Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальне партнерство та управління конфліктами

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

інтереси свідків, розростається предмет конфлікту та склад його учасників. На підставі спеціальних психологічних досліджень виявлено, що втрата робочого часу від конфліктів і післяконфліктних переживань становить близько 15%, а продуктивність праці може знижуватись до 20% і більше.

Для більшості конфліктів характерні такі загальні складові:
наявність не менше двох сторін, що мають контакт;
взаємна несумісність цінностей і намірів сторін;
поведінка, направлена на знищення планів і руйнування намірів іншої сторони, щоб придбати щось за її рахунок;
протинаправленість дій однієї сторони іншій і навпаки.
 
Рис. 1. Модель конфлікту як процесу.
 
Для вибору адекватного методу впливу й управління відповідним конфліктом доцільно проводити класифікацію залежно від основних ознак: способу розв’язання; сфери прояву; спрямованості впливу; ступеня виразності; кількості учасників; порушених потреб (табл.)
 
Класифікація конфліктів
Ознака класифікаціїВиди конфліктів
 1. Спосіб розв’язання: насильницькі; ненасильницькі
 2. Сфера прояву: політичні; соціальні; економічні; організаційні
3. Спрямованість впливу: вертикальні; горизонтальні
 4. Ступінь виразності: відкриті; приховані
 5. Кількість учасників: внутрішньособистісні; міжособистісні; міжгрупові
 6. Потреби: когнітивні; конфлікти інтересів
 
На основі класифікації визначають такі різновиди конфліктів:
1. За способом розв’язання конфлікти поділяють на:
антагоністичні (насильницькі) – являють собою способи розв’язання суперечностей шляхом руйнування структур усіх сторін-конфліктерів чи відмови всіх сторін, крім однієї, від участі в конфлікті. Ця сторона і виграє.
компромісні (ненасильницькі) – допускають декілька варіантів їх вирішення за рахунок взаємної зміни цілей учасників конфлікту, термінів, умов взаємодії. Наприклад: постачальник не надсилає виробникові замовлену сировину в зазначений термін. Виробник має право вимагати виконання графіка постачань, але терміни поставок вантажу змінилися з причин відсутності засобів транспортування через неплатежі. За взаємної зацікавленості досягти компромісу можливо шляхом проведення переговорів, зміни графіка постачань.
2. За сферою прояву виділяють конфлікти:
політичні – зіткнення з приводу розподілу владних повноважень, форми боротьби за владу.
соціальні – являють собою суперечності в системі стосунків людей (груп), що характеризується посиленням протилежних інтересів, тенденцій соціальних спільнот та індивідів. Різновидом соціальних конфліктів вважаються конфлікти трудові чи соціально-трудові, тобто у сфері трудової діяльності.
економічні – являють собою широкий спектр конфліктів, в основі яких лежать суперечності між економічними інтересами окремих особистостей, груп. Це, наприклад, боротьба за певні ресурси, пільги, сфери економічного впливу, розподіл власності тощо.
організаційні є наслідком ієрархічних відносин, регламентування діяльності особи, застосування розподільчих відносин в організації: використання посадових інструкцій, функціонального закріплення за працівником прав та обов’язків; преміювання співробітників тощо.
3. За спрямованістю впливу виділяють конфлікти, характерною рисою яких є розподіл обсягу влади, що знаходиться в опонентів на момент початку конфліктних взаємодій:
вертикальні конфлікти – обсяг влади зменшується по вертикалі зверху донизу, що й визначає різні стартові умови для учасників конфлікту: начальник – підлеглий, вища організація – підприємство, засновник – мале підприємство.
горизонтальні конфлікти – відбувається взаємодія рівноцінних за обсягом наявної влади чи ієрархічним рівнем суб’єктів, наприклад, керівники одного рівня, постачальники – споживачі.
4. За ступенем виразності конфліктного протистояння:
відкриті конфлікти характеризуються явно вираженим зіткненням опонентів: сварки, суперечки. Взаємодія регулюється нормами, що відповідають ситуації й статусу учасників конфлікту.
приховані – їм притаманні відсутні зовнішні агресивні дії між сторонами-конфліктерами, але при цьому використовуються непрямі способи впливу. Це відбувається за умови, що один з учасників конфліктної взаємодії побоюється іншого, або ж у нього немає достатньої влади й сил для відкритої боротьби.
5. За кількістю учасників конфліктної взаємодії конфлікти поділяють на:
внутрішньоособистісні – це зіткнення людських бажань, рівних за силою, але протилежних за інтересами або потребами. У процесі трудової діяльності даний тип конфлікту може бути у випадку пред'явлення до працівника протилежних вимог з приводу результатів його роботи або неузгодженості вимог виробництва і особистісних цілей. Такі конфлікти можуть бути трьох типів, а саме: «наближення-наближення» (конфлікт вибору в умовах достатку), який має місце в тому випадку, якщо людині доводиться вибирати між двома або більше однаково привабливими альтернативами, досягнення кожної з яких вимагає різноспрямованих дій; «наближення-видалення», який має місце в тому випадку, якщо одна дія може мати як позитивні, так і негативні наслідки, і людині необхідно прийняти рішення про доцільність її вчинення; «видалення-видалення» (конфлікт вибору найменшого зла), який має місце в тому випадку, якщо людині доводиться вибирати між двома або більше однаково непривабливими альтернативами, тобто у людини є можливість з двох зол вибрати одне.
міжособистісний конфлікт є найбільш поширеним. Його діючі особи – люди, що переслідують несумісні цілі, або прагнуть до досягнення однієї мети, яка може бути досягнута тільки одним з них (наприклад, два претенденти на одну вакантну посаду). Боротьба керівників служб за обмежені ресурси (капітал, обладнання, робоча сила) або зіткнення особистостей з різними поглядами і цінностями – приклади найбільш поширених міжособистісних конфліктів в організаціях.
груповий конфлікт практично неминучий в будь-якій організації, що складається з великої кількості формальних і неформальних груп. Найбільш поширена ділова причина таких конфліктів – різні цілі, які стоять перед функціональними чи виробничими підрозділами.
6. Залежно від порушених потреб виділяють:
когнітивний –
Фото Капча