Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-педагогічні фактори подолання девіантної поведінки підлітків

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
72
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Наукове розуміння поняття “девіантна поведінка” 

1.2 Специфіка девіантної поведінки у підлітковому віці

1.3 Причини виникнення і форми девіантної поведінки підлітків

ІІ. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ПРОЯВАМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

2.1 Основні підходи до профілактики девіантної поведінки підлітків

2.2 Соціально-педагогічна реабілітація підлітків з проявами девіантної поведінки

ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТ-НОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

3.1 Організація і результати дослідження

3.2 Програма профілактично-корекційних занять з підлітками, які мають відхилення у поведінці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. У кожний період розвитку дитини формуються певні психічні якості, риси особистості і характеру. У підлітка спостерігається два процеси розвитку психіки: або відчуження від того соціального середовища, у якому він живе, або приєднання до нього. Якщо в сім'ї дитина відчуває дефіцит батьківської ласки, любові, уваги, то захисним механізмом в цьому випадку буде виступати відчуження. Проявами такого відчуження можуть бути: невротичні реакції, порушення спілкування з навколишніми, емоційна нестійкість і холодність, підвищена вразливість, зумовлена психічними захворюваннями вираженого або прикордонного характеру, відставанням або затримкою психічного розвитку, різними психічними патологіями.

Сьогодні кількість девіантних і навіть делінквентних проявіів у підлітковому віці, особливо в умовах міського середовища, різко зросла. Цьому сприяє цілий ряд факторів, однак це не позбавляє батьків, педагогів, соціальних працівників та й кожного з нас обов’язку запобігати або ж коригувати таку поведінку, що зумовлює актуальність теми дослідження.

Характерологічні підліткові реакції, такі як відмова, протест, групування, є, як правило, наслідком емоційно залежних, дисгармонійних сімейних відносин. У разі несформованості системи етичних цінностей підлітка сфера його інтересів починає приймати переважно корисливу, насильну, паразитичну або споживацьку спрямованість. Для таких підлітків характерний інфантилізм, примітивність в думках, переважання розважальних інтересів.

Егоцентрична позиція підлітка з демонстрацією зневажливого ставлення до існуючих норм і прав іншої людини приводить до «негативного лідерства», нав'язування фізично більш слабким одноліткам системи їх «поневолення», браваді кримінальною поведінкою, виправданню своїх дій зовнішніми обставинами, низької відповідальності за свою поведінку.

Соціально-педагогічні порушення виражаються у дефектах шкільного, сімейного або суспільного виховання, в основі яких лежать статевовікові та індивідуальні особливості розвитку дітей, які приводять до відхилень в ранній соціалізації дитини у період дитинства, з накопиченням негативного досвіду; до стійкої шкільної неуспішності дитини з розривом зв'язків зі школою (педагогічна занедбаність), що веде до несформованості у підлітка пізнавальних мотивів, інтересів і шкільних навичок. Такі діти, як правило, спочатку бувають погано підготовленими до школи, негативно відносяться до домашніх завдань, виражають байдужість до шкільних оцінок, що говорить про їх учбову дезадаптацію.

Стан розробки досліджуваної проблеми. Проблема виникнення і профілактики девіантної поведінки серед підлітків досить добре розроблена як у світовій, так і у вітчизняній практиці. Особливості розвитку психічної сфери підлітків і прояви у ній девіацій вивчалися такими вченими, як Г.С. Абрамова, Є.М. Бондарчук, Л.І. Бондарчук, В.А. Крутецький, В.С. Лозниця, Р.С. Немов, Г.М. Борисова, І.В. Дубравіна, М.І. Боришевський, Д.І. Фельдштейн, Т.Н. Бостянжиєва, М.І. Веринікіна, Г.Г. Аракелов, Н.М. Жаріков, Е.Ф. Зеєр, Л. Ф. Обухова, Р. В. Овчарова, В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва та ін.

Проблемами профілактики і корекції девіантної поведінки підлітків в умовах шкільного середовища займалися Н. М. Ветров, С. І. Григорьєв, Л. Д. Деміна, В. І. Загвязінський, Б.С. Кобзар, Е.І. Петухова, В.А. Татенко, Т.М. Титаренко, А. А. Реан. Серед українських вчених і педагогів розробці цього напрямку соціальної педагогіки прсвятили свої праці О. С. Тарновська, В. М. Оржеховська, Н. П. Пихтіна, О. І. Толчініна, Т. О. Саванчук, О. В. Шарапова та ін.

Об’єкт дослідження – проблематика девіантної поведінки підлітків.

Предмет дослідження – соціально-педагогічні фактори подолання девіантної поведінки підлітків.

Мета дослідження - теоретичний та емпіричний розгляд проблеми роботи соціального педагога з важковиховуваними дітьми і корекційно-методичне планування цієї роботи в умовах навчального закладу.

Мета роботи передбачає виконання наступних завдань:

-дати визначення поняття “девіантна поведінка”, охарактеризувати специфіку девіантної поведінки у підлітковому віці;

-проаналізувати вікові особливості підлітків як фактор виникнення девіантної поведінки;

-вивчити причини виникнення і форми девіантної поведінки підлітків;

-описати основні підходи до попередження девіантної поведінки підлітків;

-дати характеристику соціально-педагогічної реабілітації підлітків з проявами девіантної поведінки;

-розробити і апробувати програму профілактики проявів девіантної поведінки підлітків.

Методи дослідження. У роботі нами було використано такі методи, як аналіз фахових літературних і періодичних джерел, групу синтетичних методів, методи узагальнення і дедукції.

Практичне значення дослідження полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми для загальноосвітньої школи, а також у роботі шкільного психолога та соціального педагога для допомоги учням в складний період становлення особистості і для запобігання проявам девіацій.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків, загальний обсяг роботи склав 70 сторінок.

 

І. ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

 

1.1. Наукове розуміння поняття “девіантна поведінка”

 

Соціальне життя складне і різноманітне в тому

Фото Капча