Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-політичні процеси в селі Кримської АРСР 1920-х років

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
30
Язык: 
Українська
Оценка: 
Запорізький державний університет
 
ГОРЮНОВА Євгенія Олександрівна
 
УДК 323. 325 (1-924. 71)
 
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В СЕЛІ КРИМСЬКОЇ АРСР 1920-х РОКІВ
 
07. 00. 01 – Історія України
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
 
Запоріжжя – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі російської історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (м. Сімферополь).
Науковий керівник: доктор історичних наук, профессор ДЕМЕНТЬЄВ МИКОЛА ЄГОРОВИЧ, завідувач кафедри російської історії історичного факультету Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (м. Сімферополь).
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ПАНЧЕНКО ПЕТРО ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ, завідувач відділу сучасної історії Інституту історії України НАН України (м. Київ) кандидат історичних наук, доцент ГРИГОР'ЄВ ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ, завідувач  кафедри історії України Південно-Українського інституту при Київському політехнічному університеті (м. Сімферополь).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність проблеми. Періоди реформ завжди були переломними віхами в історії будь-якої держави, і Україна в данному разі не є винятком. Наша держава стоїть сьогодні перед серйозною проблемою формування нових суспільно-політичних та економічних відносин, невід'ємною частиною яких має стати реформування села. Від того, які зміни відбудуться в сільській економіці, які форми земельних відносин відіграватимуть вирішальну роль у сільськогосподарському виробництві, залежить майбутнє нашої незалежної держави, доля українського народу в XXI столітті. Різні політичні сили по-різному бачать майбутнє країни, пропонують численні програми виходу з кризи. Гідно оцінити їх неможливо без аналізу минулої практики керівництва соціально-політичними процесами. Щоб уникнути повторення негативних сторін, необхідно робити з неї правильні висновки для сьогодення і майбутнього. Тому дослідження історичного досвіду в контексті соціально-політичних процесів сучасності є вельми актуальним. 
Найбільш цінним з цієї точки зору є період 20-х років нашого століття, коли в СРСР, до складу якого входила тоді Україна, проводились реформи, в основу яких було покладено принципи нової економічної політики. В ті роки здійснювався поворот до нової економіки, характерними рисами якої були багатоукладність, оренда, наймана праця, торгівля і ринок. Але верховенство більшовицької ідеології і тотальний контроль держави у сфері економічних відносин на тільки обмежували можливості реформ, а й врешті-решт зумовили крах непу. Тому політикам сучасної України слід врахувати виявлені в ході проведеного дослідження помилки радянського керівництва в минулому, щоби не допустити їх повторення. 
Важливою стороною політичного життя 20-х років було застосування основних принципів більшовицької національної політики щодо окремих регіонів країни. Багатонаціональний склад Кримської АРСР (більше 70 народів проживало в той період на території півострова) вимагав особливого підходу під час розв'язання земельної проблеми. Однак радянські органи влади, на догоду певним політичним цілям, проводили політику надання значних пільг у питаннях землеустрою для окремих націй, не звертаючи уваги на негативне ставлення до цих дій з боку деяких кримських керівників. Ця політика більшовиків зумовила зростання незадоволення серед багатьох народів Криму, а також спричинила до виникнення міжнаціональних конфліктів. Україні, як багатонаціональній державі, слід врахувати цей негативний досвід. 
Дослідження соціально-політичних процесів у кримському селі 20-х років має величезне значення для історичної науки, оскільки ця тема недостатньо висвітлена в українській та зарубіжній історіографії. Розробка цієї проблеми проходить в загальному руслі широко розгорнутого в останні роки вивчення соціально-політичної історії України XX століття. 
Предметом дослідження є соціально-політичні процеси, які відбувалися у кримському селі, при здійсненні більшовицької аграрної політики. 
Об'єктом дослідження є кримське село 1920-х років, яке зазнало корінних соціально-політичніх перетвореннь відповідно до вимог марксистсько-ленінської ідеології. 
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 20-х років XX століття, коли в країні проводилась політика реформ, складовою частиною якої було вирішення соціально-економічних проблем села. Початок цьому поклав Х з'їзд РКП (б) в 1921 році, який проголосив перехід до нової економічної політики. Але протягом 20-х років здійснювані Радянською владою перетворення суперечили основним принципам більшовицької ідеології щодо селянського питання. Тому вже у 1929 році партійне керівництво відмовилося від непу та поспішило повернутися до командно-адміністративних методів керівництва, проголосивши курс на суцільну колективізацію села. 
Територіальні рамки дослідження включають Кримську АРСР, створену у 1921 році, тобто територію Кримського півострова, розташованого на півдні України і з'єднаного з материком вузьким Перекопським перешийком. У 1921 році Кримська АРСР була поділена на 7 округів і 20 районів. У 1923 році округи скасували, а кількість районів було скорочено до 15. 
Теоретично-методологічною базою роботи є поєднання двох концептуальних підходів у дослідженні історічного процесу: формаційного та цивілізаційного. Дисертант вважає, що всі явища суспільного життя слід розглядати як явища самостійні, що мають свої закономірності розвитку. Разом з тим, вони тісно взаємозв'язані і взаємодіють одне з одним. В результаті створюється система, коли важливого значення може набути один із цих елементів. В обстановці, яка склалася в 20-х роках, роль такого елемента відіграла ідеологія партії, що мала політичну владу. 
Методи дослідження. Основою для вирішення завдань, поставлених у дослідженні, є використання кількох загальнонаукових принципів пізнавальної діяльності – історізму, об'єктивності та науковості у їх діалектичній єдності та взаємодоповнюваності. Історізм передбачає всебічну оценку подій і фактов, а також врахування еволюції урядової політики щодо селянства. Об'єктивність означає розгляд історичного минулого таким,
CAPTCHA на основе изображений