Складска діяльність підприємства МВК ПП "Енема"

2бали - значення коефіцієнта у звітному періоді нормативне, але: або є тенденція до його погіршення (значення коефіцієнта знизилося в порівнянні з попереднім періодом, однак залишилося в межах норми); або тенденція на поліпшення діяльності підприємства не є закріпленою в динаміці (у попередньому періоді значення коефіцієнта було ненормативним);

3бали - значення коефіцієнта у звітному періоді нормативне та в порівнянні з попереднім періодом змінилося в кращу сторону. Тобто ситуація на підприємстві стосовно параметра, що оцінюється (коефіцієнта), ідеальна - максимальне значення за шкалою.

Тобто між цими балами є чітка логічна градація, та вони мають однаковий інтервал - кожний наступний бал є наступною за логікою ланкою.

4. Розрахунок інтегрального показника ризику.

Визнавши джерела інформації, групи показників фінансово-економічного стану та самі коефіцієнти, їх нормативні значення, маючи бальну шкалу, обчислюють величину інтегрального показника ризику діяльності підприємства.

По-перше необхідно розрахувати середній внутрішньо груповий бал за кожній із груп показників, а для обчислення величини інтегрального показника необхідно здійснити підсумовування отриманих середніх внутрішньо групових бальних значень кожної із груп .

Результати обчислень за даними звітності підприємства представлені в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Обчислення бальних оцінок показників МВК ПП «ЕНЕМА»

 

Продовження таблиці 5.3

 

Підходи до поділу зон ризику в економічній літературі зустрічаються досить різні. 

Зокрема, В.В. Лук’янова виділяє 8 зон ризику, а саме: без ризикову зону, зону мінімального ризику, зону малого ризику, зону середнього ризику, зону допустимого ризику, зону максимального ризику, зону критичного ризику, зону катастрофічного ризику.

Однак найчастіше в економічній літературі пропонується розподіл на: без ризикову зону, зону допустимого, критичного й катастрофічного ризику. Оскільки в розрахунках використовується інтервал оцінювання від 0 до 3 балів, тому градацію зон ризику встановлено шляхом поділу інтервалу на чотири  рівні зони: катастрофічна ІПР є (0,00; 0,75]; критична ІПР є (0,75;1,50] допустима ІПР є (1,50;2.25]; без ризикова ІПР є (2,25;3,00]

У відповідності до класифікації ступеня ризику на кінець 2012 року зберігає свою економічну доцільність, має прийнятий рівень рентабельності й ділової активності, основні засоби підприємства мають тенденцію до фізичного й морального розрахунок за своїми зобов'язаннями відбувається з деякими затримками, а контрагенти підприємства у свою чергу так само з деякими затримками погашають свою заборгованість. 

Динаміка зміни діяльності підприємства перебуває на відносно стабільному рівні, незначно покращуючись або погіршуючись з періоду до періоду. Інтегральний показник ризику дає нам інформацію, що підприємство «ЕНЕМА» знаходиться у допустимій зоні.

 

 

У дипломній роботі здійснено науково-теоретичне обґрунтування, проведено оцінку та запропоновано можливі шляхи удосконалення складської логістики в Україні, а зокрема на прикладі МВК ПП «ЕНЕМА».

В узагальненому вигляді за результатами дослідження сформульовано низку висновків, які відображають вирішення завдань роботи відповідно до поставленої мети.

Одним з сучасних засобів досягнення високих результатів на підприємстві служить використання логістичного підходу до управління компанією або фірмою. Логістика – це процес планування, реалізації і контролю технологічно і економічно ефективних операцій накопичення, зберігання, транспортування і передачі сировини, напівфабрикатів, готової продукції і відповідної інформації від місця виробництва до місця вжитку з метою максимального задоволення вимог споживача. предметом логістичного управління є переміщувані матеріальні і інформаційні потоки і управління запасами продукції. Переміщення будь-яких матеріальних потоків неможливе без концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначені об'єкти інфраструктури, що називаються складами.

Сучасний крупний склад – це складна технічна споруда, яка складається з численних взаємозв'язаних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій по перетворенню матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці і розподілу вантажів між споживачами. Склади є одним з найважливіших елементів логістичних систем. Об'єктивна необхідність в спеціально улаштованих місцях для вмісту запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і кінчаючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості видів складів, що детально розглянуто у роботі.

Основу внутрішньо-складської логістики складає технологічний процес, тобто система операцій по підготовці складу до приймання продукції, розвантаження транспортних засобів, приймання продукції, розміщення її на зберігання, організації зберігання, комплектації замовлень, підготовці до відпустки і відвантаження із складу. Від того, наскільки ефективно будуть виконані ці операції, залежить робота інших відділів компанії, рівень логістичного сервісу, що надається клієнтам, а отже, і рівень конкурентоспроможності компанії на ринку. У зв'язку з цим у роботі проаналізовані усі заходи для максимальної оптимізації технологічного процесу. Також важливими є товарні втрати, які виникають в процесі зберігання товарів на складі, підготовки їх до відвантаження і виконання інших складських операцій.

Аналіз складського господарства був проведений на прикладі МВК ПП «ЕНЕМА». На підприємстві застосовується простий спосіб управління складським господарством за допомогою карток. В даному випадку він є найбільш ефективним. Важливою особливістю даного складського приміщення є те, що у даному випадку спостерігається поєднання ділянок вступу і відпуску продукції, що дозволяє: скоротити розмір площі, необхідної для виконання операції; полегшити контроль операції розвантаження і вантаження; підвищити міру використання устаткування; гнучкіше використовувати персонал складу. 

Відносно оцінки раціональності організації складського господарства на МВК ПП «ЕНЕМА»можна сказати про певні успіхи даної