Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (ХІХ перша чверть ХХ ст.)

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
65
Язык: 
Українська
Оценка: 

підготовки від її змісту та інші; тенденції: структурно-організаційні (започаткування основ багаторівневої загальнопедагогічної підготовки; створення соціопедагогічних комплексів та регіональних об’єднань; керівної ролі університетів у регіональній освіті тощо) ; сутнісно-визначальні (прагнення до оптимального поєднання теорії і практики у загальнопедагогічній підготовці; досягнення ідентичності в змісті та структурі загально-педагогічної підготовки педагогів усіх спеціальностей, незалежно від фаху та інші) ; змістово-процесуальні (варіативності й творчості у змісті загальнопедагогічної підготовки вчителя; пошуків у розробленні теоретичних моделей, проектів, авторських програм і планів загальнопедагогічної підготовки тощо) ; актуально-розвивальні (орієнтації на професійно-особистісну загальнопедагогічну підготовку вчителя; стабілізації предметів педагогічного циклу, визнання педагогічного напряму основним у підготовці вчителя; соціальної орієнтації у формуванні особистості педагога та інші). 

7. Здійснене дослідження дає можливість виділити й актуалізувати такі провідні ідеї, як демократизація та гуманізація (автономізація діяльності університетів, створення навчальних округів); багаторівнева загальнопедагогічна підготовка (педагогічні вузи та курси при університетах першої половини ХІХ ст., об’єднання учительських інститутів з вищими педагогічними курсами періоду 1917-1919 рр.); педагогізація (запровадження курсів педагогіки на юридичних, економіко-комерційних факультетах університетів та вищих жіночих курсів, уведення різних видів виробничо-педагогічної практики) ; творчий особистісно орієнтований підхід педвузів до організації і проведення загальнопедагогічної підготовки (розроблення варіативних моделей – М.М. Алексєєнко, Ю.А. Кулаковський, К.П. Яновський, О. Ясинський і професійних авторських програм загальнопедагогічної підготовки вчителя – В.П. Родніков, С.Ф. Русова, І.О. Сікорський, Я.Ф. Чепіга та ін., створення елективних, диференційованих та інтегрованих навчальних курсів: “Дидактика і методика”, “Теорія виховання та гімназійна педагогіка”, “Педагогіка й історія педагогічних течій” тощо) ; входження до структури педвузу зразкових та дослідних курсів, шкіл і станцій (університет Св. Володимира, Харківський університет, Київські вищі жіночі курси, Вищі вечірні курси А.В. Жекуліної) ; підхід до педології як науки і навчальної дисципліни (С.А. Ананьїн, О.С. Залужний); взаємозумовленість та взаємодоповнюваність видів практичної загальнопедагогічної підготовки, їх зв’язок з виробничим та суспільним життям країни (педагогічна, педологічна, психолого-педагогічна, експериментально-педагогічна, політехнічна, виробничо-педагогічна (аграрно-індустріальна), методична, громадсько-педагогічна практики та ін.) ; організація соціально-педагогічних комплексів та педагогічних центрів регіону (Фребелівський педагогічний інститут (1908 р.), інститути народної освіти, педагогічні технікуми 20-х років ХХ ст.) ; зародження допрофесійної та післядипломної підготовки педагогічних кадрів (М. Гармсен, Р. Кутепов), створення комплексних науково-дослідних експериментальних програм (Г.Г. Ващенко, С.С. Гогоцький, В.В. Зеньківський, Г.І. Челпанов та ін.). 
8. Проведене дослідження дозволяє відтворити цілісну картину пошуків шляхів становлення і розвитку вищої педагогічної освіти в Україні, теоретично обгрунтувати й оцінити реальний доробок вищих педагогічних закладів освіти (педагогічних інститутів та курсів Київського, Харківського, Новоросійського імператорських університетів, Вищих жіночих педагогічних курсів, Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька, Фребелівського педагогічного інституту; інститутів народної освіти, вищих педагогічних курсів (з 1925 р. педтехнікумів) та ін.) ; творчий внесок окремих педагогів: С.А. Ананьїна (педолого-експериментальні пошуки); О.М. Гілярова (психолого-педагогічне спрямування); С.С. Гогоцького (філософсько-педагогічні дослідження); Б.Д. Грінченка (відродження національної педагогіки); Г.Г. Ващенка (ідеї національного виховання) ; О.О. Валицького (професійна зумовленість викладання педагогіки) ; В.І. Вернадського (планетарні ідеї в розвитку педагогіки); М.Ф. Даденкова (варіативність змісту загальнопедагогічної підготовки) ; М.О. Лавровського (професіоналізація педагогіки) ; А.С. Макаренка (педагогічна майстерність); О.Ф. Музиченка (зарубіжна педагогіка); І.О. Сікорського (педолого-педагогічна, фізіолого-педагогічна орієнтація); Г.І. Челпанова (експериментально-психологічний напрям); П.Д. Юркевича (гуманістично-педагогічне, філософсько-емоційне спрямування) та інших у розвиток загальнопедагогічної підготовки вчителя. 
 
Основні положення дисертації викладено в публікаціях:
 
І. Монографії, підручники, навчальні та науково-методичні посібники: 
1.Дем’яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.) : Монографія. – К. : ІЗМН, 1998. – 328 с. – 19, 06 авт. арк. 
2.Дем’яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (1917-1933рр.) : Науково-методичний посібник. -Полтава, 1994. -85с. -5, 3 авт. арк. 
3.Педагогіка. Інтегрований курс: Підручник / А.М. Бойко, В.Д. Бардінова, Н.М. Дем’яненко, І.І. Юрас та ін. – Полтава, 1996. – 203 с. – 12, 4 авт. арк. (Авторська участь – модуль ІІІ, тема 3. 1. – 0, 8 авт. арк.). 
ІІ. Наукові статті в журналах та науково-методичних збірниках:
4.Дем’яненко Н.М. Педологія як навчальна дисципліна і наукова система (20-30-ті рр.) // Вища педагогічна освіта: Науково-методичний збірник. – К. – 1994. – Вип. 17. – С. 119-123. – 0, 6 авт. арк. 
5.Дем’яненко Н.М. Фребелівський педінститут у Києві // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 53-55. – 0, 7 авт. арк. 
6.Дем’яненко Н.М. Педагогічна практика в педвузах України 20-х років // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 2. – С. 102-111. – 0, 8 авт. арк. 
7.Дем’яненко Н.М. Психолого-педагогічна підготовка вихователя у Фребелівському педінституті (єдність теорії і практики) // Дошкільне виховання. – 1995. – № 3-4. – С. 24-25. – 0, 6 авт. арк. 
8.Дем’яненко Н.М. Освітньо-виховний і науковий комплекс – новий тип школи // Становлення шкіл нового типу: досвід, проблеми, перспективи: Науково-методичний збірник. – Миколаїв. -1995. – Вип. 1. – С. 34-36 – 0, 4 авт. арк. 
9. Дем’яненко Н.М. Практична загальнопедагогічна підготовка вчителя у вищій школі України (1917-1929 рр.) // Рідна школа. – 1996. – № 3. – С. 74-76. – 0, 8 авт. арк. 
10. Дем’яненко Н.М., Шалда Т.В. Новий імідж “Лісової казки” // Початкова школа. – 1996.
CAPTCHA на основе изображений