Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальне значення фізичної культури у суспільстві

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

було проведено 293 олімпіади.

Проте в історії людського суспільства в цілому спорт посідав порівняно незначне, скромне місце. В сучасному розумінні цього слова, спорт з’являється тільки в ХІХ столітті, коли склалась значна частина найбільш популярних сьогодні його видів, таких як футбол, баскетбол, волейбол, плавання, легка атлетика, гімнастика та інші. Та тільки у ХХ столітті, особливо в другій його половині, коли телебачення, зробивши переворот у галузі масових комунікацій, перетворило в олімпійський стадіон усю планету, тільки з цього часу спорт став всесвітнім явищем унікального значення. Спорт перестав бути приватною справою окремих осіб і соціальних груп, він став важливим, масштабним явищем у житті всього людства.
Ясна річ, що тільки таке пояснення широкого поширення та популярності спорту в житті особистості й суспільства було б надто примітивним. Причини, поза сумнівом, лежать значно глибше й пов’язані вони перш за все з біологічною природою людини – людини кінця ХХ і початку ХХІ століття, характерною особливістю якого є стрімкий,
бурхливий розвиток науки і техніки та широке впровадження їх досягнень у виробництво й побут, викликаючи подив і захоплення навіть у нас – безпосередніх свідків та учасників цих процесів, невипадково називаючи його науково-технічною революцією.
 
5. Фактори, що визначають потребу людини в заняттях фізичними вправами
 
У ХХ столітті – більше того, в останнє десятиріччя і навіть роки – вага фізичної культури і спорту в житті сучасної людини безмірно зросла. На це є об’єктивні причини. Їх багато, цілий комплекс, вони взаємопов’язані між собою, над їх вивченням працюють у всьому світі тисячі людей, численні науково-дослідницькі заклади. Я дозволю собі зупинитись лише на кількох із них, найвагоміших, найпомітніших, найбільш значущих, а саме:
1. Малорухомий спосіб життя, або висловлюючись науково, гіподинамія і гіпокінезія (hypo – зменшення, dynamis – рух; hypo – зменшення, kinema – сила). Достатньо сказати, що за останні 100-200 років людина в 188 разів менше застосовує м’язові зусилля, ніж це було раніше. А втім скелетні м’язи людини, як відомо, складають 45-50% від загальної маси тіла. В організмі людини нараховується 639 різновидів м’язів, із них тільки п’ять непарних. Приміром, рука людини – найдосконаліший інструмент перетворення природи складає 30 кісток і 49 м’язів. У такому складному руховому акті, як підтримання вертикального положення тіла беруть участь більше 300 м’язів. Бездіяльність 40% м’язів, на думку вчених, небезпечна для організму людини. Найдовший експеримент, пов’язаний із обмеженням рухової активності, було припинено на 4-му місяці у зв’язку з негативними змінами в організмі, які в разі продовження експерименту могли призвести до серйозних функціональних порушень, патологічних змін і навіть зумовити смерть.
Гіподинамія – це обмеження рухової активності, зумовлене способом життя, професійною діяльністю, тривалим ліжковим режимом, перебуванням людини в умовах невагомості.
Гіподинамія шкідливо впливає не тільки на органи й системи (призводить до серйозних порушень у їхній роботі, захворювань), але й суттєво знижує розумову працездатність, прискорює старіння організму.
2. Забруднення навколишнього середовища шкідливими промисловими викидами та відходами
Людина, на відміну від інших живих істот, не обмежується задоволенням тільки фізіологічних потреб, а хоче мати і сучасне житло, і автомобіль, і різноманітну побутову техніку тощо. Звичайно, що для їх виробництва потрібна сировина (корисні копалини, деревина, метал, газ, вугілля і т. п.), електроенергія, заводи і фабрики. Як наслідок, відбувається не тільки виснаження природних ресурсів планети, але й забруднення навколишнього природного середовища шкідливими промисловими викидами та відходами, що призводить до порушення біологічної рівноваги в системі людина – біосфера. Забруднення природного середовища, на жаль, досягло такого рівня, що перетворилося в одну з найважливіших проблем, набувши загрозливого характеру для людини й людства на землі.
3. Стреси
Медичною наукою термін „стрес” уперше зафіксовано в 1966 році. Запровадив його канадський учений-біолог Ганс Сельє. У перекладі з англійської слово „стрес” означає „напруження”, відповідь організму на поставлену перед ним проблему. Стрес, на думку вченого, має фазовий характер розвитку:
небезпеки (відбувається мобілізація захисних сил) ;
резистентності (пристосування до важкої ситуації) ;
виснаження (наслідок тривалої дії стресу).
Ганс Сельє стверджував, що повне звільнення людини від стресів означало б смерть. Тобто для нормальної життєдіяльності організму людини стреси не тільки не шкідливі, але й потрібні. Проте слід зазначити, що для людини небезпечні сильні довготривалі стреси, які можуть стати причиною розвитку серйозних захворювань і навіть зумовити смерть. Саме тому кожній людині слід себе ретельно вивчати, зміцнювати захисні сили організму, вміти протистояти стресам за допомогою спеціальних засобів.
Факторів, що спричиняють виникнення стресів, багато. Ними можуть бути надмірний шум, запахи, освітлення, конфліктні ситуації тощо. Слід також зазначити, що стійкість до стресів у людей різна. Вона залежить від стану здоров’я, характеру людини, її освіти, культури, виховання тощо.
4. Куріння та зловживання алкоголем
За оцінками ВООЗ на планеті сьогодні налічується один мільярд курців. На думку науковців, якщо наявні тенденції споживання тютюну збережуться, то в найближчі роки це призведе до смерті більше 500 мільйонів курців.
Загальновідомо, що куріння сприяє розвитку хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів, серцево-судинної системи, шлунку, нирок тощо. Науковці вважають, що тільки в Україні ця шкідлива звичка у 825 тис. випадків стала причиною виникнення бронхіту, 980 тис. – ішемічної хвороби серця. Тобто курці хворіють у 3, 5 раза частіше тих, хто не курить.
Людина, яка щоденно викурює 20 цигарок, за 20 років вносить у легені разом із димом 6 кг сажі. Затятий курець протягом дня одержує дозу опромінення, яка в 7 разів перевищує максимально допустиму норму, що встановлена МАГАТЕ.
Встановлено, що кожна викурена цигарка скорочує тривалість життя курця на 8 хв.
Не менш шкідливе і небезпечне для здоров’я людини надмірне вживання алкоголю, яке набуло характеру епідемії.
Саме низка цих та інших негативних факторів і стала сьогодні причиною різкого зростання серцево-судинних, онкологічних захворювань. Саме ці хвороби – найнебезпечніші для сучасної людини, отримали назву хвороб цивілізації або чуми ХХ-ХХІ століття.
Сумна для людства закономірність проглядається, якщо аналізувати еволюцію життя на Землі: кожний біологічний вид, з’явившись і переживши пік свого розвитку, вимирає. Сьогодні на Землі живе не більше 0, 01% всіх видів, народжених еволюцією. Відомо достеменно і те, що кожний біологічний вид вимирає з однієї простої причини, а саме: змінюються умови життя, до яких він пристосований. Чи є людство щасливим винятком із цієї сумної закономірності? На превеликий жаль, поки що людство так організовує свою соціальну активність, що тільки прискорює свою загибель. Відомий французький еколог Рамад підсумовує свою працю „Основи прикладної екології” вельми красномовними словами: „Зараз, у кінці ХХ століття, – пише він, – ніхто не стане заперечувати, що тільки радикальні зміни взаємовідносин між людиною і природою, у тому числі й своєю особистою, дозволить нам уникнути долі динозаврів”. Стрімке зростання показників захворювань і смертності – перший дзвоник для людства, сигнал тривоги про початок вимирання. Чи вистачить людині розуму, здорового глузду і логіки не допустити цього? Питання, так би мовити, повисло в повітрі...
Таким чином, заняття фізичною культурою і спортом для сучасної людини, ведення нею здорового способу життя, – а він включає в себе не тільки заняття фізичними вправами, але й лінію поведінки людини в суспільстві, режим праці й відпочинку, режим сну, харчування тощо, – не вигадка мрійників, не данина моді: це потреба часу, вимога самого життя, якщо хочемо вижити й зберегтися як біологічний вид на Землі.
 
Список літератури
 
Амосов Н. М., Муравов И. В. Сердце и физическиеупражнения. – К. : ”Здоров’я”, 1985. – 80 с.
Видрин В. М. Введение в специальность. – М. : „Физическая культура и спорт”, 1974. – 159 с.
Головин В. А., Масляков В. А., Коробков А. Д. и др. Физическоевоспитание. М. : Высшая школа, 1991. – 391 с.
Масляков В. А., Матяжов В. С. Массоваяфизическая культура в вузе. – М. : Высшая школа, 1991. – 240 с.
Матвеев А. П., Новиков А. Д. Теория и методика физическоговоспитания. – М. : „Физическая культура и спорт”, 1976. – 304 с.
Муравов И. В. Возможностиорганизмачеловека. – М. : Знание, 1988. – 96 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия „ФиС”: № 89).
Муравов И. В. Оздоровительныеэффектыфизическойкультуры и спорта. К. : „Здоров’я”, 1989. – 267 с.
Муравов И. В. Здоровье, трудоспособность и физическая культура. – К. : Знание УССР, 1985. – 48 с. (СерияVІІ „Педагогика”: № 8).
Савченко-Бельский Н. А., Трусов Ю. Ф. О культурефизической. – М. : Знание, 1985. – 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия „ФиС”: № 3).
Фото Капча