівського та Шепетівського районів. Всього обстежено 214, 2 тис. га, відібрано 15, 8 тис. зразків, з яких проведено 81, 94 тис. аналізів, в т. ч. на вміст важких металів (кадмій, свинець, ртуть) – 9, 6 тис. аналізів, залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ, 2, 4 – Д) – 1, 5 тис. аналізів, радіонуклідів – 0, 44 тис. аналізів. 

Результати досліджень показали, що у відібраних зразках ґрунту вміст солей важких металів у жодному випадку не перевищував гранично допустимих концентрацій. Так вміст свинцю в обстежуваних районах коливався в межах 0, 15-2, 24 мг/кг ґрунту (ГДК – 6, 0 мг/кг), кадмію – 0, 01-0, 26 мг/кг (ГДК – 0, 6 мг/кг), ртуті у жодному зразку не виявлено. Із 500 зразків ґрунту проаналізованих на вміст залишкових кількостей пестицидів забрудненими виявились 26 зразків по вмісту ДДТ та ГХЦГ без перевищення ГДК. Вміст ДДТ коливався в межах 0, 001 – 0, 007 мг/кг ґрунту (ГДК – 0, 1 мг/кг), ГХЦГ – 0, 001 – 0, 004 мг/кг (ГДК – 0, 1 мг/кг). 

Радіонуклідами ґрунти обстежуваних районів не забруднені, тобто значення показників по вмісту цезію-137 та стронцію-90 не перевищували 1 Кі/км2 і в середньому становили Сs-137 – 0, 04 – 0, 08 Кі/км2, Sr-90 – 0, 01 – 0, 02 Кі/км2.

 

 

З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2011 році було заплановано виконання 14-ти заходів кошторисною вартістю 6, 546 млн. грн. Фактично виконано 12 заходів і затрачено на їх виконання 6, 553 млн. грн. Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становило 28, 152 тонн. 

 

 

 

Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 20 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-2 категорії в 68 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився.