Соціальна експертиза побутового характеру

Страхова солідарність. Спільним у взаємодопомозі та страхуванні є основоположний принцип: «збитки і втрати однієї особи в результаті настання страхового випадку розподіляються між: багатьма особами, для кожної з яких матеріальні затрати майже не відчутні, а становище потерпілого відновлюється швидко і повною мірою. Цей принцип дістав назву страхової солідарності.

Характеристики ризику. Відмінність колективної взаємодопомоги від страхування полягає в тому, що в системі колективної взаємодопомоги відсутні попередні розрахунки, наприклад скільки коштів буде потрібно для подання допомоги тим, хто з якихось причин втратив заробіток. Іншими словами, у системі взаємодопомоги не вимірюється ризик настання тієї чи іншої події. Водночас поняття ризику є основоположним у страхуванні. Це – об'єкт страхування, який означає очікувану небезпеку. Ризик (тобто небезпека) має подвійну характеристику: імовірність настання і розмір завданої шкоди. Що менша ймовірність ризику, то легше й дешевше організувати страхування.

Обидві характеристики визначають емпірично на основі статистичного закону великих чисел. Щоб отримати вірогідний результат, потрібно здійснити певну кількість спостережень. Що більша їх кількість, то більшою мірою випадковість настання події наближається до вірогідного результату.

Зміст ризику і його ймовірність визначають зміст і межі страхового захисту, покриття (або попередження) можливої шкоди. Якщо буде відомо в середньому обсяг завданої шкоди, а також з якою ймовірністю завдається шкода серед застрахованих в одиницю часу, легко визначити сукупний обсяг завданої шкоди в цій сукупності; поділивши сукупний обсяг на кількість застрахованих проти цього виду ризику, отримаємо необхідний внесок (страховий тариф). За рахунок коштів страхування можуть здійснюватися профілактичні заходи, спрямовані на зменшення небезпеки, зниження ймовірності настання страхової події, тобто на захист застрахованого від матеріальних втрат.

Економічна природа страхування. З наведеного прикладу стає зрозумілою й економічна природа страхування. Як економічна категорія страхування – це система економічних відносин, що містить сукупність форм і методів формування цільових фондів грошових коштів та їх використання на покриття шкоди, завданої за різних несприятливих обставин, а також на подання допомоги громадянам у разі настання певних подій в їхньому житті.

Суб’єкти страхування. Уцих економічних відносинах суб'єктами є принаймні дві сторони: страховики – юридичні особи, які надають страхові послуги (збирають страхові внески і здійснюють страхові виплати), і страхувальники – юридичні й фізичні особи, які укладають договори страхування із страховиками, сплачують страхові внески й мають право отримати компенсацію (відшкодування) у разі настання страхового випадку.

Поняття соціального ризику і соціального страхування. Соціальне страхування на відміну від звичайного нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини як члена суспільства і базується на понятті соціального ризику. Отже, соціальне страхування пов'язане лише із соціальними ризиками. Соціальним ризиком прийнято вважати ризик втрати заробітку в разі відсутності попиту на працю або в разі втрати здатності до праці. Отже, через систему соціального страхування суспільство захищає трудящих та їхні сім'ї від можливого зубожіння через неможливість отримання заробітку.

Поява соціального страхування нерозривно пов'язана з утворенням робітничого класу – класу найманих працівників, єдиним джерело доходу яких є заробітна плата. Причинами втрати цього джерела доходу для працівника та його сім'ї може стати безробіття або непрацездатність через хворобу, нещасний випадок, каліцтво, старість або навіть смерть годувальника. Перелічені події є випадками (видами) соціального ризику. Ці види ризику масові, загальні, мають соціальний характер, оскільки визначаються переважно соціальними умовами й меншою мірою залежать від людини.

Соціальне страхування – це система правових, економічних і організаційних заходів, покликаних компенсувати окремі види соціальних ризиків.

Межі страхового покриття в соціальному страхуванні. В соціальному страхуванні ризики здебільшого компенсуються не повною мірою. Взагалі це проблема соціального забезпечення. Адже завдання соціального забезпечення – не лише матеріально підтримати людину, а й захистити її добробут. Якщо повністю компенсувати збитки від усіх соціальних ризиків, то це може знищити стимули до праці взагалі. Зазвичай компенсація втраченого заробітку для різних видів соціальних ризиків становить від 50 до 70%.

 

 

Важливим компонентом системи логічно впорядкованого знання є понятійний апарат науки – сукупність понять, категорій, термінів, які дозволяють в загальній формі відобразити ті явища, які вивчаються даною наукою.

Прийнято розрізняти поняття двох рівнів.

Перший – це поняття, що відображають емпіричний досвід соціальної роботи, це результати спостережень і експериментів.

Другий – це поняття, що утворюються шляхом інтерпретації первинних понять і логічних операцій над ними – теоретичні поняття.

Найбільш важливі, ключові поняття, складають основу її апарату, – і називаються категоріями.

Виділяють наступні групи понять і категорій соціальної роботи:

категорії, які не відносяться до теорії соціальної рботи, оскільки вивчаються також іншими науками (наприклад, «соціальні відносини», «соціальна діяльність», «соціалізація», «особистість») ;

категорії, що переважно відносяться до теорії соціальної роботи, але використовуються також іншими галузями знань (наприклад, «психосоціальна робота», «соціальна реабілітація» і ін.) ;

категорії, що є власне категоріями соціальної роботи (наприклад, «соціальний працівник», «соціальне обслуговування», «адресна соціальна