Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення

Відповідні розрахунки середньо денної величини обороту по поверненню міжбанківських кредитів за попередній тиждень дають можливість зробити попередній прогноз величини платежів по погашенню залучення міжбанківських кредитів на кожний наступний день тижня, що прогнозується.

Незалежно діючі програми «Корпоративні кредити» і «Міжбанківські кредити видані» складають підсистему «Кредити». За допомогою програми «Корпоративні кредити» здійснюється нарахування процентів, їх облік, контроль за використанням і погашенням позик, виданих юридичним особам. Програма «Міжбанківські кредити видані» зорієнтована на здійснення обліку й контролю за позиками, наданими іншим банкам. Обидві програми мають однакові основні реквізити, а необхідні дані надходять з програми «Операційний день». Названі програми дають змогу здійснювати розрахунки графіка надходжень ліквідних ресурсів, що включають основні борги й проценти, які повертаються боржниками. Вони також дозволяють одержати інформацію про структуру наданих ресурсів по позикоодержувачах і строках, про загальний обсяг заборгованості банку на будь-яку дату.

За даними, які надходять з програми «Операційний день», програма «Цінні папери куплені» дозволяє здійснювати розрахунки обсягів і строків надходження в банк ліквідних ресурсів по боргових цінних паперах. У програмі «Поточні пасиви», яка також грунтується на інформації із програми «Операційний день», сумуються всі щоденні дебетові обороти, що мали місце за останній місяць. Це дає змогу в автоматичному режимі розрахувати обсяг платежів з розрахункових і поточних рахунків клієнтів за кожний день найближчого десятиденного періоду.

Розроблена автором автоматизована система управління поточною ліквідністю пройшла апробацію в комерційному банку.

 

 

1. Обгрунтовано положення про те, що фінансова стійкість комерційного банку є найважливішим структурним елементом його загальної стійкості. На неї впливають як внутрішні менеджерські рішення, в цілому банківський менеджмент, так і загальний стан економіки і фінансів, банківського сектору країни. Подальша життєздатність і розвиток комерційних банків, їх фінансова діяльність повністю залежать від успіхів ринкової трансформації економіки України, в умовах якої вони виникли і функціонують.

2. Аргументована необхідність застосування в теорії і практиці понять «стійкість банку по капіталу», «комерційна стійкість банку», «організаційна стійкість банку», «функціональна стійкість банку», «фінансова стійкість банку». Запропонована і обгрунтована система показників, які відображають головні аспекти фінансової стійкості комерційного банку.

3. Визначені і окреслені стратегічні і тактичні дії комерційного банку по підвищенню його надійності, ліквідності, платоспроможності і прибутковості, досягнення діалектичного взаємозв'язку між якими є необхідною передумовою забезпечення високої фінансової стійкості банку.

4. З метою створення більш сприятливих умов для зміцнення фінансової стійкості комерційного банку рекомендовано здійснити слідуючі законодавчо-нормативні і організаційні заходи:

- з метою захисту комерційних банків та недопущення надання кредитів недобродосовісним і неплатоздатним клієнтам створити банк даних позичальників комерційних банків, в якому б збиралась інформація про їх кредитоспроможність, майно, що може бути взято під заставу. Ініціативу про створення такого банку даних могла б взяти на себе Асоціація українських банків. Всі видатки по створенню і функціонуванню цього банку даних повинні взяти на себе комерційні банки шляхом відповідних відрахувань від своїх доходів;

- з урахуванням досвіду зарубіжних країн з ринковою економікою більш чітко визначитись з переліком майна, яке може бути взяте банком під заставу при кредитуванні. Та дискусія, яка сьогодні відбувається у нас з приводу застави нерухомого майна при створенні іпотечного банку тільки підтверджує недосконалість Закону України «Про заставу»;

- створити у всіх комерційних банках підрозділи по управлінню кредитними ризиками;

- більш активно проводити диверсифікацію активів і пасивів комерційних банків. Виходити з того, що розмір максимального ризику на одного позичальника не повинен реально перевищувати 10% власних коштів банку. Розширювати коло вкладників, не допускаючи концентрації залишків коштів на депозитних і вкладних рахунках в обмеженої кількості вкладників;

- внести зміни в нормативну базу щодо можливості відкриття кожним банком окремого субкореспондентського рахунку, на якому б були сконцентровані лише власні кошти банку. Можливі рішення арбітражних судів про стягнення певних сум на користь позивачів повинні бути віднесені тільки по відношенню до власних коштів банку, що виключить випадки блокування коштів всіх клієнтів банку;

- усунути законодавчі обмеження участі банків в створенні інших фінансово-кредитних інститутів та промислово-фінансових груп шляхом злиття банківського та промислового капіталів, створення довірчих банків. Це буде сприяти зміцненню фінансової стійкості банківського сектору, прискоренню розвитку ринку цінних паперів та підвищенню зацікавленості банків щодо участі в санації інших фінансово-кредитних установ і суб»єктів господарювання;

- рекомендувати комерційним банкам України запровадити в своїй діяльності розроблену автором автоматизовану систему управління поточною ліквідністю банку, побудовану на узгодженні в часі і по обсягах його грошових надходжень і платежів, яка б включала структурні елементи-програми: «Операційний день», «Розрахунок нормативів», «Депозит», «Міжбанківські кредити одержані», «Цінні папери банку», «Корпоративні кредити», «Міжбанківські кредити видані», «Поточні пасиви» тощо;

- забезпечити функціонування у всіх банках внутрішнього аудиту, використовуючи його висновки в поточному і стратегічному управлінні фінансовою стійкістю.

 

 

1.Шіллер Р. І. Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення. Монографія. – К. : Наукова думка, 1998,