Шкідливість бур’янів і вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони лісостепу України

Для вивчення можливостей застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці і встановлення раціональних норм їх витрати проводили серію досліджень. Визначення ефективності дії гербіцидів проводили згідно методичних рекомендацій по проведенню досліджень з гербіцидами (Методические рекомендации …, 1981, 1990). Досліди були дрібноділянкові з площею дослідних ділянок 60 м², облікових – 50 м². Гербіциди вносили ручним обприскувачем, витрата робочої рідини 283-306 л/га, тиск 2, 1 атм., розпилювачі щілинного типу. Обприскували озиму пшеницю суцільним способом у фазу кущіння 23 і 28 квітня та 3 травня відповідно за роки досліджень.

Облік урожайності озимої пшениці проводили у фазі повної стиглості культури. Урожай збирали суцільним способом. Обліковували: кількість продуктивних стебел, кількість зерен в колосі, масу зерен в колосі, масу 1000 зерен.

Масу 1000 зерен у відповідності до ГОСТ 12042 – 80 визначали на основі зважування з точністю до 0, 01 г двох проб по 500 насінин (Данильчук, Торжинская, 1990).

Динаміку детоксикації гербіциду естерон 60, 85% к. е. визначали шляхом визначення 2, 4-Д етилгексилового ефіру в рослинах та грунті методом тонкошарової та газорідинної хроматографії (Клисенко и др., 1992) в лабораторії аналітичної хімії пестицидів Інституту захисту рослин УААН.

Відбір, зберігання та доставку проб проводили згідно з ”Унифицированными правилами отбора проб сельскохозяйственной продукции, пищевых продуктов и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов”, за № 2051 – 79 від 21. 08. 79.

Виробничі досліди на посівах озимої пшениці сорту Поліська 90 проведені в акціонерному товаристві “Україна” Миронівського району Київської області в 1998-1999 рр. з використанням гербіцидів естерон 60, 85% к. е. з нормами витрати 0, 8 і 1, 0 л/га, та хармоні 75% в. г. з нормами витрати 15 і 20 г/га. Площа кожного варіанту 1, 5 га. Повторність досліду дворазова. Гербіциди вносили у фазу кущіння озимої пшениці (на 29 етапі органогенезу за Задоксом) тракторним штанговим обприскувачем (ширина захвату 12 м) з витратою робочої рідини 253-268 л/га.

Економічний аналіз застосування гербіцидів проведено згідно методики Ісаєва В. В. (1990). Величину енергетичних витрат на застосування гербіцидів визначали за методикою Медведовського О. К., Іваненко П. І. (1988)

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за методом дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізів (Доспехов, 1985).

Фази розвитку озимої пшениці визначали згідно з Пальчевський В. І. та ін. (1973). У роботі використана загальновживана термінологія (Біологічний словник, 1974; Словник з екології…, 1995; Довідник із захисту рослин, 1999).

 

 

Протягом 1997-1999 рр. у період молочно-воскової та воскової стиглості озимої пшениці було проведено обстеження 305 полів у Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Сумській та Полтавській областях.

За час проведення досліджень в посівах озимої пшениці у зоні Лісостепу України виявлено 192 види бур’янів, що належать до 36 ботанічних родин вищих рослин.

124 види бур’янів поширені на території всіх обстежених областей.

Середня чисельність бур’янів у зоні Лісостепу становила 84 шт. /м². Найменше бур’янів вегетувало на полях у західному Лісостепу, де нараховували в середньому 67 шт. /м². У Тернопільській області в посівах озимої пшениці вегетувало в середньому 61 шт. /м²., у Хмельницькій – 68 шт. /м², а у Вінницькій – 72 шт. /м². Найбільш забур’яненими були поля в східному Лісостепу, де чисельність бур’янів складала в середньому 101 шт. /м², а в Сумській області навіть 113 шт. /м². На окремих полях у Сумській області нараховували 205-225 шт. /м².

У структурі забур’янення посівів озимої пшениці дводольні бур’яни займали в середньому 50, 1% від загальної кількості бур’янів. У західному Лісостепу дводольні бур’яни займали в середньому 66, 8% від загальної кількості бур’янів. У центральному і східному Лісостепу домінували однодольні бур’яни. В центральному Лісостепу вони займали в середньому 58, 5%, а в східному – 58, 6% усіх бур’янів.

Показники індексу різноманіття Симпсона та рівномірності розподілу в Хмельницькій області становили відповідно 17, 8 і 0, 18, в Черкаській області вони знизились відповідно до 4, 2 і 0, 002 (рис. 1).

 

 

У 1997-1999 рр. нами було вивчено динаміку появи сходів бур’янів у посівах озимої пшениці сорту Поліська 90. Густота продуктивного стеблостою пшениці на момент збирання врожаю становила в середньому 429, 2 шт. /м².

10 квітня в посівах озимої пшениці нараховували в середньому 49 шт. /м² або 22, 5% загальної кількості сходів бур’янів, що з’явились за період вегетації озимої пшениці (рис. 2). У декаду з 10 по 20 квітня інтенсивність появи нових сходів бур’янів становила 7, 1%. З 20 по 30 квітня інтенсивність появи сходів бур’янів зростала і становила 10, 1%. За роки досліджень найбільше сходів бур’янів у період з 20 по 30 квітня з’явилось в 1997 році, коли нараховували в середньому 35 шт. /м², а найменше – в 1999 році – лише 9 шт. /м². У першій декаді травня дали сходи 6, 5% бур’янів від загальної їх кількості (у середньому 14 шт. /м²). У другій декаді травня з’явилось 8 шт. /м² сходів