Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота на тему: "Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості"
 
Зміст
 
Вступ
Теоретична частина
1. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості
2. Безробіття як соціально-економічне явище
3. Показники зайнятості та безробіття населення і динаміка їх в Україні
Аналітична частина
1. Державне регулювання зайнятості в Україні
2. Зайнятість населення міста Миколаїв
Практична частина
Виконання заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення на період до 2017 року за 2015 рік
Висновки
Список літератури
 
Вступ
 
Зайнятість розкриває один з найважливіших аспектів соціально-економічного життя людини, пов’язаний із задоволенням її потреб у сфері праці. Водночас трудова зайнятість населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту, а отже – економічну основу життя суспільства. Разом з тим зайнятість має і соціальний характер: вона відображає потреби людей не лише в заробітках, але і у самореалізації через суспільно корисну діяльність.
Таким чином, зайнятість – це надзвичайно важливе явище соціально-економічного життя суспільства, яке далеко не вичерпується проблемами безробіття, а включає також такі аспекти, як раціональне використання праці; забезпечення гідного рівня життя працюючого населення; задоволення потреб економіки у робочій силі із врахуванням її кількості та якості; задоволення професійних потреб працівників, включаючи потреби у професійній освіті та підтриманні кваліфікації; соціальну підтримку у разі втрати роботи тощо.
Тому глибоке вивчення закономірностей забезпечення ефективної зайнятості та можливостей її цілеспрямованого регулювання є дуже важливим елементом професійної підготовки економістів.
При вивченні матеріалів цієї глави завдання студента полягає в тому, щоб чітко з'ясувати соціально-економічну сутність, показники і види зайнятості та безробіття, зрозуміти значення відносин зайнятості в системі соціально-трудових відносин, з’ясувати механізми регулювання зайнятості та активної політики на ринку праці, особливості її трансформації в Україні.
 
Теоретична частина
 
1. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості
 
Зайнятість – це трудова діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий дохід). Згідно з Законом України «Про зайнятість населення» відносини зайнятості в Україні ґрунтуються на таких принципах:
• виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностями до праці, заборона обов'язкової, примусової праці (крім випадків, спеціально встановлених законодавством). Цей принцип передбачає право людини працювати чи не працювати, а якщо працювати – то там і стільки, де і скільки це їй потрібно. Сфера найманої праці стає однією з рівноправних сфер суспільно корисної діяльності (як наприклад, навчання, виховання дітей, ведення домашнього господарства, зміцнення здоров'я, громадська і благодійницька діяльність, спорт та інші незаборонені види діяльності) ;
• створення державою умов для реалізації права громадян на працю, на захист від безробіття, на допомогу в працевлаштуванні і матеріальну підтримку в разі втрати роботи згідно з Конституцією України.
Зайнятість – складна і багатоаспектна економічна категорія, що характеризує дуже важливі соціально-економічні відносини. Вона характеризується різними аспектами, основними з яких є види, форми і показники. Класифікація основних видів та форм зайнятості подана на рис. 1.1.
Як бачимо з рис. 1. 1, форми зайнятості класифікуються за багатьма ознаками. За способом участі працівника в суспільній праці розрізняють зайнятість за наймом і самозайнятість (підприємництво). За формами власності підприємств розрізняють зайнятість на державних, колективних і приватних підприємствах. За легітимністю працевлаштування розрізняють формальну (законно зареєстровану в офіційній економіці) зайнятість на підприємствах і в організаціях реального сектору та неформальну (не зареєстровану в офіційній економіці) – вулична торгівля, домашнє виробництво, особисте підсобне господарство з реалізацією продукції без реєстрації, зайнятість на підприємствах тіньового сектору економіки і т. ін. Неформальний сектор ринку праці виникає внаслідок зростання безробіття, коли формальний сектор не може забезпечити роботою всіх бажаючих, а соціальна підтримка непрацюючих слабка. Між тим масове зубожіння населення за роки економічної кризи призвело до того, що абсолютна більшість людей не може залишатися без роботи, яка є єдиним джерелом засобів існування. Тому вони шукають роботу в межах неформального сектору. Зайнятість в неформальному секторі характеризується такими рисами:
  • відсутність офіційної реєстрації діяльності;
  • переважання самозайнятості;
  • низька капіталоозброєність праці, застарілі і шкідливі технології;
  • легкий доступ для працівників, відсутність перешкод;
  • низький рівень доходів, безправ'я працівників;
  • нерідко «контроль» діяльності з боку кримінальних структур.
Оцінюючи зайнятість в неформальному секторі, слід мати на увазі, що низький рівень оплати праці та значне поширення прихованого безробіття стимулює і зайнятих у формальному секторі працівників шукати додаткові джерела доходу в неформальному і нетоварному секторах. Часто основну частину часу і трудових затрат цілком добросовісний працівник, законослухняний громадянин віддає вторинній зайнятості, тобто зайнятості за сумісництвом в формальному або в неформальному і нетоварному секторах.
За формами організації розрізняють стандартну зайнятість, що характеризується стабільністю трудових відносин, стаціонарністю робочого місця, повною нормою робочого часу, та нестандартну зайнятість, що характеризується протилежними ознаками: нестабільністю трудових відносин, нестаціонарністю робочого місця, неповною нормою робочого часу і виявляється як робота вдома, вторинна зайнятість (сумісництво), маятникова трудова міграція, робота за тимчасовими контрактами, випадкова робота і т. ін.
Одним з різновидів нестандартної зайнятості є нетоварна зайнятість. Вона означає всі види неоплачуваної роботи, результати якої споживаються самими працівниками або членами їх сімей. Передусім це робота в особистому підсобному та домашньому господарстві, а також перенесення в сім'ю тієї роботи, яка при нормальній платоспроможності є платними послугами (наприклад, ремонт квартири, підстригання волосся, чистка чи пошиття одягу тощо). Чим нижчі грошові доходи сім'ї, тим більшу частку засобів існування вона отримує з нетоварного сектору. Проблеми зайнятості в неформальному і нетоварному секторах можна звести до таких груп:
1) порушення норм законодавства про працю, зокрема щодо її безпеки, тривалості, оплати, тяжкості і шкідливості для здоров'я, використання дитячої праці тощо;
2) соціальна незахищеність працівників на випадок втрати роботи, виробничої травми, хвороби, старості;
3) несплата податків державі.
За мірою охоплення економічно активного населення розрізняють неповну зайнятість, що виявляється, з одного боку, як нестача робочих місць для всіх бажаючих працювати (безробіття), а з іншого боку, – як вимушена зайнятість неповний робочий час (неповний робочий день або тиждень, поділ робочих місць, неоплачувані відпустки з ініціативи адміністрації), та повну зайнятість.
Основними видами зайнятості є повна, продуктивна, раціональна і ефективна зайнятість.
Враховуючи принцип добровільності праці, повна зайнятість в ринковій економіці означає не максимально можливе залучення до роботи працездатного населення, як це було в радянські часи, а достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати. Повна зайнятість є важливою характеристикою соціального захисту населення у трудовій сфері. Разом з тим вона є основою ефективного використання трудового потенціалу суспільства. Однак сама собою повна зайнятість ще не означає найраціональніше, найдоцільніше використання ресурсів для праці.
Продуктивна зайнятість – це економічно доцільна, вигідна зайнятість. Вона означає перевищення економічних вигід, отриманих в результаті цієї зайнятості порівняно з витратами на організацію цієї роботи. Продуктивність зайнятості з погляду працівника означає отримання трудового доходу більшого, ніж мінімально необхідний для відтворення робочої сили. Продуктивність зайнятості з погляду роботодавця означає отримання прибутку від найманої праці.
Раціональна зайнятість – це одночасно і економічно, і соціально доцільна зайнятість. Раціональність зайнятості визначається ефективністю трудової діяльності в найширшому розумінні цього поняття: суспільною корисністю результатів праці; оптимальністю суспільного поділу пращ; якісною відповідністю робіт і працівників; економічною доцільністю робочих місць, що без шкоди для здоров'я дає змогу працівникові досягти високої продуктивності праці і мати заробіток, який забезпечує нормальне життя, а підприємцю дає змогу досягти високої ефективності виробництва без екологічної, соціальної та іншої шкоди для суспільства.
Повну зайнятість, що водночас відповідає вимогам раціональності, називають ефективною зайнятістю. Таким чином, ефективна і вільно обрана зайнятість відображає стан кількісної і якісної збалансованості між потребою населення в роботі і робочими місцями, за якої створюються сприятливі умови для соціально-економічного прогресу і дотримуються інтереси як окремих працівників, так і суспільства в цілому. Зрозуміло, що в зв'язку з постійним розвитком потреб людини і суспільства, з науково-технічним прогресом зростають кількісні та якісні параметри ідеалу ефективної зайнятості, в результаті чого його постійно треба прагнути, але неможливо досягти.
В економічній теорії і практиці розроблена система показників, яка відображає рівень ефективності зайнятості. Ця система включає такі групи показників.
1. Пропорції розподілу ресурсів праці суспільства за характером їхньої участі в суспільно корисній діяльності. Вони показують, на якому рівні продуктивності задовольняється потреба населення в робочих місцях і якими шляхами досягається повна зайнятість. Чим вища продуктивність праці, тим більше передумов для високих доходів працівників, для вдосконалення сфери праці, підвищення якості трудового життя та ін. Відповідно громадяни можуть мати більше вільного часу без зниження рівня життя. Тому повна зайнятість зі зростанням продуктивності праці досягається при зменшенні рівня участі працездатного населення в суспільному виробництві.
2. Рівень зайнятості працездатного населення в суспільному господарстві відображає, з одного боку, потребу громадян у оплачуваній роботі, а з іншого – потребу суспільного господарства у працівниках. Кількісно він визначається відношенням кількості населення, зайнятого професійною працею, що приносить дохід, до загальної кількості працездатного населення. В будь-якому випадку високий рівень зайнятості означає її низьку ефективність, оскільки не забезпечує достатнього рівня продуктивності праці й достойного рівня її оплати.
3. Структура розподілу працівників за галузями економіки, що по суті являє собою пропорції розподілу трудового потенціалу за видами занять. Сучасна галузева структура зайнятих в Україні відображає низьку ефективність зайнятості й потребує докорінних змін згідно із загальносвітовими тенденціями, для яких характерні високі темпи зростання чисельності й частки працюючих в галузях сфери послуг та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. На жаль, в наш час для економіки України характерні прямо протилежні тенденції, що можуть назавжди відкинути країну з групи науково розвинених держав.
4. Професійно-кваліфікаційна структура працюючих показує розподіл працюючого населення за професійно-кваліфікаційними групами і відображає міру збалансованості підготовки кадрів з потребою економіки у кваліфікованих працівниках. Сучасна професійно-кваліфікаційна структура працюючого населення України явно не ефективна і значно відрізняється від аналогічної структури в країнах з високорозвиненою економікою. Серед зайнятих висока частка працівників фізичної праці, низькокваліфікованих робітників, надзвичайно мала частка технічних виконавців тощо. Це засвідчує про збереження в нашій економіці застарілих технологій. Значно погіршує показники професійно-кваліфікаційної структури інтенсивна еміграція з України висококваліфікованих робітників, спеціалістів, науковців. Проблеми набуття якісної професійної освіти також призводять до погіршення цих показників. Вирішення цих проблем потребує особливої уваги держави.
Наведена система показників дозволяє на макрорівні оцінити зайнятість з позицій її ефективності. Такі оцінки важливі не лише для виявлення проблем, але і для визначення нових тенденцій у зайнятості населення. Сам зміст цих показників засвідчує, що зайнятість має не лише економічне, а і велике соціальне значення, у зв'язку з чим вона стає важливим елементом соціально-економічної політики держави і пріоритетним напрямом соціальльно-трудових відносин.
 
2. Безробіття як соціально-економічне явище
 
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
Безробітні, у визначенні МОП (міжнародна організація праці), – це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.
За українським законодавством безробітними визнаються громадяни працездатного віку, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити. Як бачимо, офіційна система обліку безробіття в Україні занижує реальні показники, оскільки велика частка безробітних такими не вважаються, тому що вони з різних причин не реєструються в службі зайнятості.
Безробіття – складна і багатоаспектна економічна категорія, що відображає дуже важливі соціально-економічні відносини. Воно характеризується різними аспектами, основними з яких є його види, форми і показники. На рис. 1. 2. показано класифікацію безробіття за різними ознаками. 
Рис. 1.2.
Як бачимо з рис. 1. 2., за повнотою обліку безробітних розрізняють безробіття офіційне (зареєстроване державною службою зайнятості) і реальне (виявлене в результаті обстежень економічної активності населення. За характером вияву розрізняють безробіття відкрите і приховане (його проаналізуємо нижче). За поширеністю розрізняють безробіття загальне (що охопило всю країну), галузеве (що виявляється у певній галузі), регіональне (поширене в певному регіоні). Часто класифікують безробіття і за соціально-професійним складом безробітних. За такого підходу розрізняють безробіття професійне (за певною професією, наприклад безробіття серед шахтарів), етнічне (серед представників певної етнічної групи), молодіжне (серед громадян віком 15-28 років), жіноче, серед соціально вразливих груп населення (інвалідів, громадян передпенсійного віку, з великою перервою у трудовому стажі, багатодітних батьків і т. ін.).
У вивченні явища і проблем безробіття велика увага приділяється аналізу його видів. Критеріями вирізнення видів безробіття є причини його виникнення та тривалість, а основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття.
Ми знаємо, що попит на працю є похідним від попиту на товари та послуги, які створюються цією працею. Оскільки з часом структура споживчого попиту змінюється, відповідно змінюється і попит на працівників. Певні професії і навіть види робіт застарівають і не знаходять попиту на ринку праці. Представники цих професій часто поповнюють лави безробітних. Це відбувається тому, що люди, як правило, не так швидко, як робочі місця, реагують на технологічні зміни (хоча б тому, що оновлення робочих місць відбувається швидко, а для підготовки спеціаліста потрібно декілька років). В результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Безробіття, що виникає внаслідок такої невідповідності, називається структурним. До цього виду належить також безробіття, пов'язане з територіальною відірваністю робочого місця і працівника, що міг би на ньому працювати. Структурне безробіття є неминучим, як неминучі зміни у економіці. Шляхи вирішення проблем структурного безробіття полягають у розвитку системи Перепідготовки працівників, у орієнтації професійної підготовки на майбутні потреби ринку праці, у сприянні професійній та територіальній мобільності працівників. Слід зазначити, що від ефективності вирішення зазначених проблем залежатимуть терміни перебування працівників у стані структурного безробіття, але сам цей вид безробіття буде у динамічній економіці завжди.
Оскільки одним із принципів соціально орієнтованої ринкової економіки є свобода вибору працівниками роду діяльності й місця роботи, то в кожний певний момент частина працівників знаходяться в стані зміни роботи: вони або добровільно міняють роботу на таку, яка краще їм підходить, або вперше обирають роботу, зважуючи це важливе рішення, або підшукують роботу в зв'язку з закінченням терміну контракту на попередній роботі тощо. Частина з них працевлаштовується, в цей час інші тимчасово залишають роботу, але в цілому цей вид безробіття залишається. Він називається фрикційним (від латинського f rictio – тертя), тому що відображає «неповороткість» ринку праці у зведенні вакантних робочих місць і здобувачів роботи. Оскільки ініціатива звільнення в цьому випадку іде від працівників, фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки більшість працівників шукають і знаходять вище оплачувану і продуктивнішу роботу, що і підвищує їхній добробут, і збільшує користь для суспільства.
Рівень структурного і фрикційного безробіття разом, за визнанням більшості економістів, складає природний рівень безробіття. Фрикційне безробіття є результатом динамічності ринку праці, структурне виникає з причин територіальної або професійної невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці. Таким чином, природний рівень безробіття – це той мінімальний рівень в цьому суспільстві, який неможливо зменшити і який відповідає поняттю повної зайнятості. Його рівень постійно зростає в розвинених країнах, оскільки загальний високий рівень життя дає працівникам більше економічної свободи, включаючи і можливість довше перенавчатися або міняти роботу. На сьогодні цей рівень коливається в різних країнах від 3 до 7%.
В умовах економічного спаду, а особливо в час кризи, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, виробництво згортається, похідний від сукупного попит на працю різко скорочується, а пропозиція праці значно збільшується в результаті падіння рівня життя населення. В таких умовах швидко зростає безробіття, зумовлене кількісною нестачею робочих місць для всіх, бажаючих працювати. Цей вид безробіття називається кон'юнктурним, або циклічним, оскільки він викликаний зміною економічної кон'юнктури, кризовою фазою економічного циклу. Якщо перші два види безробіття викликані невідповідністю і «незнайденістю» робочих місць і працівників, то циклічне безробіття набагато складніше тому, що воно викликане фактичною відсутністю вільних робочих місць при значній кількості безробітних. У періоди економічних криз рівень циклічного безробіття нерідко перевищує 10%, що перетворює його на найстрашнішу соціально-економічну проблему, яка може спричинити непередбачувані соціально-політичні зміни. Для зменшення негативних наслідків циклічного безробіття необхідне прийняття і виконання спеціальних програм забезпечення зайнятості населення, які фінансуються державою.
Ще один вид безробіття – сезонне – викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт, функціонування підприємств та галузей. Передусім це сільськогосподарські роботи, рибальство, будівництво, цукрове виробництво та ін. На цих роботах інтенсивне навантаження в «сезон» змінюється простоями в інший час. Відповідно працівники то масово набираються, то масово звільняються. Це безробіття простіше тим, що воно легко прогнозується, працівники до нього готові, і в принципі можливо вирішити ці проблеми, створюючи паралельно «міжсезонні» робочі місця.
Важливою проблемою зайнятості в Україні (як і в інших постсоціалістичних країнах) є приховане безробіття. Основна причина цього явища – спад виробництва і неадекватне йому скорочення зайнятості. Кількісно приховане безробіття означає чисельність працівників, які стали непотрібними у зв'язку із спадом виробництва або структурними змінами в ньому, але продовжують формально вважатися зайнятими, і які або при покращанні економічної кон'юнктури будуть (готові) працювати ефективно, або повинні бути вивільнені. Економічна можливість значного поширення прихованого безробіття спричинена неконтрольованим падінням реальної заробітної плати працівників.
Приховане безробіття існує в таких формах:
• надлишкова чисельність працівників, які одержують повну заробітну плату. Фактично ці люди не почувають себе безробітними, але від звільнення їх робота підприємства не погіршиться, а от утримання їх є важким тягарем для економіки підприємства, веде до подорожчання продукції, в кінцевому підсумку до розкручування інфляційної спіралі;
• утримання на підприємстві осіб, що працюють на умовах неповного робочого часу, отримують відповідну неповну зарплату, бажають працювати повний час, але з причини скорочення виробництва не мають такої можливості. Зазначимо, що ця форма прихованого безробіття називається частковим безробіттям, якщо працівник бажає працювати на умовах повної зайнятості. Якщо ж працівника влаштовує така форма роботи, то це є не безробіттям, а добровільною неповною зайнятістю, що є рівноправною формою задоволення трудових потреб громадян;
• оформлення певній частині працівників відпусток без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. Ця форма прихованого безробіття найчастіше спричиняє вторинну зайнятість працівників, оскільки вони на невизначений час залишаються з мінімальною або і без заробітної плати;
• наявність цілоденних і внутрішньо змінних простоїв з організаційно-технічних причин (порушення договірних зв'язків, відсутність електроенергії тощо).
Різновидом прихованого безробіття є часткове безробіття, що виникає в результаті зменшення попиту на продукцію підприємства і відповідне скорочення виробництва. Якщо при такому скороченні роботодавець намагається зберегти трудовий колектив, сподіваючись на покращання економічної кон'юнктури в недалекому майбутньому, він скорочує тривалість робочого дня (тижня) для всіх працюючих, не звільняючи персонал. Такі рішення вважаються соціально справедливими і економічно доцільними, однак це призводить до виникнення часткового безробіття. Проблеми такого безробіття полягають передусім в тому, що, як правило, неповна робота не дає працівникам достатньо коштів для життя й утримання сім'ї, в результаті чого вони активно шукають іншу роботу або підробітки, збільшуючи пропозицію на ринку праці. Вирішити цю проблему можна, якщо офіційно визнати часткове безробіття, і, відповідно, виплачувати частковим безробітним допомогу в зв'язку із втратою частини заробітку. Виплата такої допомоги передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Деякі автори виділяють також поняття добровільного безробіття, але ми вважаємо його нелогічним, оскільки при добровільній зайнятості людина, що не хоче працювати, не може вважатися безробітною. У протилежному випадку до добровільних безробітних можна було б зарахувати всіх непрацюючих працездатних людей, оскільки теоретично кожен погодився б працювати в хороших умовах за певну привабливу для нього зарплату.
Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття. Згідно із законом Оукена щорічний приріст реального валового національного продукту (ВНП) приблизно на 2, 7% утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 процентних пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 процентний пункт. Аналогічно скорочення реального ВНП на 2% збільшує кількість безробітних на 1 процентний пункт. Закон Оукена можна трактувати і так: зростання рівня безробіття на 1 процентний пункт над природним рівнем дає 2-2, 5% втрати ВНП порівняно з потенційним.
Таким чином, із цього закону випливає, що певні темпи приросту ВНП необхідні-для того, щоб утримувати норму безробіття на попередньому рівні. Це пояснюється тим, що оскільки продуктивність праці постійно зростає, то, щоб зайняти ту саму кількість працівників за інших однакових умов, слід розширювати виробництво. З цих причин щорічно певна частина реального ВНП повинна використовуватися для створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття.
 
3. Показники зайнятості та безробіття населення і динаміка їх в Україні
 
Для правильної характеристики таких важливих соціально-економічних явищ як економічна активність населення, зайнятість і безробіття, для вибору найефективніших методів управління ними важливе значення має адекватне їх оцінювання. Оскільки названі явища дуже складні й багатоаспектні, то й характеризувати їх потрібно з різних сторін і різноманітними показниками. Однак назви, методика побудови і застосування цих показників мають бути стандартизованими і однозначно зрозумілими.
Основні показники названих соціально-економічних явищ можна поділити на дві групи:
1) абсолютні, які відображають розміри, обсяг економічної активності населення, зайнятості й безробіття, відображаючи чисельність відповідно економічно активного населення, зайнятих і безробітних;
2) відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.
Обидві групи показників можуть розраховуватися для усього населення країни, для певних його територій (областей, міст, районів), для певних груп населення за різними ознаками (статтю, місцем проживання, віковими групами, рівнем освіти і т. ін.).
Основні абсолютні й відносні показники економічної активності, зайнятості і безробіття населення в Україні за останні роки наведені в табл. 1. Основні показники ринку праці (річні дані) 1. Стр. 18.
Чисельність економічно активного населення ( ) – це абсолютний показник економічної активності, що відображує її розміри. Наприклад, у 2015 р. чисельність економічно активного населення в Україні становила 18 097, 9 тис. осіб (табл. 1.).
Цей показник кількісно відображає трудовий потенціал населення країни. Однак ми мало що можемо сказати про економічну активність населення України, оперуючи лише цим одним показником.
Для оцінки економічної активності важливо знати, як змінюється цей показник в динаміці, наскільки він великий чи малий стосовно усього населення України. Для цього застосовуються відносні показники.
Рівень економічної активності населення ( ) – це відносний її показник, який відображає її «популярність» порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення ( ) до загальної чисельності населення віком 15-70 років ( )
Чисельність зайнятих ( ) – це абсолютний показник зайнятості населення економічною діяльністю, що показує її розміри. Так, у 2015 р. чисельність зайнятих в Україні становила 16 443, 2 тис. осіб (табл. 1). Цей показник відображає кількісно задіяний трудовий потенціал населення. Але, як і в попередньому показнику, одна лише ця цифра мало що може сказати про зайнятість населення України. Для адекватної оцінки зайнятості цей показник слід проаналізувати в динаміці, а також порівняти його з чисельністю дорослого населення. Для цього застосовуються відносні показники зайнятості.
Рівень зайнятості ( ) – це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення ( ) до загальної чисельності населення віком 15-70 років ( ) :
Чисельність безробітних ( ) – це абсолютний показник безробіття, що відображає його розміри. У 2015 р. в Україні він становив 1 654, 7 тис. осіб (табл. 1). Цей показник важливий і сам по собі, оскільки він засвідчує, скільки людей в певний період на певній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування. Однак для оцінки безробіття також дуже важливо знати, як змінюється цей показник стосовно минулих періодів, а також наскільки це негативне явище поширене в суспільстві. Для цього застосовуються відносні показники безробіття.
Рівень безробіття ( ) – це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітного населення ( ) до чисельності економічно активного населення ( ) :
Як бачимо з табл. 3. 1, чисельність економічно активного і зайнятого населення (а також рівні економічної активності та зайнятості), починаючи з 2010 р., в Україні помітно зменшується. У загальному зменшення цих категорій населення означає зменшення ресурсів для праці, тобто є небажаною тенденцією. Але в Україні, як ми знаємо, в роки кризи гіпертрофовано збільшилася пропозиція праці (за рахунок економічно вимушеної зайнятості пенсіонерів, молоді, поширення вторинної зайнятості), тому зменшення цих показників в роки кризи означає передусім певну стабілізацію економічної ситуації в країні.
Чисельність безробітних, як видно з табл. 1, була найбільшою у 2014 р. – 1 847, 6 тисяч осіб, рівень безробіття на той період був 9, 3%. Ця цифра означає, що з кожної 1000 громадян України, які могли і хотіли працювати, у 2014 р. не мали оплачуваної роботи 93 особи. У 2015 р. чисельність безробітних дещо зменшилася, рівень безробіття також, але зменшилась і кількість економічно активного населення.
Починаючи з 2013 р. кількість зайнятого населення суттєво і неухильно зменшується. Ці цифри передусім означають економічне погіршання ситуації на ринку праці.
Наголошуємо, що ми щойно розглянули лише основні абсолютні і відносні показники економічної активності, зайнятості і безробіття населення. Ці ж показники можна розраховувати не лише для усього населення країни, але й для будь-якої частини, категорії населення, регіону країни.
 
Аналітична частина
 
1. Державне регулювання зайнятості в Україні
 
Метою державної політики зайнятості в Україні є створення умов для повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості та зменшення безробіття.
Державна політика зайнятості базується на таких основних принципах:
• пріоритетності забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічної політики держави;
• відповідальності держави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення;
• забезпечення рівних можливостей громадянам, які проживають на території України, у реалізації їх конституційного права на працю;
• ефективного використання робочої сили та забезпечення соціального захисту громадян від безробіття;
• співробітництва уряду України, організацій працівників і роботодавців у сфері зайнятості населення на основі паритетності та рівності сторін соціального партнерства;
• пріоритетності норм чинних міжнародних договорів у сфері зайнятості населення, згода на обов'язковість дотримання яких надана Верховною Радою України.
Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення державної політики зайнятості. Продуктивна зайнятість реалізується в процесі здійснення трудових відносин між працівником і роботодавцем. Громадянам належить виключне право вільно обирати види діяльності, не заборонені законодавством, у тому числі не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється, якщо інше не передбачено законом.
Відносини у сфері зайнятості регулюються Конституцією України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими нормативно-правовими актами.
Основними напрямами державної політики зайнятості є:
• сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;
• сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;
• підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва;
• сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;
• посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;
• підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
• соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;
• забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;
• сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості.
Держава гарантує працездатним особам: добровільність праці, вибору або зміни професії та виду діяльності, одержання заробітної плати відповідно до законодавства; захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи; безоплатне сприяння у підборі підходящої роботи; професійну орієнтацію і професійну освіту відповідно до покликання, здібностей та з урахуванням потреб ринку праці; компенсацію матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість відповідно до законодавства.
Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників, військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості протягом ЗО календарних днів після звільнення, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, що визначається на день звільнення, для осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків 25 років, для жінок – 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, – стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо зайнятості громадянам, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у разі їх звернення за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості. До зазначених категорій громадян належать: жінки, які мають дітей віком до 6 років; одинокі батьки, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, завершила професійну підготовку та перепідготовку, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; особи передпенсійного віку (чоловіки по досягненні 62 років, жінки – 60 років) ; особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; особи, які входять до складу сім'ї, де двоє або більше її членів є безробітними (чоловік, дружина та неодружені діти, які проживають разом з батьками) ; особи з обмеженими фізичними та розумовими можливостями, які не досягли пенсійного віку.
Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць до 5% від загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.
Державним органом, який забезпечує додержання наданих державою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття, є державна служба зайнятості. Основними завданнями державної служби зайнятості є:
• надання громадянам, які до неї звертаються, соціальних послуг та здійснення матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» і Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
• надання роботодавцям за їх заявами послуг щодо добору працівників, у тому числі шляхом професійного навчання громадян, які звернулися до державної служби зайнятості з метою подальшого їх працевлаштування;
• здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
• інформування населення та органів виконавчої влади про послуги, що надаються державною службою зайнятості, та результати її діяльності;
• створення банку даних про вільні робочі місця та вакантні посади на підставі інформації роботодавців;
• забезпечення громадянам вільного доступу до інформації про вільні робочі місця, вакантні посади, умови праці та її оплату, юридичну адресу роботодавців;
• надання громадянам, інформаційних і консультаційних послуг з питань сприяння у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи;
• облік громадян, які звертаються до служби зайнятості, реєстрація їх у встановленому порядку як безробітних, облік наданих послуг;
• підбір підходящої роботи та сприяння зареєстрованим безробітним у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи, в тому числі шляхом професійної освіти;
• систематизація одержаної в установленому законодавством порядку від роботодавців інформації про наявність вільних робочих місць, чисельність вивільнюваних, прийнятих та звільнених працівників, чисельність працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), або які не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників;
• здійснення у порядку, встановленому законодавством, збирання та опрацювання адміністративних даних, ведення та опрацювання статистичної інформації, яка відображає стан ринку праці та становище у сфері зайнятості населення;
• участь у розробленні та виконанні державної і територіальних програм зайнятості населення та інших програм соціального і економічного спрямування в межах своїх повноважень.
Послуги, що надаються державною службою зайнятості відповідно до покладених на неї завдань, є безоплатними.
З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє, а Верховна Рада України затверджує державну програму зайнятості населення. Державна програма зайнятості населення розробляється на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості. У державній програмі зайнятості населення визначаються пріоритети у сфері зайнятості, механізми їх реалізації, джерела фінансового забезпечення її виконання, прогнозні загальнодержавні й територіальні показники зайнятості та безробіття. Реалізація державної програми зайнятості населення здійснюється шляхом виконання планів дій та заходів щодо сприяння зайнятості населення, які розробляються з урахуванням основних показників ринку праці Міністерством праці та соціальної політики за участю інших центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Територіальні та місцеві програми зайнятості населення є механізмом реалізації державної програми зайнятості населення в регіонах і складовими програм їх соціально-економічного розвитку. У територіальних та місцевих програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення додаткових гарантій зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці.
 
2. Зайнятість населення міста Миколаїв
 
Згідно з даними вибіркових обстежень населення Миколаївської області з питань економічної активності, середньомісячна чисельність економічно активного населення області віком 15-70 років в I кварталі 2016 склала 565, 2 тис. осіб.
З них 90, 4% займалися економічною діяльністю, решта (54, 2 тисячі) – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали, як самостійно, так і при допомоги державної служби зайнятості. Про це повідомляє Головне управління статистики в Миколаївській області.
Рівень зайнятості серед населення у віці 15-70 років склав 59%, в працездатному віці – 68%, що на 0, 5% вище відповідних показників попереднього року (середній по Україні – 55, 6% і 63, 4%).
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) в I кварталі поточного року, в порівнянні з I кварталом 2015 року, зріс з 8, 6% до 9, 6% (в середньому по Україні він склав – 9, 9%), зокрема, населення працездатного віку – з 8, 9 до 9, 8% (10, 3%).
 
Практична частина
 
Виконання заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення
на період до 2017 року за 2015 рік
 
Найменування заходуВиконавці
12
1. Розширення сфери застосування праці та стимулювання заінтересованості роботодавців
у створенні нових робочих місць
1. Проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з метою формування в суспільстві позитивного іміджу робітничих професій та підвищення соціального статусу робітника, формування активної життєвої позиції у молоді:
- здійснювати публікації у ЗМІ;
- брати участь у радіо- та телепрограмах З метою формування в суспільстві позитивного іміджу робітничих професій та підвищення соціального статусу робітника, формування активної життєвої позиції у молоді, спеціалістами центрів зайнятості міста постійно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з цільовими групами.
Протягом 2015 року в групових профорієнтаційних заходах служби зайнятості м. Миколаєва взяли участь 5837 учнів загальноосвітніх шкіл. Осередком профорієнтаційної роботи в м. Миколаєві є молодіжний центр «Моє майбуття» на базі Центрального районного центру зайнятості, в якому щочетверга протягом навчального року надаються профорієнтаційні послуги для випускників загальноосвітніх шкіл м. Миколаєва (групові консультації щодо вибору професій, проведення тестування, ознайомлення з актуальними на ринку праці професіями). Протягом поточного року відбулось 53 заняття в рамках роботи центру, в яких прийняли участь 1076 учнів.
В бібліотеці-філіалі №18 ЦБС для дорослих проводились 2 інтерактивних заходи з залученням спеціалістів Корабельного районного центру зайнятості, а саме: інтерактивний захід для молоді в рамках «Тижня права», де розкривались переваги легального працевлаштування, надавались знання по укладанню при працевлаштуванні трудового договору, цивільно-правової угоди, контракту тощо; профінформаційний захід у рамках Всеукраїнської декади зайнятості, учасниками якого стали учні випускних класів ЗОШ І-ІІІ ступенів № 54, № 33 та діти-інваліди спеціальної загальноосвітньої школи -інтернату № 2. Загальна кількості учасників 64 особи.
Особлива увага приділяється проведенню профорієнтаційної роботи з підлітками із числа соціально-вразливих категорій населення. Протягом 2015 року в групових профорієнтаційних заходах, організованих центрами зайнятості, взяли участь 160 учнів з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, 213 учнів-інвалідів. В рамках співпраці Миколаївського обласного центру зайнятості з Державним комплексом соціальної реабілітації дітей-інвалідів функціонує профорієнтаційний клуб «Моя професія». Протягом року відбулося 4 заняття зі старшокласниками. Спеціалісти обласної служби зайнятості спілкуються з вихованцями Центру дитячої ортопедії та реабілітації щодо свідомого вибору професії та розширення кругозору з професійного прогнозування.
2. Сприяти забезпеченню збереження робочих місць та зростанню зайнятості шляхом розширення існуючих виробництв та введення в дію нових виробничих потужностей у різних галузях економіки, відповідно до міської Програми залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у м. Миколаїв на період до 2017 року, а саме:
- будівництво мостового переходу через р. Південний Буг (Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) ;
- виробництво електроенергії з біогазу Миколаївського полігона ТПВ (департамент ЖКГ Миколаївської міської ради) ;
- виробництво вертикальних вітроустановок (ТОВ “Онікс”) ;
- виробництво альтернативного виду палива (ТОВ “Політехпром”) ;
- будівництво вітрової електростанції в мікрорайоні Кульбакине (ТОВ “ЕСТА ЛТД”) ;
- модернізація виробництва з метою випуску повсякденного та спортивного взуття (ТОВ ВТФ МВФ “Ніко-Плюс”) ;
- модернізація виробництва підліткового та дитячого взуття (ТОВ ВТФ МВФ “Ніко-Плюс”) ;
- відновлення діяльності кінотеатру “Іскра” (управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради) ;
- глибоководний причал у районі Миколаївського річкового порту (ДП “Миколаївський річковий порт”) ;
- будівництво сміттєпереробного комплексу в Миколаєві (департамент ЖКГ Миколаївської міської ради).
*Перелік може змінюватись у процесі роботи. За даними Головного управління статистики в Миколаївській області протягом 2015 року було прийнято в експлуатацію наступні потужності та інженерні споруди: пункт стерилізації тварин (ініціатор замовлення – департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради), станція технічного обслуговування автомобілів потужністю 0, 3 тис. обслуговування авто на рік (ініціатор замовлення – ТОВ «Югевротранс»), цех з виробництва борошняних виробів потужністю 0, 5 тис. на добу (ініціатор замовлення – ТОВ фірма «Піларіс»), термінал для переробки та зберігання нафтопродуктів 8 тис. м3 (ініціатор замовнлення – ПП «Порт-Ойл»), цех з виробництва вузлів до турбокомпресорів (ТОВ «Українська фінансово-промислова компанія») ; Термінал зберігання і перевантаження зернових (ТОВ «Зерновий термінал Ніка-Тера») ; пожежне депо (ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера») ; базова станція мобільного зв’язку (ТОВ «Астеліт») ; пункт газопостачання (ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз») ; котельня (Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрськ») ; магазин (ТОВ «Мегаполіс-Південь») ; склад (ПМП «Відзев») ; майданчик для розміщення автомобілів (ТОВ «Автосервіс») ; перевантажувальний термінал (ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера») ; підйомно-спускова колія (ТОВ СП «Нібулон») ; трансформаторна підстанція (ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера»).
Крім того, на ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» продовжується робота по впровадженню інвестиційних проектів:
- «Будівництво зернового комплексу із подовженням причальної лінії» ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» вартістю 92, 6 млн. дол. США для зернотрайдерів, логістичних компаній. Проектна потужність переробки – 3. 2 млн. тонн. Комплекс передбачає прийом зерна з автомобільного та залізничного транспорту, тимчасове зберігання і перевантаження його на морські судна з попереднім зважуванням;
- «Будівництво зернового комплексу», який призначений для для прийому зерна з автомобільного та залізничного транспорту, тимчасового зберігання в зерносховищах силосного типу загальною місткістю до 100 тис. тонн і перевантаження його на морські судна з попереднім зважуванням. Період реалізації проекту до 2018 року. Вартість – 49570 тис. дол.. США.
На «ДП «Суднобудівний завод ім.. 61 комунара» – «Відновлення і модернізація основних фондів підприємства для організації будівництва та ремонту кораблів ВМС України», період реалізації проекту 2015-2018 роки. Вартість 95 114 тис. грн.. Цей проект передбачає вкладення коштів в відновлення і модернізацію основних фондів підприємства з метою отримання повноцінного державного суднобудівного підприємства.
На ДП НВКГ «Зоря»-»Машпроект» – «Технічне та технологічне переоснащення виробництва». Сутність проекту у реконструкції будівель та споруд, модернізації діючого та придбаного нового обладнання для створення нових типів двигунів і збільшення обсягів реалізації серійної продукції. Вартість проекту – 307, 4 млн. грн.
Крім того, з початку 2015 року Групою компанії OREXIM реалізовано три інвестиційні проекти та створено 40 робочих місць, а саме:
- «Реконструкція нежитлового об’єкту ТОВ «ЕВЕРІ» під резервуарний парк для зберігання меляси (І, ІІ, ІІ черги) по вул.. Млинна, 1-б, створено 20 робочих місць;
- «Реконструкція нежитлової будівлі агрегатного складу літ. Н-2 ТОВ «Югавтотранс» під станцією технічного обслуговування по пров. Очаківський, буд. 42а», створено 16 робочих місць;
- «Збільшення потужностей цеху гідратації ТОВ «ЕВЕРІ», створено 4 робочих місця. 
3. Забезпечити розширення сфери застосування праці та поліпшення структури зайнятості шляхом створення та легалізації вже існуючих робочих місць:
- 3270 робочих місць у 2013 році;
- 3270 робочих місць у 2014 році;
- 3280 робочих місць у 2015 році;
- 3300 робочих місць у 2016 році;
- 3420 робочих місць у 2017 році, в т. ч. :
- юридичними особами – 1422 р. м. ;
- фізичними особами – 1848 р. м.,
з них за видами економічної діяльності:
- обробна промисловість – 574;
- оптова та роздрібна торгівля – 962 р. м. ;
- транспорт та зв'язок – 326. Протягом 2015 року завдання по створенню робочих місць виконано на 150, 5 % (створено 4936 р. м.) при отриманому завданні – 3280 р. м..
З загальної кількості створених робочих місць у 2015 році:
– у юридичних осіб – 2481;
– у фізичних осіб – підприємців – 431;
– у фізичних осіб-підприємців (новостворених) – 2024.
Більшість створених робочих місць у м. Миколаєві протягом 2015 року припадає на юридичних осіб, що складає 50, 3% до загальної кількості створених робочих місць.
4. Розширити мережу підприємств малого та середнього бізнесу, за рахунок створення нових робочих місць у сфері підприємницької діяльності порядку 1, 8 тис. осіб щороку.
Надавати допомогу безробітним громадянам та підприємцям-початківцям в освоєнні основ ринкової економіки та підприємництва, розробці бізнес-планів, реєстрації їх як суб’єктів підприємницької діяльності та інформувати їх про порядок укладання трудових договорів з найманими працівниками. Забезпечити постійну роботу телефонних гарячих ліній для підприємців при місцевих органах виконавчої влади З метою розширення мережі підприємств малого та середнього бізнесу, службою зайнятості міста надається допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності – проводиться ціла низка заходів:
- проведення семінарів з самозайнятості та профконсультацій з безробітними з метою виявлення можливостей їхньої ефективної діяльності як майбутніх підприємців;
- організація консультацій щодо започаткування власної справи, допомога в складанні бізнес – планів;
- навчання безробітних основам підприємницької діяльності;
- працюють консультаційні центри з питань організації та провадження підприємницької діяльності за участю соціальних партнерів.
Протягом року в рамках роботи консультаційного центру з питань організації та провадження підприємницької діяльності за участю соціальних партнерів в Центральному районному центрі зайнятості було надано 116 консультацій з різноманітніших питань.
За сприянням Центрального районного центру зайнятості 34 особам з числа осіб, які перебувають на обліку надано одноразову матеріальну допомогу по безробіттю на відкриття власної справи для організації підприємницької діяльності (самозайнятість осіб), з яких 2 особи – особа з інвалідністю, 1 особа, що належить до категорії внутрішньо переміщених осіб, 17 – особи до 35 років, 12 – жінки, 2 особи – учасники АТО.
В Ленінському районному центрі зайнятості 24 особам надано одноразову матеріальну допомогу по безробіттю на відкриття власної справи для організації підприємницької діяльності.
Розширюється і перелік напрямів діяльності майбутніх підприємців – за останній час безробітні розробили і захистили бізнес-плани не тільки як із реалізації продовольчих чи непродовольчих товарів, а наприклад за такими видами діяльності, як: «Розведення свиней в селі Гур’ївка», «Промислове виробництво каліфорнійського хробака та продаж біогумусу», «Вермикультування», «Роздрібна торгівля системами енергозаміщення природного газу (твердопаливними котлами) «, «Вирощування полуниці в тепличних умовах», «Надання послуг з енергетичного обстеження», «Виготовлення одягу» та інші.
За звітний період було проведено 8 семінарів з орієнтації безробітних для організації підприємницької діяльності та сприяння до самозайнятості населення, у яких взяло участь 32 особи.
Протягом 2015 року фахівцями Корабельного районного центру зайнятості було проведено 18 семінарів з орієнтації безробітних для організації підприємницької діяльності та сприяння до самозайнятості населення, у яких взяло участь 111 осіб.
На виконання ч. 2 ст. 27 Закону України «Про зайнятість населення» прийняті рішення про надання компенсації 26 суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштували 75 безробітних на нові робочі місця у приоритетних видах економічної діяльності. 
 
2. Підвищення професійного рівня та конкурентоспроможності економічно активного населення
 
1. Професійний кваліфікований склад робочої сили в загальній кількості до 4, 0 тис. осіб формувати щороку відповідно до потреб та ситуації на ринку праці завдяки:
- професійному навчанню, підвищенню кваліфікації персоналу на виробництві відповідно до вимог сучасного виробництва;
- продуктивній діяльності базових центрів підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а саме:
- Центру підготовки персоналу державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект”;
- ПАТ ”Чорноморський суднобудівний завод”;
- навчальному центру державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 комунара”На ДП «Науково-виробничому комплексі газотурбобудування «Зоря»-»Машпроект» протягом 2015 року підготовлено, перепідготовлено та підвищило кваліфікацію 4285 працівників, у тому числі: підготовлено та перепідготовлено 242 робітника; підвищили кваліфікацію 488 робітників на виробничо-технічних курсах; підвищили кваліфікацію 618 робітників на курсах цільового призначення; підвищили кваліфікацію 1046 керівників, спеціалістів, службовців; з питань охорони праці та пожежно-технічного мінімуму – 1891 особа; підвищили кваліфікаційні розряди 549 працівників; проходили практику 158 учнів НПМЛ, студентів колледжей та ВУЗів.
За цей же період на ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» професійну підготовку, у т. ч. на курсах цільового призначення, підвищення кваліфікації, пройшли 390 осіб.
2. Забезпечити організацію професійної підготовки, перепідготовки працюючих та безробітних громадян міста щороку до 2, 0 тис. осіб.
Надавати методичну допомогу підприємствам, установам і організаціям з вищезазначеного питання, відповідно до державних нормативно-правових актівПротягом 2015 року в галузях економіки, відповідно до потреб виробництва, за індивідульною програмою навчання, з метою подальшої їх зайнятості, а також у центрах підготовки та підвищення кваліфікації кадрів пройшли навчання та підвищення кваліфікації за сприянням служби зайнятості 1168 осіб.
Взаємні стосунки з роботодавцями в центрах зайнятості будуються на постійному вивченні потреб та економічного стану підприємств. Продовжується робота щодо впровадження нових форм роботи з роботодавцями – проведення системної інформаційно-роз′яснювальної роботи, відвідування підприємств як спеціалістами відділу по взаємодії з роботодавцями так і директором центру зайнятості.
На безоплатній основі фахівці державних установ – центру зайнятості, податкової служби, управлінь пенсійного фонду, банківських установ надавали інформаційні та консультаційні послуги для підвищення рівня правових знань осіб, котрі вирішили започаткувати власну справу, або вже нею займаються.
За останніми даними служби зайнятості міста, протягом 2015 року 106 безробітних громадян організували власну справу. 
3. Сприяти організації роботи з підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15. 05. 2013 № 340 “Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями”Спеціалістами центрів зайнятості проводиться інформаційно – роз’яснювальна робота серед роботодавців міста. Запроваджено анкетування – опитування щодо виявлення бажання скористатись послугою служби зайнятості неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями: кухар, зварник, охоронник. 
4. Надавати можливість для підвищення конкурентоспроможності щороку 150 громадянам віком старше 45 років шляхом видачі ваучера на перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності (за умови подання заяв до районних центрів зайнятості) 
Для підвищення конкурентоспроможності громадян віком старше 45 років на перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності протягом 2015 року видано 9 ваучерів.
Ваучери видано на:
- підвищення кваліфікації за спеціальністю «Програмне забезпечення систем»;
- підготовка на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні за спеціальністю «Соціальна робота».
5. Проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед студентської молоді та роботодавців щодо відкриття роботодавцями трудової книжки студентам ПТУ, ВНЗ, які у вільний від навчання час проходять стажування за спеціальністю, за якою здобувається освіта, що сприятиме конкурентоспроможності молоді, щороку порядку 2, 0 тис. осіб Постійно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота серед учнівської молоді та роботодавців щодо відкриття роботодавцями трудової книжки студентам ПТУ, ВНЗ, які у вільний від навчання час проходять стажування за спеціальністю, за якою здобувається освіта, що сприятиме конкурентоспроможності молоді – на семінарах, засіданнях круглого столу, при відвідуваннях роботодавців та навчальних закладів, на індивідуальних прийомах у разі звернення до центрів зайнятості. 
3. Підвищення мобільності робочої сили на ринку праці та удосконалення регулювання трудової міграції
1. Забезпечувати надання інформаційно-консультативної та правової допомоги громадянам України, які виїжджають за кордон для працевлаштування Велика увага приділяється інформаційно-роз’яснювальній роботі з питань попередження неврегульованої трудової міграції, протидії торгівлі людьми та заборони дитячої праці. Інформаційно-роз’яснювальна робота направлена на формування у громадян мотивації до легальної зайнятості та збереження трудового потенціалу.
Для безробітних, які перебувають на обліку в центрах зайнятості, проводяться тематичні семінари з питань запобігання нелегальній трудовій міграції та протидії торгівлі людьми, на яких розглядаються питання щодо сутності міграції та її видів, причин та наслідків, ознак та механізмів торгівлі людьми. Протягом 2015 року спеціалістами служби зайнятості міста Миколаєва проведено 17 таких семінарів, в яких прийняли участь 290 осіб.
4. Сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах
конкурувати на ринку праці
1. Забезпечувати працевлаштування молоді, інвалідів та інших соціально вразливих верств населення, які потребують додаткових гарантій, з першочерговою організацією для них професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, в т. ч. індивідуальне навчання безпосередньо на робочому місці Протягом 2015 року службою зайнятості міста було працевлаштовано 7284 безробітних особи та тих, які перебувають на обліку (не мають статусу безробітного) в т. ч. : жінок – 2023 особи, 1633 – молодь; 879 осіб, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; інвалідів – 97 осіб.
Охоплено професійним навчанням – 1168 осіб, з них 570 – молодь, 30 – інвалідів.
Протягом 2015 року 106 особам виплачено одноразову допомогу на відкриття підприємницької діяльності, з них: молодь – 54 особи, інваліди – 4 особи.
2. З метою формування позитивної мотивації до праці, зміни ставлення до можливості оволодіння новою професією, забезпечити надання повного обсягу профорієнтаційних послуг особам, які звертаються за послугами до центрів зайнятості населення, шляхом проведення:
- індивідуальних та групових консультацій;
- ярмарків – вакансій;
- днів відкритих дверей;
- професіографічних екскурсій на підприємства міста;
- професіографічних зустрічей для учнів загальноосвітніх шкіл та молоді
Протягом 2015 року спеціалістами Центрального районного центру зайнятості було проведено 32 профорієнтаційні заходи для молоді, в яких взяли участь 1545 осіб учнівської молоді, з них:
- 1473 учнів ЗНЗ
- 72 студенти ВНЗ.
Також на базі ЦРЦЗ діє Молодіжний центр «Моє майбуття», де школярі мають змогу отримати цікаву інформацію, що стосується вибору професій, навчального закладу. Дані зустрічі проходять щочетверга з усіма школами міста.
Протягом 2015 року спеціалістами Корабельного районного центру зайнятості було проведено 50 профорієнтаційних заходів для молоді, в яких взяли участь 1459 осіб учнівської молоді, з них:
- 1286 учнів загальноосвітніх шкіл;
- 95 учнів спеціалізованих шкіл-інтернатів;
- 16 учнів ПТНЗ.
Також, з метою ознайомлення учнівської молоді з професіями, які є актуальними на сучасному ринку праці міста Миколаєва, спеціалісти центру зайнятості організовують професіографічні екскурсії для школярів. Протягом 2015 року проведено 7 екскурсії на підприємства м. Миколаєва, а саме на ПАТ»ЛАКТАЛІС – МИКОЛАЇВ», Музею пожежної охорони. До заходів було залучено 249 учнів шкіл міста.
Проведено 5 зустрічей з представниками освіти (66 осіб).
З метою формування позитивної мотивації до праці, зміни ставлення до можливості оволодіння новою професією, спеціалістами Ленінського районного центру зайнятості здійснюється формування активної життєвої позиції у молоді шляхом проведення:
- інформаційних семінарів для безробітних «Презентація професії»;
- презентацій та Днів відкритих дверей навчальних закладів;
- професіографічних екскурсій на базі підприємств, організацій, установ для учнівської молоді;
Загалом протягом січня – грудня 2015 року проведено: 30 заходів.
Протягом 2015 року фахівцями Заводського районного центру зайнятості проведено:
- профорієнтаційні уроки, де прийняли участь 52 учня загальноосвітніх шкіл;
- професіографічну екскурсію для 20 учнів 10 класу ЗОШ № 4 до пожежної частини № 3 м. Миколаєва;
- День відкритих дверей в Миколаївському національному аграрному університеті, де прийняли участь 350 учнів випускників класів Заводського району.
3. Забезпечити надання профорієнтаційних послуг особам з обмеженими фізичними можливостями з метою прискорення їх адаптації до умов ринку праці та професійної інтеграції у суспільство.
Організовувати підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації осіб з обмеженими фізичними можливостями за професіями відповідно до потреб ринку праці та рекомендації МСЕК з метою забезпечення їх трудової реабілітації, сприяння у працевлаштуванні та підвищення їх конкурентоспроможності.
Соціальним службам на підставі рекомендацій Індивідуальної програми реабілітації інваліда направляти осіб з обмеженими фізичними можливостями до районних центрів зайнятості для постановки на облік з метою подальшого працевлаштування Використовуючи Модель працевлаштування та забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю, з метою соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями, служба зайнятості Миколаївської області співпрацює з управліннями праці та соціального захисту населення, представниками спілки промисловців та підприємців, відділенням Фонду соціального захисту інвалідів. В кожному центрі зайнятості створений банк даних таких осіб, які бажають працювати, проводиться робота по вирішенню питань працевлаштування, навчання та професійної орієнтації осіб з обмеженою працездатністю.
При бажанні інвалідів пройти професійне навчання або перенавчання служба зайнятості проводить тестування таких осіб. За умови виявлення здібностей до обраної професії, а також відповідно до висновків і рекомендацій МСЕК та індивідуальної програми реабілітації, при наявності учбової групи служба зайнятості здійснює навчання за обраною професією.
07. 12. 2015 в Центральному районному центрі зайнятості відбувся Інформаційно-просвітницький захід «Соціальна справедливість» для осіб з обмеженими можливостями в рамках Всеукраїнської декади зайнятості для осіб з інвалідністю та учасників АТО за участю соціальних партнерів Центральної бібліотеки ім. Кропивницького.
З цієї нагоди 03. 12. 2015 в Заводському районному центрі зайнятості для осіб з інвалідністю та учасників АТО проведено профорієнтаційний захід для учнів Миколаївської спеціалізованої загальноосвітньої школи на тему: «Із ста доріг -одна твоя», в якому прийняло участь 67 дітей-інвалідів з метою ознайомлення з видами і особливостями професій, їх різноманіттям, шляхами пошуку роботи і засобами само презентації, а також проведення профдіагностичного тестування школярів з метою виявлення характеру і темпераменту, професійних схильностей та інтересів.
Протягом 2015 року 30 безробітних осіб з обмеженими фізичними можливостями міста Миколаєва охоплені професійним навчанням. Після проходження професійного навчання працевлаштовано за сприяння служби зайнятості 25 осіб. 
4. Сприяти збереженню та створенню нових робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі за рахунок надання поворотної та безповоротної фінансової допомоги, відповідно до додатка 3 (табл. 5) Служба зайнятості співпрацює з Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів щодо професійного навчання осіб з інвалідністю, які перебувають на обліку в службі зайнятості та не отримують допомогу по безробіттю, а також з питань надання інформації про підприємства, що не створюють робочі місця для інвалідів. Також проводиться спільна робота щодо створення спеціальних робочих місць для працівників з інвалідністю з наданням дотацій за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Протягом 2015 року в центрах зайнятості міста Миколаєва перебувало 486 безробітних осіб з обмеженими фізичними можливостями. Працевлаштовано за сприянням служби зайнятості 97 осіб, у т. ч. 57 осіб, які мали статус безробітного, 4 з яких – шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю. Підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється особистими консультантами відповідно до висновків та рекомендацій МСЕК, індивідуальної програми реабілітації, професійних навичок особи, знань та побажань щодо умов праці.
Протягом 2015 року 30 безробітних осіб з обмеженими фізичними можливостями міста Миколаєва охоплено професійним навчанням. Після проходження професійного навчання працевлаштовано за сприянням служби зайнятості 26 осіб.
Протягом звітного періоду за рахунок коштів Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у вищих навчальних закладах навчалось 37 інвалідів, у тому числі 17 осіб у ЧДУ ім. П Могили, 13 осіб у ММІРЛ ВНЗ «ВМУРоЛ «Україна». На оплату навчання витрачено 195, 9 тис. грн.
 
Висновки
 
Законодавча та виконавча влади мають як найшвидше створити передумови розв'язання зазначених проблем, сприяти найповнішому використанню трудового потенціалу суспільства. Актуальність цього посилюється в зв'язку із неминучим скороченням у найближчій перспективі чисельності населення працездатного віку та його старінням. Прогнози розвитку ринку праці мають стати невід'ємною складовою всіх стратегічних документів, програм розвитку всіх без винятку галузей економіки та регіонів і територіальних одиниць.
Створення нових робочих місць через чітко спрямовані інвестиції має стати рушійною силою розвитку визначених галузей та регіонів. Пріоритети створення нових робочих місць обумовлюють основні напрями розвитку національного та регіональних економічних комплексів, спеціалізацію окремих регіональних структур і, через попит на робочу силу, розвиток ринку освітніх послуг. Реформування оплати праці має не лише забезпечити належний рівень життя, але й стимулювати населення до активної поведінки на ринку праці, до ефективної трудової діяльності.
Політика зайнятості повинна бути підпорядкована головній стратегічній задачі – надання кожному працездатному члену суспільства не роботи взагалі, а можливості в найбільший мірі розвинути і реалізувати свій потенціал, отримуючи при цьому гідну винагороду за свою працю. Політика допомоги безробітним є органічною частиною цієї стратегії і це визначає її основні напрями.
На цих проблемах і повинна, на мій погляд, зосередиться державна політика зайнятості, яка по суті на сьогодні являє собою пасивні заходи по виплаті мізерної допомоги по безробіттю. Так, активні міри, спрямовані на регулювання попиту на працю, вимагають величезних фінансових витрат, тому їх застосування на Україні можливе лише в районах осередкового безробіття.
 
Список використаної літератури
 
  1. Закон України від 05. 07. 2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення»
  2. Закон України від 02. 03. 2000 № 1533-III « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
  3. Базилевич В. Д. Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2007. – 703 с
  4. Грішнова О. Вплив рівня освіти на зайнятість: теоретичний та емпіричний аналіз // Україна: аспекти праці. – 2001. – №. б. – С. З- 11.
  5. Економічна теорія: Макроекономіка: Підручник. Затверджено МОН / За ред. В. М. Тарасевича. – К., 2012. – 206 с.
  6. Макроекономіка [текст]: навч. посіб. / за заг. ред. проф. М. І. Макаренка; [уклад. : М. І. Макаренко, Т. О. Семененко, Д. В. Олексіч та ін. ]. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 216 с.
  7. Мочерний С. В. Економічна теорія: Навчальний посібник / С. В. Мочерний. – 4-те вид., стереотип. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 640 с.
  8. Семененко, В. М.  Економічна теорія: політекономія: навч. посіб. / В. М. Семененко, Д. І. Коваленко [та ін. ]; за заг. ред. : В. М. Семененко, Д. І. Коваленко. – Київ: Центр учбової літ., 2010. – 358 с.
  9. Інформаційні ресурси
  10. http: //www. dcz. gov. ua/mik/ – Миколаївський регіональний центр зайнятості
  11. http: //mkrada. gov. ua/ – Миколаївська міська рада
  12. http: //www. mk. ukrstat. gov. ua/ – Головне управління статистики у Миколаївській області
  13. http: //www. ukrstat. gov. ua/ – Державна служба статистики України
Фото Капча