Схема процесу здріблювально-сортувального заводу для переробки міцних гірських порід

0-5; 5-10; 10-20; 20-40 мм. та надходить на склад готової продукції попередньо проходячи промивання в коритних мийках і технологічних ЗУМПФ.

 

 

Завод по подрібненню мергелю має продуктивність 200000 м3.

Режим роботи.

Отримуємо вихід фракцій:

Які у відсотках становлять відповідно: 0-5=10%, 5-10=40%, 10-20=40%,

20-40=10%..

Фракції; мм. – 0-5 – 10% = 20000 м3

5-10 – 40% = 80000 м3

10-20 – 40% = 80000 м3

20-40 -10%; = 20000 м3

Транспортування стрічковим конвеєром з втратами 0, 5%.

0-5 = 20100 м3

5-10 = 80400 м3

10-20 = 80400 м3

20-40 = 20100 м3

Грохочення з втратами 0, 2%.

0-5 = 20140, 2 м3

5-10 = 80560, 8 м3

10-20 = 80560, 8 м3

20-40 = 20140, 2 м3

3. Транспортування з втратами 0, 5%.

0-5 = 20240, 9 м3

5-10 = 80963, 6 м3

10-20 = 80963, 6 м3

20-40 = 20240, 9 м3

4. Подрібнення з втратами 0, 5%.

0-5 = 20342, 1 м3

5-10 = 81368, 4 м3

10-20 = 81368, 4 м3

20-40 = 20342, 1 м3

5. Транспортування з втратами 0, 5%.

0-5 = 20443, 8 м3

5-10 = 81774, 9 м3

10-20 = 81774, 9 м3

20-40 = 20443, 8 м3

6. Грохочення з втратами 0, 2%.

0-5 = 20484, 7 м3

5-10 = 81938, 4 м3

10-20 = 81938, 4 м3

20-40 = 20484, 7 м3

7. Подрібнення з втратами 0, 5%.

0-5 = 20587, 1 м3

5-10 = 82348, 1 м3

10-20 = 82348, 1 м3

20-40 = 20587, 1 м3

8. Грохочення з втратами 0, 2%.

0-5 = 20627, 7 м3

5-10 = 82512, 8 м3

10-20 = 82512, 8 м3

20-40 = 20627, 7 м3

9. Транспортування з втратами 0, 5%.

0-5 = 20730, 8 м3

5-10 = 82925, 4 м3

10-20 = 82925, 4 м3

20-40 = 20730, 8 м3

10. Подрібнення з втратами 0, 5%.

0-5 = 20834, 5 м3

5-10 = 83340 м3

10-20 = 83340 м3

20-40 = 20834, 5 м3

11. Транспортування з втратами 0, 5%.

0-5 = 20938, 7 м3

5-10 = 83756, 7 м3

10-20 = 83756, 7 м3

20-40 = 20938, 7 м3

12. Грохочення з втратами 0, 2%.

0-5 = 20980, 6 м3

5-10 = 83924, 2 м3

10-20 = 83924, 2 м3

20-40 = 20980, 6 м3

13. Транспортування з втратами 0, 5%.

0-5 = 21085, 5 м3

5-10 = 84343, 8 м3

10-20 = 84343, 8 м3

20-40 = 21085, 5 м3

Загальна кількість гірської породи з втратами:

Q =21085, 5+84343, 8+84343, 8+21085, 5=210858, 6 м3

Щоб отримати 200000 м3 базальтового щебеню на завод необхідно поставити 210858, 6 м3 гірської породи мергелю. Втрати становлять 10858, 6 м3.

 

 

Типи технологічного обладнання підібрані при складанні технологічної схеми виробництва.

Режим роботи підприємства цілий рік принеперервній неділі в 3 зміни

Кількість днів в рік – 365

Змін за добу – 3

Годин за зміну -8

Коефіцієнт використання обладнання – 0, 80

Потужність підприємства розраховується за формулами:

Добова потужність:

  м3

Змінна потужність:

 

  м3

Годинна потужність:

 

  м3

При виборі технологічного обладнання необхідна потужність апарата:

  м3

Кількість встановлених однотипних апаратів:

 

 

Енергетичний баланс підприємства по випуску кварцитового щебеню продуктивністю 200000 м3:

Потужність дробарок:

- Щокова Q =70 м3/год; N = 150 кВт;

- Конусна Q = 100 м3/год; N = 135 кВт;

- Конусна Q = 110 м3/год; N = 120 кВт;

Живильник:

- Пластинчастий С704 N = 20 кВт;

Грохоти:

- Колосниковий Q =30 м3/год; N =18 кВт;

- Інерційний Q = 40 м3/год; N = 20 кВт;

- Інерційний Q = 25 м3/год; N =15 кВт;

Загальна потужність

N = 150+135+120+20*15+18+20+15 =758 кВт.

Загальна потужність підприємства по переробці кварциту складає 758 кВт.

Підприємство повинно встановити підстанцію потужністю 765 кВт., ця потужність забезпечить нормальну роботу підприємства.

 

Специфікація технологічних апаратів

 

№ п/пНайменування апаратуТип

або

маркаПродуктив-

ністьПродуктивність

електродвигунівКоєфі-цієнт використанняКількість

апаратів

Дробарки

1ЩоковаЩДП- 9х12

701500, 801

2КонуснаКСД-1750 гр1001350, 801

3КонуснаКМД-1750 гр1101200, 801

Живильник

4ПластинчатийС704

50200, 8015

Грохоти

5КолоснтковийГК-572

30180, 801

6ІнерційнийГІС-62

40200, 801

7ІнерційнийГІС-71

25150, 801

 

 

Створення систем автоматизації виробничих процесів являє собою комплекс заходів по створенню та експлуатації технологічного обладнання, які виконують головні та допоміжні операції без втручання людини. При чому завдяки автоматичному регулюванню і контролю забезпечується управління всіма процесами і висока якість продукції.

На дробильно-сортувальних заводах комплексна автоматизація застосовується у наступних видах:

централізоване автоматизоване управління всім обладнанням поточно-транспортних систем;

автоматичний контроль роботи машин, механізмів і технологічних процесів;

автоматизація окремих технологічних вузлів;

автоматична сигналізація;

виробничий гучно мовний зв”язок;

Особливе значення при централізації управління і автоматизації технологічних процесів набуває автоматичний технологічний контроль. Це перш за все контроль:

продольного та поперечного пориву та сходу стрічки;

заповнення бункерів;

завантаження технологічних потоків;

рівень матеріалу в приймальних воронках;

степінь запилювання повітря в приміщеннях;

максимальне заповнення складів.

Управління процесом здійснюється з диспетчерського пункту, розміщеного в спеціальному приміщенні. На пульті приведена технологічна схема потоку, оснащена світловими вказівниками. Вони сигналізують про готовність обладнання до пуску, а також про виникаючих аваріях на окремих ділянках технологічного потоку. При виникненні режиму аварії подається звуковий сигнал, при цьому місце виникнення аварії позначається світловим сигналом на схемі.

Всі машини та механізми вмикаються та вимикаються в послідовності, визначеного технологічного процесу.

Вентиляційне і аспірацій не обладнання заблоковується з роботою основного технологічного потоку.

ПТС процесу звичайно має декілька паралельних ділянок, які визначаються вибраною технологічною схемою та управляються з пульта. При вимкненні однієї з паралельних ділянок повинна бути скоректована виробництво готового живителя. При аварії на одній з ділянок диспетчер зупиняє її та всі механізми встановленні до місця аварії до потоку, а також перекриває аварійний напрямок.

 

 

Заходи по техніці безпеки повинні відповідати умовам безпечної експлуатації технологічного обладнання та правила роботи обслуговуючого персоналу. Ці умови забезпечуються конструктивним рішенням, тобто застосування спец пристроїв, ділянок для обслуговування. Крім того, повинні бути відображенні конкретні рекомендації по техніці безпеки в період обслуговування і ремонту апаратів, їх запуску і ліквідації аварійної ситуації.

Заходи по охороні праці обслуговуючого персоналу повинні включати відомості про розміщення робочих місць, охороні їх від шкідливих впливів та застосуванні індивідуальних засобів захисту.

В процесі виробництва будівельних матеріалів перероблюються природні матеріали і органічні речовини, які подрібнюються до пилевидного стану, сушаться і випилюються в потоці гарячих газів. В атмосферу виділяється велика кількість аерозолів, запилених газів, які містять компоненти від”ємно діючі на навколишнє середовище. До його забруднення призводить також викид до водоймищ відпрацьованої технологічної води. Джерелами забруднення є механічні втрати сировинних матеріалів та готової продукції.

Вперше в світовій практиці прийнятий державний стандарт, який містить правила установлення допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу промисловими підприємствами. На основі цього стандарту проводиться інвентаризація викидів, розробляються галузеві стандарти та нормативні документи викидів.

В наш час в області охорони навколишнього середовища намічені два основні напрямки:

- боротьба з забруднення шляхом уловлювання і знешкодження пиле-, газовикидів і стічних вод;

- удосконалення існуючої технології виробництва і створення якісно нової, дозволяючої зменшити і ліквідувати шкідливі відходи тобто перейти до замкнених технологічних циклів.

 

 

Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине „ Процессы и аппараты в технологии строительных материалов” КИСИ. Киев 1989

За редакцією П. В. Кривенка „Будівельні матеріали” „Вища школа” Київ 1993.

Горчаков Г. И., Баженов Ю. М. „Строительные материалы” – Москва „Высшая школа”, 1986.

„Строительные материалы” Справочник под редакцией А. С. Болдырева – Москва „Стройиздат” 1989.

Сапожников М. Я. „Справочник по оборудованию предприятий строительной индустрии” – Москва „Стройиздат” 1973.

Баумен В. А. „Механическое оборудование предприятий строительных материалов, изделий и конструкций” – Москва „Машиностроение” 1981.