Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шляхи онтогенетичного розвитку статевих органів у людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

функціональним зв’язком із целомом. В ембріогенезі для цих систем в області ніжки соміта в контакті із вторинною порожниною тіла формується загальна закладка – нефрогонотом. Статеві залози розташовані в целомі. Сюди ж спрямовуються продукти дисиміляції, що виводяться через спільний канал, який починається лійкою у целомі і за- кінчується видільною порою на покривах тіла [20, С. 22 – 23].

У найпростіших особливої та спеціальної репродуктивної системи немає. У губок і кишковопорожнинних подібної системи також немає, їх статеві клітини виходять назовні через стінки тіла. Репродуктивна система у вигляді статевих залоз і проток для виведення статевих клітин уперше розвивається у плоских хробаків. Усупереч гермафродитизм, у плоских хробаків зароджуються сем'я проводи і сем'я видільні канали для чоловічих статевих клітин, а ще яйцепроводи, матка і піхва для жіночих статевих клітин. Статеві клітини розвиваються у сім'яниках та яєчниках. У круглих хробаків уже утворюється поділ на статі.
Визначається розвиток копулятивного апарату, необхідного для внутрішнього запліднення [2, С. 44 – 49].
У хордових прогресивне ускладнення репродуктивної системи йшло у напрямку спеціалізації жіночих і чоловічих статевих залоз і формувань пристосувань для внутрішнього запліднення. Для ланцетника характерна наявність великої кількості статевих залоз (26 пар), розташованих в стінках недалеко від жаберної щілини. Дані залози ще не мають проток для виведення статевих клітин. Тому останні завдяки розривам стінки залоз спочатку потрапляють в жаберну щілину, а потім назовні через атріопор. В круглоротих вже є непарна статева залоза, але проток ще немає. Після дозрівання статеві клітини виявляються в порожнині тіла, звідки через статеві отвори виводяться назовні.
У риб характерне зростання статевих залоз. Яєчник зазвичай непарний, а насінники часто парні. Вивідні протоки статевих залоз у риб уже пов'язані з видільними канальцями нирок. Складність запліднення яйцеклітин у водному середовищі компенсується виробленням великої кількості статевих клітин (ікра та молочко).
У земноводних статеві залози є парними як у самців (насінники), так і у самок (яєчники). У частини амфібій (безхвостих) також зберігається зовнішнє запліднення, тоді як у хвостатих запліднення є внутрішнім. Їх розвиток відбувається з метаморфозами.
У плазунів жіночі і чоловічі статеві залози подібні за будовою з залозами земноводних, але у них сильніше розвинений правий яєчник.
Крокодили продукують велику кількість яєць, але дрібних. У птахів репродуктивна система також асиметрична, але більше розвинений лівий яєчник. Яйцепровід є дуже великим, причому поділяється на передній і задній відділи. Яєчник дуже збільшений в період відкладання яєць. Після завершення відкладання яєць він зменшується. Яйця відносно великі [15, С. 185 – 191].
Найбільшого ускладнення репродуктивна система досягає у ссавців, для яких характерне тільки внутрішнє запліднення. Відбувається розвиток злягальних органів, пристосувань для розвитку плоду в організмі матері. Розвиваються додаткові залози.
Статеві залози ссавців розвиваються спереду від закладки нирок й утворюються у вигляді парних складок нефрогонотома в області ніжки соміта, вдаються в порожнину тіла й опиняються підвішеними на брижі.
Первинні статеві клітини відокремлюються на стадії гаструли: спочатку в ектодермі головного кінця тіла, потім вони потрапляють до ентодерми й активно переміщуються у статеві складки. Виникає гонада, котра може з часом перетворитися на сім’яник або яєчник. Напрям розвитку визначається генетичними та епігенетичними факторами диференціації статі.
Статеві протоки перетворюються таким чином: протонефричний канал, що розділився на мюллерів та вольфів канали, починає видозмінюватися різними шляхами. А саме, мюллерів канал зростається переднім кінцем з одним із нефронів переднирки й утворює яйцепровід, передній кінець якого сполучається з лійкою і відкривається до целома, а задній відкривається в клоаку.
Вольфів канал залишається зв’язаним із нефронами первинної нирки. У чоловіків він перетворюється на канал для сім'явиверження, а мюллерів канал редукується.
У жінок, навпаки, редукується вольфів канал, а мюллерів перетворюється на яйцепровід, матку та піхву. Мюллерів канал у сумчастих парний, тобто складається із двох яйцепроводів, двох маток і двох піхв. Протягом філогенезу ці парні утвори зростаються й залишається одна піхва та одна матка. Вона може бути подвійною (гризуни), двороздільною (хижаки), дворогою (комахоїдні, кити), простою (примати, людина).
Виключне вдосконалення відзначається в організації статевих клітин, особливо чоловічих. У більшості безхребетних статеві клітини мають структурні компоненти, характерні для одноклітинних найпростіших і соматичних клітин багатоклітинних. Зокрема, акросома є первинні лізосоми. Є центріолі, мітохондрії і джгутик з аксонема. У організмів, що пристосувалися до життя на суші, після розвитку внутрішнього запліднення сперматозоїди розвинулися в витягнуті структури, а в їх хвості з'явилися додаткові цитоскелетні елементи. У вищих наземних організмів розвиваються різні форми рухливості сперматозоїдів і різні типи акросому, що залежить від будови яйцевих оболонок [24, С. 123 – 127].
 
1.2. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди
 
Протягом життя жінки розрізняють кілька періодів. Вони характеризуються певними віковими анатомо-фізіологічними особливостями.
Період дитинства триває з моменту народження до 7-8 років. Його називають «нейтральним», або «періодом спокою». Проте і в цей період у репродуктивній системі відбуваються певні зміни, які свідчать про її хоча й низьку, але певну функціональну активність. У період дитинства відзначається низький вміст статевих гормонів, вторинні статеві ознаки відсутні.
Період статевого дозрівання. За часом він займає близько 10 років, віковими межами
Фото Капча