Сфери застосування та вимоги до ГІС Огляд існуючих рішень у галузі природокористування

Процедури. Успішність і ефективність (у тому числі економічна) застосування ГІС багато в чому залежить від правильно складеного плану і правил роботи, що складаються у відповідності зі специфікою задач і роботи кожної організації..

- система виводу інформації;

- графічні бази даних;

- система візуалізації інформації;

- система управління і обробки;

- система виводу.

При всій різноманітності операцій, цілей, областей інформаційного моделювання, проблемної орієнтації та інших атрибутів, характерних для створюваних та існуючих ГІС, логічно та організаційно в них можна виділити декілька конструктивних блоків або модулів, які виконують біль-менш чітко визначені функції.

Функції ГІС, у свою чергу, випливають із 4-х типів вирішуваних завдань:

1) збору даних;

2) обробки цих даних;

3) моделювання й аналізу;

4) використання результатів моделювання і аналізу в процесах прийняття рішень.

Графічно ці функції можна зобразити наступним чином (рис. 2. 1) :

 

Приведена схема відповідає сучасним повномасштабним багатофункціональним і універсальним ГІС, але з точки зору звичайного користувача, робота в ГІС виглядає дещо інакше–можлива зміна балансу між її окремими блоками або видозміна окремих підсистем.

 

 

-Де знаходиться А?

-Як розташовано А стосовно У?

-Скільки А розташовано в межах відстані від D до B?

-Яке значення функції Z у точці X?

-Як велике за розмірами B?

-Який результат перетинання A і B?

-Який оптимальний маршрут від X до Y?

-Що знаходиться в X1, X2,..., Xn?

-Які об'єкти випливають за тими, у яких спостерігається визначене сполучення визначених властивостей?

-Як зміниться просторовий розподіл об'єктів, якщо змінити існуючу класифікацію?

-Що може статися з А, якщо зміниться В і його розташування відносно А?

ГІС в економіці природокористування має бути здатна відповісти на питання:

1.Місце розташування. (може бути визначене багатьма способами: за назвою місцевості, географічними координатами, поштовою адресою.)

2.Пошук місця. („ де знаходиться щось”. Це питання є зворотнім до першого і для відповіді потребує просторового аналізу. Також замість вияснення, що є в даному місці можливий пошук ділянки яка відповідає певним вимогам.)

3.Зміни. (Що змінилось починаючи з якогось періоду?)

4.Взаємозв”язки. (Які є просторові взаємозв”язки? Наприклад: чи є рак основною причиною смертності серед населення навколо АЕС.)

5.Моделювання.

На перелічені питання, відповіді може дати тільки повнофунціональна ГІС, тому при виборі базового програмного забезпечення слід враховувати наступне:

1.Різносторонні вимоги кінцевих користувачів ГІС, від візуалізації картографічної інформації, тематичного картографування до проведення складного географічного аналізу.

2.Зростання вимог до ГІС по мірі освоєння ГІС.

3.Необхідність інтеграції ГІС пакетів у складну структуру. Часто ГІС технології впроваджуються у вже існуючу цифрову міську систему. Тому ГІС пакети, що застосовуються повинні мати засоби та можливості для такої адаптації. СУБД повинні підтримувати формат загальноміських баз даних.

4.Можливість обміну геоінформаційними даними між користувачами. Базова технологія ГІС повинна підтримувати одне з „золотих правил” геоінформатики: інформація повинна впроваджуватись там де вона зароджується. Тобто шари геоінформаційної бази даних повинні вести визначені, відповідальні за певну роботу міські служби. При цьому повинна забезпечуватись цілісність та неперервність єдиної міської геоінформаційної бази. Всі служби повинні отримувати та обробляти картографічну інформацію з єдиної бази даних.

5.Базова технологія ГІС повинна відповідати принципу мінімальної достатності. Тобто, на робочих місцях користувачів необхідна наявність простих засобів ГІС, яка виключає надлишкову функціональність.

Можливість функціонування на різній апаратній платформі, оскільки різні міські служби мають різну оснащеність.

 

 

Області застосування ГІС надзвичайно різноманітні. Насамперед це різні кадастри, системи управління розподіленим господарством і інфраструктурою. Це можуть бути спеціалізовані додатки, наприклад для системи електричних мереж енергетичної компанії, кабельної мережі телефонної або телевізійної компанії, системи складного трубопровідного господарства великого хімічного заводу, земельного кадастру, системи для торговців нерухомістю. Або це можуть бути комплексні системи, що обслуговують багато складових інфраструктур міста або території і здатні вирішувати комплексні задачі управління і планування.

Конкретні цілі і задачі в таких системах можуть бути дуже різноманітні: від задач інвентаризації й обліку, довідкових систем загального користування до оподатковування, планувально-містобудівних задач, планування нових транспортних маршрутів і оптимізації перевезень, розподілу мережі ресурсів і послуг (складів, магазинів, станцій швидкої допомоги, пунктів прокату автомобілів). Системи для муніципального господарства і землекористування складають істотну частину потенційного ринку ГІС В Україні.

На друге місце можна поставити застосування, зв'язані з обліком, вивченням і використанням природних ресурсів, включаючи охорону навколишнього середовища. Це також можуть бути дуже комплексні системи, а можуть бути і спеціалізовані – для лісового господарства, водного господарства, вивчення й охорони дикої фауни і флори і т. д.

ГІС використовуються для вироблення рекомендацій зі стандартних напрямків природоохоронної діяльності, оцінки поточного стану проблеми (набору варіантів рішення проблеми в рамках основних напрямків природоохоронної діяльності). За допомогою отриманої інформації вибираються територіальні і тематичні пріоритети діяльності (у тому числі пріоритети інвестицій).

До цієї області застосування безпосередньо примикає використання ГІС у геології, як у наукових, так і в практичних задачах. Це не тільки задачі інформаційного забезпечення, але і, наприклад, задача прогнозування родовищ корисних копалин, контроль за екологічними наслідками розробок.

Окремо варто виділити суто транспортні задачі. Серед них: планування нових маршрутів транспорту й оптимізація процесу перевезень з можливістю обліку розподілу ресурсів і мінливої транспортної обстановки (ремонти, пробки, митні бар'єри). Особливо перспективними в стратегічному плані передбачаються навігаційні системи, що особливо базуються на GPS (Global Positioning System– супутникові системи навігації) з використанням цифрової картографії.

Можна перелічити інші найважливіші області застосування ГІС

Пожежні департаменти одержують у руки могутній засіб по координуванню дій окремих підрозділів, охоплення і спостереження за більшою площею, розрахунок напрямку вогню і прогнозування швидкості його поширення з огляду на безліч показників.

Приклад використання ГІС при аналізі злочинності: правоохоронні органи використовують ГІС для аналізу, прогнозу і попередження злочинності в територіальному розрізі.

Приклад використання в банківській справі: ГІС допомагає іпотечним кредиторам оцінити клієнта перед тим, як надати йому кредит.

Приклад використання в страховій справі: страхувальники використовують ГИС для оцінки ступенів ризику територій.

Приклад використання для прокладки маршрутів і доставки вантажів: Транспортні компанії використовують ГІС для планування й оптимізації маршрутів для завантаження і доставки вантажів.

Приклад використання в телекомунікаціях. Постачальники послуг стільникового зв'язку використовують ГІС для поліпшення якості послуг і розширення зони обслуговування. Телекомунікації–найбільш динамічна галузь, що пропонує усе більш удосконалені види послуг. Рішення багатьох задач у телекомунікаційному бізнесі вимагає гарного розуміння просторового розташування клієнтів і операційних засобів. Для досягнення кращого обслуговування мобільних клієнтів компанії стільникової телефонної повинні розташовувати приймально-передавальні станції так, щоб уникати конфліктів між сусідніми станціями, але при цьому забезпечувати пряму видимість для поширення сигналу.

-оцінка і моніторинг стану природного середовища

-моделювання екологічних катастроф і аналіз їхніх наслідків

-планування природоохоронних заходів

-міське планування і проектування об'єктів

-ведення кадастрів інженерних комунікацій, земельних, містобудівного, зелених насаджень

-прогноз надзвичайних ситуацій техногенно-екологічного характеру

-управління транспортними потоками і маршрутами міського транспорту

-побудова мереж екологічного моніторингу

-управління транспортними потоками і маршрутами міського транспорту

-інженерно-геологічне районування міста

-транковая і стільниковий зв'язок, традиційні мережі

-стратегічне планування телекомунікаційних мереж

-вибір оптимального розташування антен, ретрансляторів і ін.

-визначення маршрутів прокладки кабелю

-моніторинг стану мереж

-оперативне диспетчерське управління

-оцінка потреб у мережах водопостачання і каналізації

-моделювання наслідків стихійних лих для систем інженерних комунікацій

-проектування інженерних мереж

-моніторинг стану інженерних мереж і запобігання аварійних ситуацій

-автомобільний, залізничний, водний, трубопровідний, авіатранспорт

-управління транспортною інфраструктурою і її розвитком

-управління парком рухливих засобів і логістика

-управління рухом, оптимізація маршрутів і аналіз вантажопотоків

-геологорозвідка і польові изыскательные роботи

-моніторинг технологічних режимів роботи нефте- і газопроводів

-проектування магістральних трубопроводів

-моделювання й аналіз наслідків аварійних ситуацій

-служби швидкого реагування, збройні сили, міліція, пожежні служби

-планування рятувальних операцій і охоронних заходів

-моделювання надзвичайних ситуацій

-стратегічне і тактичне планування воєнних операцій

-навігація служб швидкого реагування й інших силових відомств