+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
44
Мова:
Українська
нижчого класу, яке включає в себе два аспекти. По-перше, в тій же мірі, в якій працівники інтелектуальної сфери будуть виходити за межі експлуатації лише в силу нової мотивації їх діяльності, самосвідомість більшості членів суспільства буде змінюватися в напрямку визнання головним (якщо не єдиним) запорукою соціального успіху освіченості і таланту, а НЕ монотонної праці або удачливого підприємництва. По-друге, складається структура соціуму буде в основному сприйматися як справедлива, оскільки в новій ситуації верхівка суспільства стає вже не паразитичним класом, експлуатуючим інші соціальні групи, а реальним творцем більшої частини суспільного багатства. На наш погляд, процеси радикальної зміни ціннісних орієнтації сучасного класу інтелектуалів і швидкого його відриву від більшості суспільства цілком можуть втілитися в інтенсивному зростанні фінансових та інформаційних вливань у нижчі страти. Для цього сам вищий клас повинен сприймати все інше суспільство не як вороже по відношенню до себе і культивувати в ньому аналогічні своїм цілі та принципи. Іншими словами, слід очікувати глибоких трансформацій як у вищому класі, так і в усьому суспільстві. Цієї зміни, між тим, не можна досягти за допомогою державного регулювання, що залишається донині втіленням суто економічних методів; воно, в кінцевому рахунку не змінює мотивації нижчого класу і не сприяє природному зосередженню матеріальних і виробничих ресурсів у руках нової інтелектуальної та господарської еліти.
Висновки до третього розділу
Основні протиріччя індустріальної і в більш широкому контексті, економічної епохи обумовлювалися позиціями двох головних класів, що володіли, з одного боку, монопольним ресурсом, без якого відтворення існуючих порядків було неможливим (традиціями і звичаями, військовою силою, землею або капіталом), а з іншого боку – працею. Композиція двох основних класів, з формальної точки зору залишається незмінною; з одного боку, ми бачимо нову домінуючу соціальну групу, яка зосередила в своїх руках контроль за інформацією і знаннями, стрімко перетворюються в основний ресурс виробництва, з іншого – зберігається більшість, здатна претендувати на частину суспільного надбання тільки у вигляді винагороди за свою трудову діяльність.
Проблеми, породжувані інформаційною революцією, не зводяться до технологічних аспектів, вони мають виражений соціальний вимір. Їх вплив на суспільство різні дослідники оцінюють по-різному. Винесення конфлікту за межі традиційної класової структури може, звичайно, створити враження його подолання або послаблення, але враження це оманливе, і недооцінка виникаючого протистояння може коштувати дуже дорого. Таким чином, підставою класового поділу сучасного соціуму стають освіченість людей, володіння знаннями. Саме тому в економічну епоху класова боротьба могла давати представникам пригноблених соціальних груп бажані результати.
У постіндустріальному суспільстві становище змінюється. Не суспільство, не соціальні відносини не роблять тепер людини представником панівного класу, і не вони дають йому владу над іншими людьми; сама людина формує себе як носія якостей, що роблять його представником вищої соціальної страти. Стрімко формується нова еліта постіндустріального суспільства. Суспільство, залишаючись зовні єдиним, внутрішньо розколюється, і економічно мотивована його частина починає все більш гостро відчувати себе людьми другого сорту; вихід однієї частини суспільства за межі експлуатації виявляється пов'язаний з загострюється відчуттям придушення в іншій його складової.
Висновки
Конфлікти є невід’ємною частиною людського суспільства. Навіть найменші розбіжності в зовнішності або внутрішніх світах людини вели до розбіжності у поглядах та утворенню нових конфліктів. Постіндустріальне суспільство може пишатися тим, що більшість суспільних конфліктів стали історією, але зараз ми маємо справу з найдавнішими конфліктами людства, таких як етнічні конфлікти, ціннісні та класові конфлікти. За своєю природою людина має тваринні інстинкти, які заважають повноцінному функціонуванню суспільства, та з кожним роком людство накопичує знання, що допомагають побудувати більш раціональне суспільство.
Центральною ознакою «постіндустріального суспільства», за Беллом, є панування науки, наукових знань. Белл відриває науку від економіки, проголошує її автономність, розглядає її розвиток як передумову нової організації і структури суспільства. Основними елементами цієї структури стануть університети, наукові інститути, науково-дослідні організації. Оскільки «велика наука» перебуває поза ідеологією, то Белл намагається протиставити її «великому бізнесу». Зміна соціальної структури суспільства змінює і характер суперечностей. Белл писав: «Якщо для індустріального суспільства є характерною боротьба між капіталістом і робітником на підприємстві, то в постіндустріальному суспільстві конфлікт проявляється у зіткненні між фахівцем і простолюдином в організаціях і в суспільстві».
У постіндустріальному суспільстві найнижчий рівень злочинів, дитячих смертей, військових конфліктів за всю історію існування людства. Льюіс Козер вважав, що не всі конфлікти ведуть до негативних наслідків, він виділив деструктивна та конструктивні конфлікти, відповідно перші ведуть до розпаду суспільства, а другі – до прогресу. У своєму дослідженні ми виокремили останні найважливіші, на нашу думку, деструктивні конфлікти у постіндустріальному суспільстві, вирішення яких може зайняти ще великий проміжок часу.
Список використаної літератури
- Андрущенко В. П. Социология. Наука об обществе / [автор. колек. В. П. Андрущенко, В. И. Волович, Н. И. Горлач и др. ] // учебн. пособ. – Х. : «Рубикон». – 1997. – 688 с.
- Будон Р. Место беспорядка. Критика теорий социального изменения / пер. с франц. М. М. Кириченко // Р. Будон, научн. ред. М. Ф. Черныш. – М. : Аспект Пресс. – 1998. – 284 с.
- Вербець В. В. Соціологія / В. В Вербець, О. А. Субот, Т. А. Христюк // навч. посіб. для студ. вищих навчальних закладів. – К. : Кондор. – 2009. – 550 с.
- Волков Ю. Г. Соціология [Електронний ресурс] / Ю. Г. Волков // Режим доступа: www.gumer.info/... /volkov/index.php
- Гіденс Е. Соціологія [Електронний ресурс] / Е. Гіденс // Режим доступу: http: //pidruchniki. ws/15060913/sotsiologiya/suchasniy_svit_industrialni_suspilstva#383
- Гобозов И. А. Типы и формы социальных революций [Электронный ресурс] / И. А. Гобозов // Режим доступа: http: //society. polbu. ru/gobozov_socialphilo
- Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В. Л. Иноземцев // пер. с англ. Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. С. Тернер, под. ред. С. А. Ерофеева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЗАО «Видавництво «Економіка». – 2004. – 620 с.
- Куликов Л. М. Основы социологии и политологии / Л. М. Куликов // учеб. пособ. – Финансы и статистика. – 1999. – 336 с.
- Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Є. В. Сірий // навч. посіб. – К. : Атіка. – 2007. – 480 с.
- Социология / учебн. пособ. // под ред. д. ф. н., проф. Э. В. Тадевосяна. – М. : Знание. – 1995. – 272 с.
- Штомпка П. Социология. Анализ современного общества / П. Штомпка // учебн., пер. с польск. С. М. Червонной. – М. : Логос. – 2005. – 656 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www. vuzlib. net
- Штомпка П. Социология / П. Штомпка // учебн. пособ., пер. с пол. Л. Г. Ларионова, Р. Арон. – М. : «Ладомир». – 2007. – 1105 с.