Соціально-правовий захист інвалідів по слуху

створення умов для забезпечення інвалідів зі слуху технічними та іншими засобами і послугами реабілітації, виробами медичного призначення;

сприяють роботі громадських організацій інвалідів, залучають їх до співпраці та партнерства у сфері реабілітації інвалідів.

Інваліди зі слуху забезпечуються засобами спілкування, послугами із сурдоперекладу, а також їм надаються сурдотехнічні засоби відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” (ст. 35).

Медична реабілітація включає всі види відповідного лікування у стаціонарних, амбулаторних і санаторно-курортних умовах, диспансерне спостереження, профілактичні заходи, а також реконструктивну хірургію та протезування (кохлеарна імплантація), відновлювальні медичні заходи, медикаментозне лікування, санаторно-курортне лікування.

Інвалідам зі слуху, які проходять реабілітацію в реабілітаційних установах державної і комунальної власності, надається безоплатне медичне обслуговування.

Соціальна реабілітація спрямована на оптимізацію і коригування ставлення самих інвалідів зі слуху до своїх вад, становища в сім’ї та суспільстві, виховання у них навичок самообслуговування, адаптацію в навколишньому середовищі.

Соціальна реабілітація передбачає забезпечення інвалідів зі слуху соціальним, медичним, юридичним супроводом, побутовими послуга¬ми, технічними та іншими засобами реабілітації.

Професійна реабілітація включає заходи із забезпечення зайнятості інвалідів зі слуху, професійної орієнтації, раціонального працевлаштування.

Трудова реабілітація інвалідів зі слуху спрямована на створення умов для отримання найвищої можливої професійної кваліфікації.

Фізкультурно-спортивна реабілітація спрямовується на підвищення рухової активності, оздоровлення в цілому і позитивної мотивації в інвалідів зі слуху до суспільної адаптації.

Засоби реабілітації для інвалідів зі слуху – це спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією (слухові апарати, мобільні телефони, факси та інші сурдотехнічні засоби).

Державна політика щодо професійної підготовки молоді з обмеженими фізичними можливостями визначена Конституцією України, Всесвітньою Декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Указами Президента України «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України», «Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями «, Комплексною програмою розв'язання проблем інвалідності, Національними програмами «Планування сім'ї», «Діти України», постановою Кабінету Міністрів України «Про стан Державної молодіжної політики», Концепцією спеціальної освіти осіб з фізичними вадами в Україні на найближчі роки та перспективу.

Зазначена нормативно-правова база передбачає забезпечення особам з обмеженими фізичними можливостями доступності та безоплатності здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Проте, в сучасних умовах соціально-економічних, духовних і культурних реформ в суспільстві нормативно-правова база потребує подальшого вдосконалення та конкретизації щодо освіти осіб з обмеженими фізичними можливостями.

На сьогодні в загальноосвітніх закладах навчається понад 110 тис. учнів з особливими потребами. Згідно з Резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів» державам слід визнавати принцип рівних можливостей в галузі освіти в інтегрованих структурах для молоді та дорослих, які мають інвалідність. Слід забезпечувати, щоб освіта інвалідів була невід'ємною складовою системи загальної освіти.

Разом з тим, у освіті на сьогодні ще не створено системи фахової підготовки осіб з вадами слуху у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, не вироблено конкретного механізму їх навчання, виховання та працевлаштування.

Невизначено порядок відбору таких осіб до вищих навчальних закладів та напрями і спеціальності, за якими вони можуть навчатися.

Не вирішені питання, пов'язані з професійною орієнтацією молоді зазначеної категорії, їх обов'язкової підготовки до вступу у вищі навчальні заклади.

Невідкладними залишаються також питання організації навчального процесу, впровадження сучасних технологій та технічних засобів навчання, підтримки та індивідуалізації фахової підготовки студентів з вадами слуху (індивідуалізовані навчальні програми, навчальні плани, навчальні посібники, підручники, електронні підручники тощо).

Питання працевлаштування інвалідів по слуху залишаються законодавчо неврегульованими.

Недостатньо ще наукових досліджень з питань розробки ефективної системи супроводу навчання, студентів з вадами слуху, ще мало вивчається та впроваджується в навчальний процес зарубіжний досвід роботи із зазначеною категорією студентів.

Потребує вдосконалення організація підготовки, перепідготовки педагогічних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів. Насамперед з питань здобуття необхідного мінімуму методичних, дидактичних та практичних знань, умінь та навичок для роботи в інклюзивних та в академічних групах студентів з вадами слуху.

На сьогодні в Україні імплементується Програма професійної підготовки інвалідів по слуху. Метою Програми є визначення невідкладних і перспективних заходів щодо адаптації в суспільстві інвалідів по слуху, забезпечення реалізації їхніх конституційних прав на здобуття неповної, базової та вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту».

Цієї мети передбачається досягти шляхом вирішення таких завдань:

формування мережі вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації для професійної підготовки осіб з вадами слуху;

визначення напрямів і спеціальностей для професійної підготовки осіб з вадами слуху;

створення умов для фахової підготовки інвалідів по слуху з метою адаптації їх до трудової діяльності, самозабезпечення і сімейного життя;

методичне забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах, в яких здійснюється професійна підготовка інвалідів по слуху;

створення системи матеріально-технічної та фінансової підтримки вищих навчальних закладів, в яких здійснюється професійна підготовка інвалідів по слуху;

підготовка та підвищення кваліфікації