Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шкідливість бур’янів і вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони лісостепу України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Beauv.) – 3, 7% (3 шт. /м²), зірочник середній (Stellaria media (L.) Vill.) – 3, 3% (3 шт. /м²), лобода біла (Chenopodium album L.) – 3, 1% (2 шт. /м²), курячі очка польові (Anagallis arvensis L. / Anagallis poeniceae Scop.) – 2, 6% (2 шт. /м²), триреберник непахучий (Matricaria perforata Mérat. / Matricaria inodora L.) – 2, 5% (2 шт. /м²), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris Medik.) – 2, 2% (2 шт. /м²), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.) – 1, 8% (1 шт. /м²).

В процесі забур’янення посіву озимої пшениці сорту Поліська 90, густота продуктивного стеблостою якого на момент збирання врожаю становила в середньому 429 шт. /м², з’явилося сходів 218 шт. /м² бур’янів. Серед них найбільше: мишій сизий (83 шт. /м²), лобода біла (22 шт. /м²), гірчак березковидний (14 шт. /м²), кучерявець Софії (11 шт. /м²), талабан польовий (10 шт. /м²), вероніка плющолиста (9 шт. /м²), сухоребрик Льозеліїв (9 шт. /м²). Визначені періоди масової появи сходів бур’янів, що відповідало періоду проростання-кущіння рослин озимої пшениці (поява біля 39, 7% загальної кількості бур’янів) та період закінчення вегетації рослин культури, коли давали сходи у середньому 45, 2% від загальної кількості бур’янів. Динамічність процесу пояснюється безперервним обміном речовин рослинного організму з навколишнім середовищем, що, перебуваючи в єдності, взаємно впливають один на одного. Співвідношення видів компонентів та інгредієнтів в процесі забур’янення посівів складало 1: 3, 3.
Величини поглинутих комплексом бур’янів елементів живлення достатньо для формування урожаю: за азотом – 2, 6 т/га, за фосфором – 2, 8 т/га, за калієм – 3, 1 т/га зерна озимої пшениці. Комплекс бур’янів використовував найбільше з основних елементів живлення калій – 103, 42 кг/га, азоту – 90, 12 кг/га, фосфору – 38, 51 кг/га, коли величина надземної маси становила 2976 г/м² (молочно-воскова стиглість озимої пшениці). Найбільшу кількість основних елементів живлення бур’яни виносили в репродуктивний період. Особливо активно використовували елементи мінерального живлення сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.) – 23, 1, 12, 4 та 29, 0 кг/га за азотом, фосфором, калієм відповідно при надземній масі 891, 4 г/м², кучерявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) – 25, 4, 10, 0 та 23, 8 кг/га при надземній масі 768, 3 г/м², осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.) – 9, 3, 3, 9 та 9, 7 кг/га при надземній масі 326, 7 г/м², осот жовтий (Sonchus arvensis L.) – 6, 0, 2, 6 та 7, 4 кг/га при надземній масі 231, 5 г/м², лобода біла (Chenopodium album L.) – 4, 6, 1, 5 та 6, 5 кг/га при надземній масі 122, 7 г/м².
Шкодочинність, виражена зниженням урожайності зерна озимої пшениці від наявності на 1 м² однієї рослини бур’янів, становить: осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop.) з надземною масою 133, 0 г/м² – 0, 86 ц/га, осоту жовтого (Sonchus arvensis L.) з надземною масою 101, 4 г/м² – 0, 61 ц/га, сухоребрика Льозеліївого (Sisymbrium loeselii L.) з надземною масою 107, 1 г/м² – 0, 59 ц/га, кучерявця Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) з надземною масою з 57, 5 г/м² – 0, 25 ц/га, триреберника непахучого (Matricaria perforata Merat.) з надземною масою 54, 9 г/м² – 0, 24 ц/га, куколиці нічної (Silene noctiflora L.) з надземною масою 42, 6 г/м² – 0, 21 ц/га, сокирок польових (Consolida arvensis L.) з надземною масою 45, 2 г/м² – 0, 19 ц/га, підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) з надземною масою 37, 7 г/м² – 0, 15 ц/га, талабану польового (Thlaspi arvense L.) з надземною масою 32, 4 г/м² – 0, 13 ц/га зерна озимої пшениці.
Серед багаторічних видів бур’янів найбільш шкодочинними є осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осот жовтий (Sonchus arvensis L.). З однорічних видів бур’янів найбільш небезпечні сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), кучерявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl), триреберник непахучий (Matricaria perforata Merat.), куколиця нічна (Silene noctiflora L.). Зниження урожайності зерна озимої пшениці виражається у співвідношенні 0, 6-0, 5: 1 відносно маси багаторічних видів бур’янів і 0, 30-0, 25: 1 – малорічних.
Середні величини економічних порогів шкодочинності такі: осоту рожевого – 2, 0 шт. /м² з надземною масою 266, 0 г/м², що становить 69% господарських – 2, 9 шт. /м² з надземною масою 385, 7 г/м², осоту жовтого – 2, 8 шт. /м² з надземною масою 283, 9 г/м², що становить 68% господарських – 4, 1 шт. /м² з надземною масою 415, 7 г/м², сухоребрика Льозеліївого – 3, 0 шт. /м² за чисельністю – 71% від господарського 4, 2 шт. /м², за надземною масою 321, 3 г/м² – 64% від господарського 499, 8 г/м², кучерявця Софії – 7, 0 шт. /м² з надземною масою 402, 5 г/м², що становить 70% від господарського – 10, 0 шт. /м² з надземною масою 575, 0 г/м², триреберника непахучого – 7, 0 шт. /м² з надземною масою 384, 3 г/м², що становить 67% господарського – 10, 4 шт. /м² з надземною масою 571, 0 г/м², куколиці нічної – 9, 0 шт.
Фото Капча