Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-психологічні особливості життя незрячих людей

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Незрячі люди як соціальна проблема сьогодення 
2. Проблема писемності і читання незрячих
3. Світові досягнення відомих людей люди з вадами зору
Список використаної літератури
 
1. Незрячі люди як соціальна проблема сьогодення
 
Кожного разу, прокидаючись уранці, ми не замислюємося, яке це щастя: можливість просто бачити світанок, сонце, небо, обличчя близьких, своє відображення у дзеркалі... Тим часом є люди, позбавлені такої розкоші, – сліпі або ті, хто дуже погано бачить. Щоб зрозуміти, як важко їм доводиться, досить на кілька хвилин заплющити очі й спробувати виконати хоча б у межах власної квартири якусь просту побутову роботу, – почуття безпомічності й незахищеності приходить дуже швидко. А як же незрячим людям у великому світі? Кому їм довіритися? На кого сподіватися – на божу поміч чи на тих, хто поряд?
Жодна фізична вада так не обмежує людину, як сліпота, якщо ж зору позбавлене немовля, то це нещастя не лише для батьків, а й для суспільства в цілому. Прожити все життя і ніколи не бачити обличчя мами… Не знати, що таке краса… Бажати, як усі інші діти, стати лікарем, геологом чи, може, й космонавтом, а у відповідь відчувати на щоці материнські сльози. І це лише початок. Попереду чекатиме пітьма десятиліть…
Біля 180 млн. людей у світі є інвалідами за зором, близько 45 млн. із них – сліпі. У давні часи люди з особливою повагою ставилися до сліпого. Вважалося, що невидющі люди ближче до Бога: «Господь умудряє сліпих».
Сліпі люди думають швидше, принаймні, у два рази швидше розуміють мову. Їхній мозок працює швидше, тому що ті нервові клітини, які звичайно обробляють зорову інформацію, працюють на слуховий аналізатор.
Сліпі бачать сни. Люди, що осліпли вже після народження, можуть бачити сни «малюнками», а сни сліпих з народження наповнені звуками, запахами та тактильними відчуттями.
Сліпі значно краще інтерпретують тиск на шкіру. Наприклад, вони здатні відчути кінчиками пальців два й навіть три щільно приставлених один до одного гострих олівця, у той час як ти, які бачать, визначають лише один. Крім того, сліпі швидше за тих, які бачать, усвідомлюють, якою частиною тіла торкаються предмета.
Сліпі чують краще своїх ровесників, що бачать: прекрасно розрізняють шуми, наприклад безпомилково визначають діаметр труб, які, з погляду того, хто бачить, гудуть зовсім однаково. В умінні визначати напрямок звукової хвилі вони нерідко перевершують диригентів.
Відповідно до державного законодавства Південної Кореї з 1963 року практикувати заняття масажем там могли тільки невидющі люди. Рішення про видачу ліцензій на право здійснення деяких видів масажу фахівцям, які бачать, прийняте нещодавно міністерством охорони здоров'я країни, викликало численні акції протесту сліпих масажистів.
Відомі сліпі – давньогрецький поет Гомер, німецький філософ Євгеній Дюринг, болгарська ясновидюща Ванга, скульптор Ліна По, аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес, радянський письменник Микола Островський, поет Едуард Асадов, американський музикант Стіві Уандер, італійський співак Андреа Бочеллі й ін.
 
2. Проблема писемності і читання незрячих
 
Писемність сліпих людей довго була проблематичним питанням, адже тифлопедагогіка як наука не була настільки розвинутою, щоб дати дослідникам інформацію про особливості дотикового сприймання та його компенсаторні можливості в організації навчання сліпих.
У винайденні способів для письма і читання сліпих дослідники йшли навпомацки, випробовуючи різні варіанти. Саме життя відкидало незручні, складні способи, поступово залишаючи найбільш доцільні.
Перша книга видана спеціальним способом для сліпих, з’явилась у 1786 році. Це був “Трактат про виховання сліпих” засновника Паризького інституту сліпих В. Гаюї. Послідовники В. Гаюї розробляли досить різноманітні варіанти шрифтів, але лише Л. Брайлю вдалося створити найбільш універсальний.
Луї Брайль жив і працював у ті роки, коли систематична освіта сліпих лише народжувалася. При його житті шрифт, створений ним, не був визнаним. Лише через 30 років після його смерті, винайдена ним система отримала визнання в усіх країнах світу і використовується до сьогодні.
Письмо по Брайлю дало сліпим могутній засіб зв’язку з оточуючим світом. Рельєфно-крапкова писемність відкрила сліпим широкий доступ до скарбниць людської культури, накопиченої суспільством за всю історію свого існування. Завдяки рельєфно-крапковій системі сліпі отримали можливість залучитися до національної та світової художньої літератури, до вивчення наук, музики, інших видів мистецтва. Рельєфно-крапкова система письма стала дійовим засобом опосередкованого пізнання сліпи-ми людьми природи і суспільства. Разом з тим книги та індивідуаль-ні записи стали місцем збережен-ня різноманітної інформації для сліпих людей. Підкреслимо влас-тивість рельєфно-крапкового пись-ма передавати достовірну інфор-мацію, причому порівняно оперативно, що знаходить своє вираження в навчальній письмовій роботі учнів, в індивідуальному листуванні сліпих, у науковій, виробничій, культурній та побутовій діяльності.
Зазначені властивості письма сліпих створюють сприятливі умови для їх комунікації не лише в межах однієї країни, але і у всесвітньому масштабі. Адже шрифт Л. Брайля однаково добре працює в усіх мовах у цьому ще раз проявляється його універсальність. Ці фактори значною мірою сприяють спілкуванню інвалідів по зору, розвитку громадського руху сліпих, їх інтеграції в суспільство зрячих людей.
Рельєфно-крапкове письмо має велике значення для психологічної реабілітації інвалідів по зору. Адже відомо, що
Фото Капча