Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальна експертиза побутового характеру

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Соціальна експертиза побутового характеру
2. Види та категорії соціального страхування
3. Основні операційні категорії соціальної роботи
4. Соціальна діагностика та її рівні
Список використаної літератури
 
1. Соціальна експертиза побутового характеру
 
Експертне оцінювання спрямоване на суб'єктів соціальної роботи, проводиться висококваліфікованими спеціалістами з метою виявлення рівня надання соціальних послуг. Метою експертного оцінювання є вивчення стану окремої сфери системи соціального захисту населення (духовної, соціальної, політичної), її сфер призначення (освіти, праці і соціальної політики, охорони здоров'я, соціальних служб для молоді, культури та ін.), її компонентів (соціальний захист пенсіонерів, інвалідів, дітей, жінок, молоді та ін). Методичні підходи і вимоги:
1. Оцінювання ситуації:
фактори, які зумовлюють незадовільний стан;
напрямки, тенденції, найбільш характерні для певної ситуації;
особливості, специфіка розвитку найбільш важливих складових (галузі, структури, служби) ;
найбільш характерні форми роботи, засоби, за допомогою яких здійснюється діяльність.
2. Аналіз діяльності організацій, служб, які здійснюють цю діяльність. Щодо соціальної роботи це можуть бути залежно від ділянки соціальної роботи такі організації:
державні служби;
громадські фонди і організації;
спеціальні заклади;
благодійні, спонсорські організації, приватні ініціативи.
Оцінювання їх діяльності спрямоване на виявлення тенденцій в їх розвитку, визначення їх рейтингу в суспільній думці.
Експертне оцінювання проводять спеціальні центри, експертизи, наукові інформаційно-аналітичні центри, лабораторії експертів, незалежні експертні групи та окремі експерти. Останнім часом їх діяльність актуалізується, оскільки нестабільність у суспільстві, а також у соціальній сфері породжує необхідність в науковому аналізі рішення щодо виходу з кризової ситуації. Експертні організації створюються при державних закладах і службах, а також на громадських засадах, в комерційних структурах, навчальних центрах.
Залежно від рівня професіоналізму і можливості охопити експертним аналізом різні за обсягом роботи організацій і розрізняється зміст діяльності, характер підсумкових результатів експертизи.
Методика експертної роботи включає низку етапів:
у кожному окремому випадку для проведення експертного оцінювання визначається коло експертів (з можливим конкурсом серед них) ;
виявляються проблеми;
намічається план і час дій;
розробляються критерії для експертного оцінювання;
визначаються форми і способи, в яких будуть виражені результати експертизи (це може бути аналітична записка, матеріали для вивчення, круглий стіл, конференція, виступи експертів, публікації).
Головні проблеми будь-якого експертного методу можна відобразити у вигляді вимог:
1. Інтерпретація результатів:
рівень компетентності експертів із соціальних професійних проблем: економічних (ефективність), соціальних, політичних, психолого-педагогічних, духовно-моральних, екологічних;
рейтинг експертів: відповідно до взаємного оцінювання, громадської думки, посадового принципу тощо;
коефіцієнт компетентності експертів при визначенні основної думки, оцінки.
2. Створення обстановки вільного обговорення.
3. Заключна дискусія.
4. Вироблення рекомендацій із проблеми, яка досліджується, висновки про доцільність тих чи інших пропозицій, а також з їх впровадження.
Сутність соціальної експертизи полягає у виявленні і попередженні виникнення і розповсюдження негативних соціальних процесів і явищ, створенні сприятливих умов для реалізації технологій соціальної роботи, спрямованих на допомогу особистості.
 
2. Види та категорії соціального страхування
 
Соціальне страхування – наріжний камінь системи соціального захисту, його базовий інститут. Виплати по соціальному страхуванню, як правило, становлять найбільшу частку коштів соціального забезпечення. Основна мета соціального страхування – забезпечити достатній рівень компенсації доходу трудящих у разі втрати працездатності або роботи й реабілітаційних заходів. Через систему соціального страхування здійснюються такі виплати: у зв'язку із загальним захворюванням; трудовим каліцтвом і професійним захворюванням; по вагітності й пологах; по догляду за хворою дитиною; пенсії; допомоги на поховання; компенсація вартості путівок на лікування й відпочинок та ін. Соціальне страхування виходить за межі системи соціального забезпечення – воно розв'язує також завдання, пов'язані зі збереженням і відновленням здоров'я, профілактикою професійної захворюваності та виробничого травматизму, запобіганням безробіттю. Отже, соціальне страхування виконує як відновлювально-компенсаційну, так і охоронно-попереджувальну функцію.
До основних видів (галузей) соціального страхування, що забезпечують прийнятний рівень соціального захисту, належать:
страхування пенсій (за віком і по інвалідності через загальні захворювання, нещасні випадки в побуті й на транспорті) ;
страхування від нещасних випадків на виробництві (виробничий травматизм і професійні захворювання), що передбачає страхування на випадок тимчасової та постійної втрати працездатності;
страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;
страхування на випадок безробіття;
медичне страхування.
Такі види соціального захисту, як допомога малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, сім'ям з неповнолітніми дітьми, не пов'язані з трудовою діяльністю, не є страховими за природою і забезпечуються, як правило, через систему державної соціальної допомоги та інші державні соціальні програми.
У сучасних умовах значної диференціації доходів трудящих природно, що поряд з обов'язковим існує добровільне страхування, де страхувальниками є як роботодавці, так і трудящі. Питання про добровільне (додаткове) страхування має вирішуватися в кожному конкретному випадку за посередництвом колективних договорів або індивідуально.
Розглянемо основні категорії соціального страхування.
Поняття «соціальне страхування» означає, що цей вид соціального захисту має таку саму природу, що й страхування взагалі. Справді, слово «страхування» означає попередження можливої небезпеки, уникнення певного ризику. Кінцеве призначення страхування – захист людини від можливих випадків матеріальних втрат.
Створенню сучасних систем соціального захисту передували
Фото Капча