Соціально-культурна сфера: територіальна організація та особливості розвитку (на матеріалах Львівської області)

Система об’єктів культури та мистецтва Львівської області характеризується не тільки територіальними відмінностями організації обслуговуючої мережі, а й найбільшими тенденціями руйнації її основних фондів. Якщо в 1990 році на 100 осіб в фондах бібліотек зберігалося 789 примірників літератури, то в 2000 лише 548. Кількість місць в установах клубного типу скоротилась з 298, 5 до 265, 0 тисяч. Число кіноустановок скоротилось у 5 разів. Очевидно, такий стан справ є результатом динаміки споживання послуг культури, змінами способу життя, розвитком сучасних видів техніки (телевізорів, комп’ютерів, приймачів, мережі інтернет). Проте, у ряді випадків саме приватна ініціатива сприяла збереженню і розвитку нових високоприбуткових видів діяльності в сфері дозвілля. В цілому ж, значні територіальні відмінності у культурному обслуговуванні населення стосуються міста і села.

В дисертації з допомогою методу групувань проведено типологію адміністративних районів Львівської області за рівнем досягення середньообласних значень показників розвитку мережі освіти, охорони здоров»я та культури (за 4 групами – вищий, середній, низький і дуже низький), Результати розрахунків можна використати в якості моніторингових індикаторів стану соціально-культурної сфери в процесі техніко-економічних обгрунтувань планування перспективного розвитку території (табл. 2).

 

Таблиця 2

Рангова оцінка розвитку інфраструктури соціально-культурної сфери в розрізі адміністративних районів Львівщини (2000 р.) *. 

№ п/п Назви адміністративних районів За рівнем розвитку освіти За рівнем розвитку охорони здоров’я За рівнем розвитку культури

1 Бродівський ІІІ ІІІ І

2 Буський І ІІІ І

3 Городоцький ІІІ ІІІ ІІ

4 Дрогобицький ІІ ІУ ІІ

5 Жидачівський ІІІ ІІІ І

6 Жовківський ІІ ІІ ІІ

7 Золочівський ІІ ІІІ І

8 Кам’янко-Бузький ІІ ІІІ ІІ

9 Миколаївський ІІ І ІІ

10 Мостиський І ІІІ І

11 Перемишлянський ІІ ІІІ ІІ

12 Пустомитівський ІІІ ІУ ІІІ

13 Радехівський І ІІІ І

14 Самбірський ІІ ІУ ІII

15 Сколівський ІІ ІІІ ІІ

16 Сокальський ІІ ІІ ІІ

17 Старосамбірський ІІ ІІІ ІY

18 Стрийський ІІI І ІI

19 Турківський ІІІ ІІІ ІY 

20 Яворівський ІУ ІІІ ІІІ

* І – високий, ІІ – середній, ІІІ – низький, ІУ -дуже низький.

 

У третьому розділі “Шляхи удосконалення розвитку та територіальної організації соціально-культурної сфери регіону” окреслено напрями та запропоновано організаційно-економічні важелі підвищення ефективності управління розвитком соціально-культурної сфери на рівні Львівської області.

В дисертації наголошено, що в практиці виконання науково-проектних робіт, пов’язаних з удосконаленням територіальної організації інфраструктурних систем соціально-культурного призначення, вирішуються різні цілі: стратегічні й тактичні. На макротериторіальному рівні цільові розрахунки розвитку інфраструктурних мереж носять програмно-цільовий характер, відображають загальнонаціональні інтереси і найчастіше розглядаються в контексті прогнозування розвитку й розміщення продуктивних сил загалом. На мезотериторіальному рівні – це підрозділи комплексних довгострокових програм розвитку областей, на локальному – це підрозділи геоситуаційних прогнозів розвитку окремих населених пунктів. При цьому на всіх рівнях факторними ознаками є зростаючі поліструктурні потреби населення, які ставлять все нові вимоги до розвитку інфраструктурних мереж.

На даний час принципи розміщення й розвитку інфраструктури соціально-культурної сфери Львівської області конкретизовано в контексті формування Генеральної Схеми розвитку та розміщення продуктивних сил України. При цьому розвиток соціально-культурної сфери повинен бути націлений на вирішення двох блоків проблем: забезпечення потреб постійно проживаючого населення в області та забезпечення потреб тимчасового населення, яке, перебуваючи в стаціонарних круглорічних закладах відпочинку, чи, займаючись комерційною діяльністю у вільних економічних зонах, в спільних підприємствах тощо, буде протягом тривалого часу сталою величиною. В роботі з допомогою сценарного підходу, нормативного методу та методом екстраполяції зроблено довгостроковий прогноз розвитку галузей соціально-культурної сфери Львівської області на період до 2016 року. Перший сценарій – інерційний (песимістичний прогноз) грунтується на збереженні тенденцій, які діють в економіці в теперішній час при певному посиленні чинників позитивного впливу. Другий сценарій – динамічний (оптимістичний прогноз) розраховано на підставі активізації зусиль держави як власника і менеджера з мобілізації економічних ресурсів на стратегічних напрямах економічного зростання Львівської області (при домінуванні важелів місцевого самоврядування)  (табл. 3)

 

Таблиця 3

Прогноз розвитку соціально-культурної сфери Львівської області

Показники 2000р. (звіт) 2002р. 2006р. 2016р. 

Варіанти Варіанти Варіанти

І ІІ І ІІ І ІІ

Охорона здоров’я

1. Забезпеченість лікарняними ліжками на 10000 населення 96, 3 94, 2 98, 0 89, 0 99, 3 85, 8 101, 5

2. Кількість відвідувань на зміну АПЗ на 10000 населення 176, 1 180, 1 181, 6 185, 5 189, 6 190, 5 196, 0

3. Забезпеченість лікарями на 10000 населення 51, 9 52, 4 52, 7 52, 0 52, 9 51, 2 53, 5

4. Забезпеченість середнім медичним персоналом на 10000 населення 113, 8 115, 2 116, 1 118, 5 125, 3 120, 5 129, 0

Освіта

5. Кількість дітей у дошкільних закладах, тис. чол. 34, 9 42, 5 43, 8 42, 3 44, 5 41, 2 46. 5

6. Процент охоплення дітей дошкільними закладами в% до кількості