Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості

Таким чином, із цього закону випливає, що певні темпи приросту ВНП необхідні-для того, щоб утримувати норму безробіття на попередньому рівні. Це пояснюється тим, що оскільки продуктивність праці постійно зростає, то, щоб зайняти ту саму кількість працівників за інших однакових умов, слід розширювати виробництво. З цих причин щорічно певна частина реального ВНП повинна використовуватися для створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття.

 

 

Для правильної характеристики таких важливих соціально-економічних явищ як економічна активність населення, зайнятість і безробіття, для вибору найефективніших методів управління ними важливе значення має адекватне їх оцінювання. Оскільки названі явища дуже складні й багатоаспектні, то й характеризувати їх потрібно з різних сторін і різноманітними показниками. Однак назви, методика побудови і застосування цих показників мають бути стандартизованими і однозначно зрозумілими.

Основні показники названих соціально-економічних явищ можна поділити на дві групи:

1) абсолютні, які відображають розміри, обсяг економічної активності населення, зайнятості й безробіття, відображаючи чисельність відповідно економічно активного населення, зайнятих і безробітних;

2) відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.

Обидві групи показників можуть розраховуватися для усього населення країни, для певних його територій (областей, міст, районів), для певних груп населення за різними ознаками (статтю, місцем проживання, віковими групами, рівнем освіти і т. ін.).

Основні абсолютні й відносні показники економічної активності, зайнятості і безробіття населення в Україні за останні роки наведені в табл. 1. Основні показники ринку праці (річні дані) 1. Стр. 18.

Чисельність економічно активного населення ( ) – це абсолютний показник економічної активності, що відображує її розміри. Наприклад, у 2015 р. чисельність економічно активного населення в Україні становила 18 097, 9 тис. осіб (табл. 1.).

Цей показник кількісно відображає трудовий потенціал населення країни. Однак ми мало що можемо сказати про економічну активність населення України, оперуючи лише цим одним показником.

Для оцінки економічної активності важливо знати, як змінюється цей показник в динаміці, наскільки він великий чи малий стосовно усього населення України. Для цього застосовуються відносні показники.

Рівень економічної активності населення ( ) – це відносний її показник, який відображає її «популярність» порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення ( ) до загальної чисельності населення віком 15-70 років ( )

Чисельність зайнятих ( ) – це абсолютний показник зайнятості населення економічною діяльністю, що показує її розміри. Так, у 2015 р. чисельність зайнятих в Україні становила 16 443, 2 тис. осіб (табл. 1). Цей показник відображає кількісно задіяний трудовий потенціал населення. Але, як і в попередньому показнику, одна лише ця цифра мало що може сказати про зайнятість населення України. Для адекватної оцінки зайнятості цей показник слід проаналізувати в динаміці, а також порівняти його з чисельністю дорослого населення. Для цього застосовуються відносні показники зайнятості.

Рівень зайнятості ( ) – це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення ( ) до загальної чисельності населення віком 15-70 років ( ) :

Чисельність безробітних ( ) – це абсолютний показник безробіття, що відображає його розміри. У 2015 р. в Україні він становив 1 654, 7 тис. осіб (табл. 1). Цей показник важливий і сам по собі, оскільки він засвідчує, скільки людей в певний період на певній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування. Однак для оцінки безробіття також дуже важливо знати, як змінюється цей показник стосовно минулих періодів, а також наскільки це негативне явище поширене в суспільстві. Для цього застосовуються відносні показники безробіття.

Рівень безробіття ( ) – це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітного населення ( ) до чисельності економічно активного населення ( ) :

Як бачимо з табл. 3. 1, чисельність економічно активного і зайнятого населення (а також рівні економічної активності та зайнятості), починаючи з 2010 р., в Україні помітно зменшується. У загальному зменшення цих категорій населення означає зменшення ресурсів для праці, тобто є небажаною тенденцією. Але в Україні, як ми знаємо, в роки кризи гіпертрофовано збільшилася пропозиція праці (за рахунок економічно вимушеної зайнятості пенсіонерів, молоді, поширення вторинної зайнятості), тому зменшення цих показників в роки кризи означає передусім певну стабілізацію економічної ситуації в країні.

Чисельність безробітних, як видно з табл. 1, була найбільшою у 2014 р. – 1 847, 6 тисяч осіб, рівень безробіття на той період був 9, 3%. Ця цифра означає, що з кожної 1000 громадян України, які могли і хотіли працювати, у 2014 р. не мали оплачуваної роботи