Рисунок та живопис людської фігури

 

Вступ

І. Підготовчі вправи. Перша постановка

ІІ. Послідовність виконання рисунку людської фігури

ІІІ. Практичні поради

ІV. Живопис людської фігури

V. Рекомендації щодо виконання живопису людини

Висновки

 

Із різноманітних форм природи людська фігура – найдосконаліша і найскладніша. Вивчення людської фігури озброює художника професійними знаннями, потрібними для роботи в усіх видах і жанрах образотворчого мистецтва. Зображення натури повинно опиратися на глибокі знання пластичної анатомії та перспективи, на здатність швидко та вірно вловлювати пропорції, на вміння бачити та зображувати форми конструктивно.

Не навчившись грамотно зображувати натуру, неможливо успішно рухатись шляхом реалістичного мистецтва. Художник, який на якомусь етапі своїх пошуків перестає вивчати натур, приречує себе на безрезультативність своєї роботи. Тільки в довгій та старанній роботі з натури художник отримує справжнє відчуття гармонії фарб, краси кольору, а картини стають змістовними, наповненими глибокими емоційними почуттями. І. Рєпін говорив своїм учням: “Безперестану малювати з натури – це школа, сама вища та вірна”.

Грамотно виконаний рисунок чи живопис з натури дають змогу визначити ступінь професійної підготовки студентів будь-якого творчого факультету художнього виду. Не існує ніякого іншого рисунку чи живопису, “специфічних” для живописця, графіка, архітектора, художника-монументаліста. Вміння розмістити зображуваний об’єкт, постановка моделі, визначення пропорцій на площині об’ємної форми і передача простору – все це є обов’язковим для майстрів будь-яких художніх спеціальностей.

Картини, в яких показ живих, реальних форм є основним, пережили століття і сьогодні діють на нас з вражаючою силою. І це тому, що така художня мова дозволяє заглянути в глибину людської особистості, передати характери людей і найтонші порухи душі.

Духовний світ людини розкривається в багатоманітності його зовнішніх проявів. В зовнішніх рисах, в пластиці форм виявляються риси характеру, темперамент, внутрішній світ особистості. По жестах, рухах, виразу очей вгадується настрій людини, її емоційний і психологічний стани. Спокій, радість, сум – всі безкінечно різноманітні переживання людської душі і риси характеру можуть бути відображені в роботі тільки завдяки вмінню художника виразити їх в правильних пластичних формах.

  

 

Для першої постановки краще не вибирати модель з атлетичною фігурою, а вибрати чоловіка зі звичайними пропорціями і гарно окресленими формами. Модель для першого разу треба ставити в просту природну позу з упором на одну ногу. Світло повинно падати зверху і трохи спереду так, щоб форми гарно проглядались, а падаючі тіні не охоплювали великих площин на фігурі. Якщо ви працюєте, сидячи, модель можна поставити на підлогу, а якщо стоячи – на подіум з таким розрахунком, щоб ваш прямий погляд впирався приблизно в центр фігури. Інакше (якщо модель стоятиме на підлозі) створиться ракурс і ноги в рисунку будуть короткими. Тепер необхідно роздивитись фігуру з усіх сторін, відмітити пропорції і характерні особливості та уявити її вже зображеною на папері.

Підготовчі вправи:

І. Визначення центра ваги фігури в трьох виглядах: спереду, збоку та ззаду. Лінія центра ваги проходить від яремної ямки до слідка опорної ноги – спереду, і від сьомого шийного хребця до слідка – ззаду.

ІІ. Визначення середньої лінії. Важливим є зв’язок форм, кожна з яких будується відповідно до середньої лінії. Така лінія піде від осі грудини до білої лінії живота і далі від лобкового зчленування до внутрішньої гомілки (великої гомілки) опорної ноги. Ззаду головна лінія визначається лінією хребта.

ІІІ. Зробити три рисунки з поставленої фігури спереду, збоку та ззаду і вмалювати в них по пам’яті скелет. Вправа на виявлення знань пластичної анатомії людини та використання її на практиці.

Перед роботою над довготривалою постановкою корисно зробити попередньо ескіз на окремому аркуші паперу. В ескізі необхідно знайти композиційне розміщення фігури. Місця повинно вистачити для голови та ніг. Розміщувати фігуру необхідно в залежності від напрямку руху фігури чи погляду натурника. Тільки тоді, коли буде знайдена композиція рисунка в ескізі, можна буде почати роботу на основному аркуші.

 

 

Процес виконання рисунку людської фігури можна поділити на 7 етапів:

І. Компонування

Спершу визначається масштаб зображуваної фігури, намічаються верхня і нижня лінії, в межах яких і розташовуватиметься зображення.

ІІ. Постановка фігури

Після того, як задали розмір і визначили розташування фігури, необхідно її поставити. Тобто визначити лінію горизонту, намітити положення слідків ніг (в перспективі), площину на якій натура сидить чи стоїть.

ІІІ. Знаходження пропорцій людини

Щоб знайти основні пропорції, необхідно намітити місце лонного з’єднання, це поділить фігуру приблизно навпіл. За масштабну одиницю для визначення пропорцій зазвичай береться якась частина тіла, найчастіше голова. Можна скористатись античним каноном або каноном Мікеланджело. За ним вся фігура ділиться на 8 частин, кожна з яких приблизно дорівнює величині голови: 1 – голова, 2 – від підборіддя до ліній сосків, 3 – від сосків до пупка, 4 – від пупка до лонного горбка, 5 – від рівня лонного горбка до середини стегна, 6 – від середини стегна до нижньої частини коліна, 7 – від нижньої частини