Урбанофлора Херсона

Досліджено екотопологічну диференціацію урбанофлори, яка показала, що види судинних рослин беруть участь у формуванні 5 екоценофітонів та 11 екофітонів.

Встановлено, що в складі урбанофлори налічується 38 рідкісних видів, з яких 20 на сьогодні ймовірно зникли з території міста, 18 перебувають на межі зникнення. Для їх збереження підготовлено обгрунтування необхідності оголошення 2 заповідних об*єктів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі поглиблених досліджень урбанофлори вивчено стан популяцій рідкісних видів та підготовлено наукові обгрунтування необхідності створення 2 рослинних резерватів – заповідного урочища Вірьовчина балка та Херсонського регіонального ландшафтного парку. Відповідні матеріали направлено до Обласного управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України в Херсонській області.

Виявлено 2 нові для Херсонської області карантинні види – Euphorbia dentata Michx. і Ipomaea hederacea (L.) Jacq. та нові локалітети ще 5 карантинних видів. Матеріали з дослідження карантинних видів та їх гербарні зразки передано до Служби державного карантину України в Херсонській області.

Результати дисертаційної роботи включено в лекційні та практичні курси: «Анатомія і морфологія рослин», “Систематика рослин” та “Загальна екологія” Херсонського педагогічного університету.

Отримані результати можуть бути використані при написанні конспектів флор та визначників.

Дані, отримані здобувачем, можна використовувати у процесі оптимізації стану довкілля у м. Херсоні.

Особистий внесок здобувача. Для виконання роботи здобувачем проведено численні польові дослідження на території міста, зібрано 2, 8 тис. гербарних зразків, складено 230 флористичних списків, проведено камеральну критико-таксономічну обробку власних гербарних зборів, створено конспект судинних рослин урбанофлори Херсона, зроблено поглиблений аналіз літератури.

Здійснено систематичний, географічний, біоморфологічний та екологічний аналіз урбанофлори та аналіз розподілу адвентивного елемента за вихідними ареалами, ступенем натуралізації, за часом та способом заносу. Встановлено закономірності флороекотопологічної диференціації досліджуваної території, досліджено її флоросозологічні аспекти, виявлено характер трансформації зональної флори в результаті урбанізації, типові та характерні риси урбанофлори. Результати виконаних досліджень відображено в публікаціях та дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи викладені та обговорені на засіданнях кафедри ботаніки, науково-методичних семінарах, щорічних наукових конференціях кафедри ботаніки Херсонського державного педагогічного університету (Херсон, 1993-1999) ; щорічних конференціях Херсонського відділення Українського ботанічного товариства (1994-1998), засіданні відділу вищих рослин Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ (Київ, 1999), на конференціях “Актуальні питання ботаніки та екології” (Харків, 1996; Одеса, 1997; Херсон, 1998), на міжнародній конференції: «ІІ-і наукові читання пам*яті Й. К. Пачоського” (Херсон, 1994) та були представлені на конференції “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 1998) і на Х з*їзді Українського ботанічного товариства (Полтава, 1997).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, зокрема 3 статті в Українському ботанічному журналі, 2 – в збірнику наукових праць “Метода”, 6 – у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 9 розділів, висновків, списку літератури (237 джерел, з них 33 іноземні), 2 додатків і викладена на 391 сторінці, з яких 132 сторінки займає текстова частина, ілюстрована 16 таблицями та 20 рисунками (38 сторінок) і супроводжується двома додатками, які займають 201 сторінку (Додаток А – “Конспект флори судинних рослин м. Херсона”; Додаток Б – “Флористична структура екоценофітонів та екофітонів урбанофлори”).

 

 

 

Херсон – місто обласного підпорядкування. Площа – 97, 5 км2, населення (станом на 1. 01. 1998 р.) – 354 тис. чоловік. Місто розташоване в Степовій зоні на межі двох фізико-географічних областей – Дніпровсько-Бузької степової та Степової області Дніпровської терасово-дельтової рівнини. На основі літературних джерел подано фізико-географічну (географічне положення, геологічна будова, клімат, грунтовий покрив, гідрографія) і соціально-економічну (історія виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристики території міста, а також дані про трансформацію природних умов у результаті урбанізації.

 

 

Незважаючи на те, що флору міст в Україні почали вивчати ще в минулому столітті, жодної роботи безпосередньо присвяченої урбанофлорі Херсона за всю історію існування міста не було. Матеріали про флору міста знаходимо в роботах В.Г. Бессера, К.Ф. Ледебура, Е. Ліндеманна, Й.К. Пачоського, Н.К. Срединського, І.Ф. Шмальгаузена, В.В. Протопопової та ін., що присвячені великим територіям, до складу яких входить Херсон. Значний внесок у дослідження урбанофлори Херсона в ХІХ ст. зробив вчений-аматор І.З. Рябков. В його гербарії виявлено 264 види, зібрані у місті. Найбільший внесок з попередників у дослідження флори м. Херсона зробив Й.К. Пачоський. На основі критичного аналізу наукової літературної спадщини [Пачоский, 1910, 1911, 1913, 1914, 1915, 1917, 1923, 1927] та перегляду гербарної колекції Й. К. Пачоського (KHEM) встановлено, що ним зібрано чи цитовано в роботах з території м. Херсона 634 види судинних рослин. Іншими дослідниками систематичні флористичні дослідження в Херсоні не проводились, в їх роботах містяться дані лише щодо окремих флористичних знахідок. Таким чином, цікава та своєрідна флора м. Херсона до цього часу залишалась недостатньо вивченою.